Розділ 182 — Ходять чутки

[Так, ти] Я відповідаю .

Енід миттєво шкандибає вперед, поки не досягає боку однорукого священика, який все ще дзвінко хвалить мої чесноти .

Я бачу, як вона зосереджується, а потім у моїй голові лунає її голос.

[Чи не доречніше було б поспілкуватися з цим чоловіком?] вона вказує на священика, [саме він привів наших людей на це місце].

Цей священик?! Як він мене знайшов?! Він має якийсь пристрій стеження за мною чи щось подібне ?! Швидше за все, він зміг якось прослідкувати за нашими слідами, але суть залишається незмінною : для чого тут ці люди? Вони точно не виглядають так, наче прийшли воювати, судячи з кількості жінок і дітей у натовпі, не кажучи вже про повну відсутність зброї.

[Я обрав тебе , оскільки раніше мав з тобою справу. Дай зрозуміти іншим, що я говорю з тобою ].

Я не хочу говорити з тим чоловіком . Він змушує мене нервувати.

Енід обережно торк ається плеча священика і показує , що я спілкуюся з нею за допомогою магії розуму. Замість розчарування, обличчя священика охоп лює прозріння, і він низько схиляється переді мною, головою майже торкаючись землі, перш ніж відступити, щоб жваво заговорити до натовп у . Цього хлопця не спиняє ніщо ...

[Енід. Скажи мені, чому ці люди пішли слідом за моєю родиною сюди в дикі землі]

Вона одну мить вагається, перш ніж заговорити. [Наші будинки зруйновано. Після вашого зникнення після штурму замку все спочатку налагодилося. Багато селян хотіли знати, куди ви пішли, але нам нічого не сказали. Протягом тижня все було спокійно, але потім...]

Тоді вона починає тремтіти , схоже, що її спогади доволі жахливі .

Енід глибоко вдихає, перш ніж знову зосередити свій розум. [Тоді столиця загорілася . Ми чули рев звірів аж з наших будинків, і полум'я сягало так високо, що небо палало. Ми були налякані, ніхто не знав, що робити. Тоді з Підземелля та в церкву вирвалися монстри, десятки монстрів . Дехто з селян воював певний час, але вони ніколи не закінчувалися. Потім прийшли великі...]

Вона на мить зупиняється, не в змозі продовжувати. Я тепер не так добре вмію читати вирази людей, як раніше , але вона, здається, переповнена сумом, і сльози течуть по її щоках.

[Вийшли велетенські крокодили. Діти Гарралоша. Вони вбили стільки людей ... Ми вижили лише завдяки батьку Бейну. Він зібрав уцілілих і організував відступ. Ми бігли з міста, не маючи нічого, крім того, що можна було нести на спині або кинути на кілька возів. Оскільки столиця палала, нам не було куди подітися].

Вона жестом показує на розбити х і зневірени х люд ей позаду неї. [Без їжі чи припасів, не знаючи, що відбувається, ми вирішили втекти на південь. По дорозі ми почули звістку про проходження колонії через місто . Отець Бейн вірив, що, можливо, ви зможете допомогти нам, як це було в минулому, тому ми прийшли сюди, шукаючи вас].

Дивлячись мені в очі, я бачу, що вона не має надії. Поспілкувавшись зі мною безпосередньо та взявши участь в обмані, щоб врятувати її село від них самих, вона знає, що я не альтруїстичний рятівник з Підземелля, як вважав священик.

[Я просто сподіваюся, що ви дозволите нам оселитися поруч і залишите нас у спокої, це все, про що ми можемо просити. Якщо ви не хоче те , то може те нас з’їсти], — каже вона з гіркотою, [ми втратили все, і нам більше нікуди йти ].

Я не думаю, що їстиму когось тут, навіть якщо мені потрібна біомаса. Я отримаю її з Підземелля найближчим часом, і мені потрібно підготуватися до того, що народиться майбутнє покоління мурах- робітників! Це критичний час для мене і колонії! Я не хочу, щоб будь-що заважало мені розвивати майбутню робочу силу!

