Розділ 21 — Око за око

Хух , це був шалено напружений день. Кажуть , що великий ризик приносить велику винагороду, і це , звичайно, правда.

Не те щоб я цього не знав, але я сподівався мінімізувати ризик, наскільки це можливо, проте обставини змусили мене бути агресивним, і, на щастя, це окупилося!

Я перевіряю свій статус, щоб побачити свою неймовірну винагороду!

Ім'я: Ентоні

Рівень: 4

Сила : 15

Міцність: 12

Хитрість: 25

Воля : 18

ОЗ : 28

ОМ : 0

Навички: К опання Рівень 4; Кислотний П остріл Р івень 5; Хватка Рівень 4; Укус Рівень 4; Покращена Скритність Рівень 1; Відчуття Тунелю Р івень 3

Мутації: очі +3, вусики +2, кислота +2

Вид: Новонароджена Мураха Робітник (Formica)

Бали навичок: 1

Біомаса: 4

Після споживання колючої ящірки та залишків коралового слимака я мав дві біомаси, я зберіг їх і знайшов ще одного ізольованого коралового слимака для битви . Повторивши свій попередній трюк, я зміг завдати критичної шкоди, потрапивши пострілом йому в рот, однак я не був настільки ж швидким і не зміг уникнути кисло тного слизу, який слимак випустив на мене.

Отримати заряд цієї липкої кулі вже було достатньо неприємно , але найголовніше те, як вона пекла . У мене був частково розплавлений панцир на задній частині грудної клітки, і я втратив 10 ОЗ , перш ніж вона припинила танути на мені. Навіть ця невелика частка кислоти забрала третин у мого здоров’я! У мене з’явилася велика спокуса оновити свій панцир, сподіваючись, що це забезпечить кращий захист, але у мене і без того надто багато пріоритетів!

На щастя, після споживання слимака (що зайняло чимало часу) я зміг відновити вісім ОЗ і здебільшого повернути себе до ідеалу досконалості мурахи.

Після використання такої кількості кислоти в бою винагорода нарешті з’явилася у вигляді Кислотн ого Постріл у Р івня 5! Тепер він готовий до вдосконалення.

Є ще кілька базових навичок, які я хотів би придбати, але я не можу пропустити шанс вдосконалити свою найефективнішу наступальну зброю!

[Кислотний Постріл -> Покращений Кислотний Постріл. В артість 1 бал навичок : покращена навичка Кислотний Постріл продовжує збільшувати точність за допомогою дальніх кислотних атак, водночас надаючи додаткові покращення атакам з більшої відстані]

Відчуття вивчення навички миттєво почало танути в моєму мозку. Так приємно !

Завдяки цьому додатковому збільшенню дальності я зможу робити надійніші постріли з більшої відстані, покращуючи свою безпеку, а також здатність надійно завдавати шкоди. Це безпрограшний варіант!

Якби тільки я мав доступ до більшої кількості балів навичок! Мені доведеться якнайшвидше підвищити рівень, так багато навичок находяться близько четвертого рівня! Я хочу покращити їх усі, якщо це можливо, залишити їх і втратити бали досвіду було б злочином...

Тепер про складн іше .

Біомаса.

Я д уже хочу підвищити зір до +4. Кращий зір порівняно з іншими монстрами досі був критично важливим для того, щоб знаходити ізольовану здобич і не давати іншим підкрастися до мене . П еревагу в чуттях ніколи не можна втрачати!

Однак, якщо я хочу боротися та отримати більше біомаси, тоді безпосереднє покращення моєї бойової ефективності означатиме покращення моєї кислоти, і це тоді залишить одну додаткову біомасу, яку я міг би витратити на ноги, панцир або нижню щелепу, усе це збільшить мої можливості.

Давайте використаємо процес усунення . П окращення панцира, ймовірно, буде безглуздим, +1 не матиме особливого значення, мій захист жахливий, я б краще спочатку попрацював над швидкістю.

Це означає, що ноги +1 спокусливі, оскільки я став би трохи мобільнішим, що одночасно допомогло б розвідувати, відступати та битися . С правді економічно вигідно. Нижні щелепи +1 мене не дуже спокушають . Б ільші, сильніші щелепи трохи допомогли б мені копати, а гостріші щелепи трохи допомогли б боротися, але не дуже . Є дина істота, яку мені вдалося вкусити, це ящірка, і вони з’являються досить не часто .

Це залишає мені насправді лише два справжні шляхи, +4 очі або +3 кислот а і +1 ноги. Чи продовж ити мені ставити свої почуття на перше місце у своєму списку пріоритетів? Мій інстинкт полягає в тому, щоб бути більш оборонним. Переходячи в нове невідоме середовище внизу, я хочу мати всі можливі переваги, які можу отримати. Це означає можливість побачити ворога раніше, ніж вони побачать мене.

Тоді вирішено.

[Ви бажаєте придбати +4 очі? Це буде коштувати 4 біомаси]

О, зараз почнеться ....

Так.

ааааАААААРРРХРХХРХХ !!!!

