Розділ 470 — Ніч відкриття

Дещо цинічно Гранін зазначив, що саме Біріті т Кр и слас, свіж а молод а жінка , виступи ла вперед, щоб звернутися до зібраних формувачів . Вона представляла обличчя змін, новий шлях, і молод у сил у . Невинне обличчя , що ховає за собою монстра , не стримався подумки Гранін. Застрягши тут, в форпості, він не мав жодної можливості зв’язатися зі своїми союзниками в культі. Більш широка картина була поза межами його сприйняття. Цілком можливо, що божевільн а кривав а бійня , що мала тут відбутися, відтворюва ла ся в фортах культу по всій імперії Голгарі. Скільки багатообіцяючих монстрів, дбайливо вирощених роками, кульмінація всіх досліджень і зусиль їхніх предків, будуть знищені в гонитві за цією короткозорістю?

«Вітаю всіх. Це чудово бачити стільки членів Культу Хробака , які можуть зустрітися на такому відкритому конгресі. Це, звичайно, перший раз, коли я змогла стати свідком такого зібрання, але я впевнен а , що таких буде ще багато у найближчому майбутньому».

Гарячі оплески привітали ці слова, оскільки Крислас зумі ла виглядати одночасно збентеженою та задоволеною схваленням своїх товаришів. Позаду неї двоє старших членів її тріади схвально дивилися на неї.

«Наскільки б щаслив ою я не була бути свідк ом успіхів, яких Культ Хробака досягнув за останнє десятиліття, ми повинні переконатися , що ми не відпочиваємо на своїх лаврах. Керівництво визначило, що тепер ми повинні працювати швидше. Наша мета була незмінною протягом усього нашого існування. Щоб досяг ну ти цієї мети, ми накопичили знання, досвід і ресурси шляхом ретельного експериментування та практичного застосування.

«Але тепер настав час, коли ми повинні використ а ти ці речі. Тиск на нас зростає, і ми повинні застосувати його до наших підопічних. У жарі бою ми сподіваємося створити досконалу істоту. Досконалу, як Ярум , чудовисько незламної сили, непохитної волі та неминучої перемоги, ми сподіваємося, що з цього народиться остаточн ий древній ».

Більше оплесків, цього разу захоплених. Багато голосів кликали Ярума, і закликали його стежити за їхніми зусиллями, поки вони намагалися виконати його наказ і розірвати ланцюги цього світу. Серед усього цього Гранін та його колеги-учасники тріади були ноткою тиші серед активності. Вони не виявляли ні радості, ні схвалення, ні взагалі жодної відповіді. Завжди пильна, Іретт Пламін, перша в провідній тріаді на форпості, помітила цей брак ентузіазму, але швидко його відкинула. Мураха скоро буде розчавлена , не варто було хвилюватися за Лазуса та йому подібних.

Крислас підня ла одну руку, і на зібрання поступово опустилася тиша.

«Кожна тріада тут представляє одного монстра в майбутньому випробуванні, одну надію культу. Я закликаю, щоб кожен з вас виклав усе, щоб ваш і підопічн і показали всю свою силу. Лише завдяки вашим спільним зусиллям ми зможемо коронувати найдостойнішого кандидата. Це з усилля, яке ще раз довело зростаючу силу і вплив нашої справи . Кожен з них це дистильована надія і мудрість наших старших, і я, особисто , не можу дочекатися, щоб побачити, хто буде найгіднішим!»

Зібрані формувачі вигукували та вітали, назива ючи імена своїх підопічних, кожен бажаючи продемонструвати свою переконаність у тому, що верховним пануватиме їхній монстр. У Граніна були сумніви. Якщо його передчуття було правильним, провідна тріада вже о брала фаворита, змагання було лише приводом для того, щоб нагодувати якомога більше досвіду та біомаси обраному монстру.

«Було визначено пари для першого раунду. Щоб забезпечити об’єктивність, ми з моєю тріадою зробили процес випадковим у міру наших можливостей. Якщо у вас є якісь сумніви щодо жеребкування, будь ласка, не соромтеся поговорити з Оріден ом Гравус ом» .

Старий Г ол г арі пильно глянув на оточуючих формувачів, наче спонукав їх подати йому скаргу. Гранін сумнівався, що хтось прийме цю пропозицію. Не зволікаючи, Крислас розверну ла с ь та виклика ла кам’яну брилу з підлоги за допомогою земної магії. З наступною хвилею на камені почали з’являтися літери, відкриваючи для всіх пари двобоїв .

Одразу почалася штовханина за позицію, і нетерп лячі формувачі відкидали один одного, щоб краще побачити, наче вони могли отримати якусь перевагу, знайшовши ім’я свого суперника на кілька секунд раніше ворога. Хоча Корун трохи підстрибував на п’ятах, їхня тріада терпляче чекала, поки божевілля вщухне, перш ніж вони почали просуватися вперед.

Коли він нарешті дійшов до камен ю , Гранін безпристрасно пробігся по ньому очима, поки не знайшов ім’я, яке шукав. Побачивши супротивника, його очі зблиснули, а потім він повернувся до своїх двох союзників.

«Пішли , у нас є робота » .

Вони вдвох кивнули та гуртом відійшли від схвильованого ремства тих, хто зібрався позаду.

Їм довелося обмінятися кількома послугами, щоб отримати потрібну інформацію, але зрештою все виявилося простіше , ніж Гранін очікував . Якщо і було щось, про що формувачі хотіли базікати, так це про могутніх монстрів.

«Що ви думає те , бос ? » — за питав Корун із занепокоєнням, написаним на його обличчі.

Торрін навпаки вигляда ла набагато спокійніше. Гранін вдячно глянув на неї. Схоже , що вона вже дійшла тих самих висновків, що й він, але з доступом до меншої кількості інформації. Вона справді була прихованою перлиною. Йому пощастило, що інші тріади відмовилися взяти її. Вона була най більш перспективною молодою Голгарі, яку він бачив за довгий час.

«Вони облажалися , — упевнено заявив Гранін. «Вони хотіли розчавити Ентоні на ранній стадії та використати його як їжу для одного зі своїх улюбленців. Я очікував це з самого початку. Безсердечні кретини. Незважаючи на те, що він відроджений , вони просто не вірять, що архетип мурахи має надію стати індивідуально потужним ».

Він не втримався і трохи збентежено знизав плеч а м и .

«Мушу сказати, що я погоджувався з ними донедавна. Загальна мудрість Культу відки нула мурах як тупик без перспектив ».

«Я вважаю , що ми знаємо, що це неправда», — заяви ла Торрін.

«Не забігай на перед, — попередив Гранін, — наш поточний підопічний набагато сильніший, ніж я очікував би від мурахи, але він далекий від того, щоб досяг ну ти потрібного рівня. Нам просто пощастило в першому раунді» .

Корун усе ще був розгублений.

«Я не розумію, було б добре, якби хтось підказав мені».

Гранін ляснув його по спині.

«У своїй пихатості вони зіграли прямо проти нашої найбільшої сили, поставивши найважчого, найповільнішого звіра проти мурахи. Вся сила, жодного мозку». Він невдоволено пирхнув . «Ніякої елегантності».

«Хіба це не погано? Великий і сильний? Звучить так, наче Ентоні розчавлять , як... комаху ?»

«Не хвилюйся. Я вважаю , що завтра ми побачимо кілька ошелешених лиць ». Гранін злобно засміявся. — Я л едве можу дочекатися» .