[Скажи своїм людям розбити табір на відстані принаймні за один кілометр у цьому напрямку] Я вказую своїми вусиками на шоковану жінку, [скажи Бейну, що я хочу, щоб він розмістив їх, і переконайся, що вони не заважають робітникам та не наближаються до гнізд а. В ін поки що головний. Я хочу, щоб ти залиши ла ся поруч, щоб я міг поставити більше запитань].

Здивована та радісна , Енід передає мої слова іншим. Люди виглядають певною мірою щасливими, трохи світла повертається до їхні х темн их та стомлених лиць . Маючи трохи більше енергії та пружності у своєму кроці, вони повертаються, поки Бейн мари ть від радост і через те, що йому довірили це завдання, і починає вести інших, допомагаючи їм підвестися та спонукаючи їх своїм переконливим голосом.

[Енід, сядь сюди ] Я показую втомленій старенькій жінці на сусідній камінь, і вона із задоволенням підходить до нього та сідає. Я не знаю, як вона впоралася з мандрівкою у своєму віці, пробираючись пішки на таку велику відстань. Це було досить виснажливо для мене, і я монстр!

[Що сталося , Енід? Скажи мені, що ти знаєш].

Вона хитає головою і сиве волосся коливається біля її вух. [Я не знаю багато. Я вважаю , що монстри вторг ну лися на поверхню. Найгірше дісталося столиці, я не можу уявити іншої причини, щоб усе місто так спалили. Б ідні люди...]

У цих стінах були б заблоковані тисячі людей. Не складно уявити, який би почався хаос.

[Я трохи знаю про Підземелля ] Енід продовжує, [мій чоловік навчив мене багато чому про свою роботу. Це ненормально, щоб монстри так піднімалися до поверхні. Відбувається щ ось дивне].

Я в цьому не сумніваюся. Зі мною постійно відбуваються дивні речі відтоді, як я прибув сюди, тож мене це не дуже хвилює.

[ Ти говорила про Крока-звірів ? Я маю на увазі немовлят Гарралош а. Чому ти згад ала саме про них ?]

[Їх було багато. Більше, ніж можна очіку вати зазвичай . Зазвичай їх можна зустріти лише тоді, коли їх мати проходила повз, відклала кладку яєць десь глибоко і залишила їх , але ці були молодими. Я змушена думати, що їх відклали десь близько до поверхні, що означа є ...]

[Зачекай хвилинку] Я перериваю, [їхня мати?!]

Старша жінка дивиться на мене дещо розгублено. [Звичайно, королева не розповідала вам про Гарралоша?]

[... не в деталях ].

[Гарралош жив у цій місцевості, глибоко в Підземеллі, протягом сотень років. Століття тому звір вирішив спробувати виростити власних дитинчат. Відтоді це ненависне потомство заповнило Підземелля під Лірією].

Отже усі ці прокляті Кроки на справді були від одно ї особи ? В сенсі .. ВСІ? Я тепер знаю, як цей процес працює, якщо немає якогось іншої божевільно ї опції . Гарралош мав би з’їсти цілу гору біомаси, щоб створити стільки великих і складних створінь.

Енід вривається в мої думки своїм ментальним голосом. [Я вважаю , що Гарралош, мабуть, піднявся в Підземеллі та напав на поверхню. Це звучить божевільно, оскільки нічого подібного не траплялося тисячі років, але це єдине, приходить мені на думку . Просто... Як? ЧОМУ?]

[О, це просто ] кажу я неуважно, [рівень мани в Підземеллі все ще зростає].

Спочатку шок, а потім жах охопив обличчя Енід, перш ніж її очі закотилися і вона втратила свідомість.

Хочеш отримати більше розділів? Отримай доступ до них вже зараз всього за 1 грн/розділ і продовжуй отримувати нові релізи в тому ж темпі після цього по своєму новому графіку, не очікуючи, поки безкоштовний переклад знову наздожене тебе. Перекладено вже майже 500 розділів, і ця кількість збільшується з кожним тижнем. Деталі в телеграмі .