Я не можу описати свербіж, що охопив мене в ту мить. Я відчував, наче мої очні яблука ростуть, розтягуються, а панцир зсувається, щоб звільнити їм місце.

Будь ласка, Гендальфе... ці тортури... Припини їх!

Я ненавиджу мутувати. Мутації дивовижні! Але сам процес ...

Зрештою все врегул ювалося , і мій зір знову покращився.

Я відчуваю , що тепер, оскільки мої очі вирячуються далі від моєї голови, моє поле зору трохи покращилося, і я навіть бачу, як мій власний живіт погойдується позаду мене, коли дивлюсь прямо перед собою! Вража юче .

Мій зір все ще не такий, яким би я хотів його бачити, але він значно покращився з моменту мого народження тут, у Пангері.

Хник .... Ти пройшов довгий шлях, Ентоні, і скоро, скоро ти будеш вдома з колонією.

Немає часу плакати ! Я маю продовжувати збирати досвід і біомасу якомога швидше! Невдовзі ці люди з ревом влетять у цю печеру, знищуючи все, що бачать.

Знову в головн ому тунел і, я піднімаюсь на стелю і знову вирушаю на полювання. Якщо можливо, я хочу отримати переваг и бонусної біомаси за нових цілей... Оскільки я повністю відпочив, тепер, можливо, настав час спробувати впоратися з одним з щурів з шипами ...

Хитрість полягає в тому, щоб знайти одного з них на самоті . Вони, як правило, пересуваються групами по двоє або троє, і вони, звичайно, можуть швидко рухатися. Також існує ймовірність того , що їхнє густе хутро, що покриває більшу частину їхнього тіла, зможе певною мірою звести нанівець мою кислоту. Єдині відкриті цілі, в які я можу при цілитися, це їхні обличчя, ноги та хвости.

Мені просто доведеться почекати та подивитися, чи з’явиться можливість.

Ооо, що це? Я відчуваю вібрації від коливань попереду, мабуть, це ще одна битва між монстрами. Я проберуся туди. Зважаючи на те, як часто монстри борються між собою в цих тунелях, дивно, що вони взагалі тут ще залишилися... звідки беруться нові заміни?

Вони просто вискакують зі стін? Вони народжуються, як я припускаю? Я б не ігнорував жодної можливості , якщо ми говоримо про це місце. В оно постійно спантеличує мене своїми таємницями.

Наприклад, хіба тут не стало знову світліше?

Здається, що світло з стін тунелю з кожною годиною стає все інтенсивнішим. Тепер я в цьому впевнений. Світло однозначно стає сильнішим. Чому ? Я без поняття .

Оскільки я не знаю, я просто повинен рухатися вперед.

Підкрадаючись, я бачу, що група з чотирьох кігтистих б агатоніжок знову вступила в бій, цього разу проти трьох вовкоподібних істот з довгими, майже дракон ячими хвостами.

Це жорстоко... сороконіжки чисельн о переважають своїх супротивників (як завжди), вони справді наче хуліган и на шкільному подвір’ї, але вовки атакують своїми величезними іклами та розмахують могутніми хвостами, щоб відбити напад.

Час втрутитися молодій мура сі ...

Спочатку я непомітно переходжу в хорошу позицію, трохи далі, ніж я був би раніше. Я хочу скористатися моїми новими навичками, щоб бути максимально в безпеці .

Уважно прицілившись, я чекаю ідеального моменту. Ближній бій рухається туди-сюди , моменти різкої битви замінюються затишшям позування та погроз. У той момент, коли обидві сторони трохи розходяться, я наношу свій удар.

Бам!

Блискавичний потік кислоти виривається з мого заду , бризкаючи на кігтисту б агатоніжку, яка щойно підняла кігті, щоб загрозливо цокнути на своїх ворогів. Істота миттєво реагує, відступаючи та перевертаючи своє багатоноге тіло, намагаючись скинути жахливо пекучу рідину.

Вовки користуються розривом у строю ворога, кидаючись вперед, щоб атакувати. У той час як двоє вовків с трим у ють трьох жуків, інший атак ує сороконіжку ліворуч від пораненої, відрізаючи її від союзників і формуючи поле бою для 1 на 1.

Це має бути цікаво, я ставлю на вовка .

Багатоніжка, схоже , погоджується, та відступає назад, підіймаючи задню частину тіла , погрожуючи рванути вперед, якщо вовк наблизиться. Вовк абсолютно не звертає увагу на загроз у та миттєво стрибає вперед!

Бам !

Під тиском агресії сороконіжка миттєво блискавично кидається вперед, атакуючи, наче скорпіон, але , демонструючи неймовірну спритність, вовк зміг вивернутися в бік, в результаті чого отруйний шип на кінці хвоста вдаряється об камінь.

Не бажаючи чекати, доки опонент відновиться, вовк негайно позиціонується вбік та не кидається, щоб в кусити, ризикуючи кігтями, а натомість махає своїм товстим м’язистим хвостом з величезною силою!

Тріск !