Розділ 1475 — Слизовий розум

Як можна сумлінно вести переговори з особою , якій принципово не можна довіряти? Або з аглиблюючись в це питання ще далі , як можна сумлінно вести переговори з особою , яка принципово не здатна на довіру ?

З труднощами.

- Уривок з «Посібника з дипломатії» Дипломанта

Солант виявилася зачарованою Кратом, майже проти власної волі . Розум цього Гозі був майже настільки ж слизьким, як і його тіло. Чим довше вони розмовляли, тим більш заплутаними ставали повороти, аж поки вона не засумнівалася, що інша особа взагалі могла їх простежити . Гозі нерішуче ставився до будь-яких зобов’язань, і коли Солант спробува ла бути відверт ою і дати гарантії, він відсахнувся, ніби інстинктивно не довіряючи таким речам.

Прогрес у досягненні угоди був, м’яко кажучи, льодовиковим. Щойно щось здавалося вирішеним, це переглядали, змінювали, запитували знову , оскільки Крат наполягав на перевірці , тицянні, зондуванні, роблячи все можливе, щоб знайти межі.

Кілька разів Солант була змушена застосувати свою найпотужнішу тактику переговорів, яка полягала в тому, щоб просто нічого не говорити. Відсутність відповіді на ухиляння Гозі викликало в нього лють, хоча він і намагався це приховати. Більше того, це був єдиний спосіб повністю закрити тему , оскільки слимак звивався і торгувався про будь-що , коли мав нагоду .

Багатьом могло бути виснажливо мати справу з такою істотою, але для Солант це було майже розвагою. Чим більше вона розмовляла з Гозі, тим більше її дивувало те, що Крати взагалі були функціональним суспільством.

[Мені доведеться закінчити ц ю розмов у ,] сказала вона слимаку, [оскільки я потрібна в іншому місці. У мене немає нескінченного часу, щоб домовитися з тобою .]

[Ви завжди можете відправити когось іншого,] лукаво запропонував Гозі, [Я впевнений, що є й інші особи , які мають повноваження вести зі мною переговори.]

[На даний момент це не так], — прямо відповіла вона, але була певна, що він прочитав у її словах якийсь інший сенс. [На даний момент наша домовленість така: ми тебе не вб'ємо, але зневолимо . Наразі від тебе не вимагається надавати будь-яку інформацію, але ми також не будемо давати тобі жодного особливого ставлення . Ти будеш залишатися у своїй камері весь час перебування з нами . Має ш запитання?]

Дві години, щоб досягти цієї згоди. І це було в основному те саме, що й в загалі не мати згоди .

[ Що ж , можливо, є деякі речі, якими я можу поділитися,] сказав Гозі, усміхаючись, [якщо ціна правильна.]

Це був не перший раз, коли він робив подібні пропозиції, але будь-яке обговорення, намагаючись визначити деталі, було безглуздим, оскільки він звивався і ухилявся , нічого не обіцяючи, але вимагаючи натомість конкретних пропозицій.

[Може й так, але у нас немає часу ,] холодно відпові ла Солант. [Можливо, ти може ш приділити трохи часу перед нашою наступною розмовою, щоб обдумати, чим ти може ш поділитися.]

Іншими словами, будь готов ий укласти угоду.

[Звичайно, я так і зроблю], відповів Гозі, а його очі викривилися в місяці, коли він усміхнувся, — жахливий вираз на обличч і Крата. [Де ви мене поселит е ? Сподіваюся, що не в межах вашого поля блакитно ї мани?]

[ Твоя камера готова,] відпові ла Солант. [ Тебе зараз відведуть туди.]

Під час обговорення неподалік був підготовлений тунель, хоча вона не думала, що Крат це помітив. Гозі ледь встиг кліпнути , як його схопив Найс тарший і повів у бік тунелю. Наразі Найс тарший був єдиним у К олонії, хто міг «безпечно» перет инати п’ятий шар , тож саме він мусив був доставити Крата до його нового дому.

Саму камеру було, м’яко кажучи, складно побудувати. Відповідальні різьбярі були змушені працювати на відстані, формуючи камінь здалеку , що не було ідеальним. Проте з рештою все, що Солант потрібно було почути, це запевнення Тунгстанта, що камера в безпеці, що вона й зробила.

Якщо різьбярі були задоволені результатом , то й вона теж .

« Думаєш, ми коли-небудь отримаємо з цього щось корисне? » — запита ла Леонідант, коли Солант закінчи ла розповідати зміст їхньої розмови.

«Ще рано говорити про подібне », — відповіла вона. «Однієї розмови недостатньо, щоб налагодити стосунки чи створити довіру».

«Це звучить скоріше так , наче … Гозі просто намагається використати нас, щоб залишитися в живих якомога довше».

«Це цілком можливо », — визна ла Солант. «У нас немає причин тримати Гозі поруч, якщо він не надає нічого цінного, і я вважаю , що він, можливо, буде готовий наполягати, поки ми не досягнемо критичної точки для взаємного встановлення цього факту ».

Солант на мить задумалася, а потім знизала вусиками . Їй не потрібно було ні до нічого зобов’язувати ся, з рештою, Крат нікуди не подінеться .

«Ходімо подивимося, як добре він звикає до свого нового місця проживання», — запропонувала вона.

Різьбярі були достатньо вправними, щоб зробити оглядове вікно в камері, щоб їхній полонений міг бути на виду в будь-який момент . Звичайно, це було вторгнення м в приватне життя, але це був необхідний запобіжний захід, зважаючи на те, з ким вони мали справу.

Вона та її найближчі радники обійшли та спустилися до камери, далеко від будь-якого з головних тунелів. Це була є дина кімната рідної мани п’ятого шару , оточена бульбашкою очищеної енергії. Слимаку було неможливо втекти.

Коли вони дійшли до сусідньої кімнати для спостереження , то побачили, що Гозі ковзає по камері, виглядаючи незручн о .

Міст розуму був сформований, щоб Солант могла ще раз по спілкуватися з полоненим , це буде остання перевірка, перш ніж вона продовжить виконувати свої звичайні обов’язки.

[З твоєю камерою щось не так?] запитала вона.

Слимак нерішуче повернувся до вікна.

[Що це за штука?] запитав він, використовуючи свої тонкі руки, щоб вказати на підлогу.

Солант подиви ла ся вниз.

[Це килимок.]

[Яке його призначення?]

[ Р обити підлогу зручнішою.]

[Неприємно ковзати.]

[Тоді я пропоную тобі згорнути його в рулон і перемістити в бік камери .]

[А що це за річ?]

Солант знову поглянула .

[Ліжко.]

[Ліжко?! Чому воно таке ... пружн е і пухнаст е ?]

[Для комфорту.]

[Мені це не подобається,] заявив Крат.

[Я перепрошую, якщо воно не відповідає твоїм стандартам. Поки що тобі доведеться потерпіти .]

[А коли мене нагодують? Чи мені померти з голоду?]

[Навіщо нам морити тебе голодом?] — запита ла Солант. [Чай і печиво подадуть за півгодини.]

Крат стиснувся, а його очі обвели камеру на своїх стеблах.

[Я відчуваю, що ти ставишся до мене надто добре,] підозріло сказав він. [У чому хитрість?]

Солант задоволено клацнула щелепами.

[ Жодної хитрості .]