Розділ 529 — Похід

Коли Колонія збирається в тунелях за межами зруйнованого форпосту, ми швидко підбиваємо підсумки, перш ніж пройти тунелями. Для мене це дуже надихаюче видовище — довга колона мурах, що рухаються тунелями, знищуючи все, що знаходять. Ми з моїми домашніми тваринами тримаємо тил , і це чудово нарешті отримати можливість зазирнути в їхні ядра та помилуватися вдосконаленнями, яких вони досяг ну ли. Кілька хороших змін для Крихітки та Крініс, і я бачу, що вони обидва наполегливо працювали над покращенням своїх навичок. Інвідія також докладає зусиль, судячи зі збільшення його магічних здібностей. Враховуючи невелику кількість часу, як у він мав, його вдосконалення в магічних сферах, над якими я йому доручив працювати, вражають. Хоча, якщо взяти до уваги розумову силу , як у він здатний додати до своїх заклинань , це не повинно бути надто дивним.

« Це доволі непоганий улов», — зауважую я до Берк, коли вона підходить , щоб розвідати тил колони.

«Згод на . Кількість ядер, які ми змогли отримати, викликал а слинки у формувачів ».

« Чи отримали ми щось крім ядер в наші щелепи ?»

«О, так. Ми розрізали та витяг ну ли все, що було зачаровано, а також колекцію матеріалів, наповнених маною. Різьбярі та маги будуть дуже раді . Не кажучи вже про тих двох в’язнів, яких ви взяли з собою . Якщо ми зможемо витяг ну ти з них щось корисне тоді вони навіть можуть виявитися найкращою частиною улову».

Я трохи сумніваюся.

« Ти справді думає ш , що вони збираються передати достовірну інформацію? Вони не зовсім готові співпрацювати».

«Є кілька речей, які ми можемо спробувати ».

«Я бачив, що захоплюються книжки ? Що, чорт візьми, ми будемо робити з книгами?»

Менша мураха нерішуче ворушить вусиками.

«Я не впевнен а щодо книг, можливо, вам доведеться поговорити про це з кимось з магів. Якщо я можу припустити , я б сказала , що це може бути для торгівлі з людьми в селі».

Я мушу подумати на секунду.

« Ти має ш на увазі село Енід і Бейна? Толку їм з цих книг . Ми навіть не знаємо, скільки з них вміють читати!»

Ще одне знизування вусиками .

«Це варто спробувати. Цілком можливо, що маги мають якийсь спосіб самостійно прочитати ці тексти. Я лише припускаю. Якщо у вас більше немає запитань, Найстарший, я піду розвід ува ти. Переслідування вже повинно було початися».

« Хороша ідея . Будь в безпеці».

Змахнувши вусиком , щоб підтвердити мої слова, Берк зникає в темних тінях другого шару, прикриваючи наш відступ і шукаючи сліди Голгарі. Вони повинні бути десь там, готові полювати на нас. Ми викрили себе, повернувшись, щоб забрати Сару та здійсн ивши рейд на форпост формувачів , але я сподіваюся, що воно того варте.

Далі ми знову повертаємося до маршу разом з колоною. Ми швидко покриваємо територію , як і належить майже невтомній армії мурах. Крихітка першим з моєї групи втомився. Це н авряд чи несподівано, оскільки Крініс несу я, а Інвідія їде на плечі Крихітки .

[ Чи можеш ти використати щось для енергії на Крихітку , Інвідія? Великому хлопцеві не вистачає бадьорості.]

[Я не знаю подібної магії. Мож у тільки зцілити.]

[ Як скажеш . Доведеться тобі потерпіти , великий друже.]

[Хррррр,] він скиглить горлом .

Незважаючи на своє небажання, Крихітка продовжує виставляти одну велику мавпячу ногу перед іншою, доки колона не зупиняється. Мисливські загони негайно вирушають, щоб спробувати отримати біомасу для групи. Енергії мало, і її потрібно підзарядити! Невдовзі після зупинки присутні члени ради повертаються до мене, щоб поговорити, за винятком Берк, вона все ще на розвідці.

«Як ви вважаєте , наскільки вони відстають? Ми встановили хороший темп. Я не вважаю , що ці м’ясні мішки зможуть за нами встигати». Сказала Пропелант .

Формувач ядер Белла потрясла вусиками.

«Не недооцінюй їх Пропел а нт. Вони змогли захопити Найстаршого, я вважаю , що вони досить легко впораються з тобою ».

«Немає потреби згадувати це , — кажу я, — але так, вони можуть бути дуже здібними. Особливо, коли їхні в оїни та формувачі працюють разом. Цілком можливо, що у них є інші касти, які вони можуть використовувати в бою, а ле ми ще просто їх не бачили, тому ми повинні бути обережними».

«Згод на , — втручається Сло у н. — Розвідників було задіяно разом з групами наших формувачів ядер та їхніми вихованцями , щоб тримати вусик позаду нас. Останні кілька годин ми активно марширували, і нам потрібно відпочити, перш ніж продовжувати . .. я хочу переконатися, що ми добре відпочили і ситі в дорозі, якщо їм вдасться спіймати нас і почати бійку, я не хочу, щоб жодна мураха була в поганому стані».

Мені подобається ця ідея . Зберігай енергію, будь пильним та тяжко працюй . Звучить як звичайне ставлення колонії, чесно кажучи.

«А як щодо заціпеніння? Нам колись потрібно буде відпочити», — кажу я.

Усім членам ради стає незручно, коли я згадую ненависне слово: «відпочинок».

«Давайте п одума є мо про це пізніше » — цокає щелепою Сло у н, намагаючись швидше змінити тему .

«Слоун... Немає сенсу намагатися робити так , щоб усі економили енергію , а потім не дати нікому спати. Ми повинні відпочи ва ти, якщо хочемо бути в бойовій формі».

За винятком мене, оскільки Вестибюль забезпечував мені всю енергію, яку я міг би витратити. Мені не потрібно буде відпочивати, доки моя розумова втома не накопичиться до такого рівня, що мені потрібно втратити на деякий час свідомість.

«Як ми вважаємо , скільки часу знадобиться, щоб повернутися до гнізда?» Я запитую. «Мабуть, трохи менше, ніж вам знадобилося, щоб прийти сюди ?»

Слоун кивнула вусиками.

«Ми вважаємо , що це займе тиждень постійного маршу, але лише якщо нас не затримають переслідувачі».

Що ймовірно. Наче щоб виконати це пророцтво, Берк з’явилася в кінці тунелю та наблизи ла ся до нас.

«Вони йдуть, — оголосила вона, — вони на годину позаду, а може, й менше. Їх багато, і я вважаю , що вони налаштовані серйозн о . Вони виглядають готовими до війни».

Не несподівана новина, але все одно небажана.

«Як ти вважаєш , ми з можемо втратити їх в тунелях? » — запитує Слоун.

«Я не впевнен а », — Берк звучить нерішуче. « Вони наче стежать за нами. Якщо вони продовжуватимуть рухатися прямо, вони наштовхнуться прямо на нас».

Що ж, це не добре.

«Можливо, нам доведеться скоротити цю перерву», — попереджаю я інших. «Я збираюся повернутися і швидко поглянути».

«Будь те обережн і , Найстарший», — попереджає мене Пропел а нт. «Ми щойно вас повернули».

«Не хвилюйтеся, я не надто хочу знову потрапити в їхні руки. Я просто швидко гляну, а потім повернуся».

Берк посилає кількох розвідників супроводжувати нас одним рухом вусиків , і ми йдемо, щоб побачити, що саме Гогларі послали за нами.