Розділ 58 — Голод за драконо-вовком

Кислота шипить, пролітаючи дугою в повітрі до двох дракон о -вовків. Шкода, що вони стояли до мене спиною, і я не зміг поцілити в їхні обличчя, але мій перший залп з приємним сплеском влучив трохи вище передньої лівої ноги моєї мішені.

Одразу після першого удару я запускаю другий!

БАМ !

Не маючи часу, щоб ретельно прицілитися, цей постріл не настільки точни й , та попадає друго му монстр у в бік .

Обидві істоти негайно жорстоко гарчать, коли кислота починає свою смертоносну роботу, прилипаючи та схоплюючись , продовжуючи в’їдати ся в їхнє тіло.

Я дуже задоволений першим пострілом. Сподіваюсь, що постріл кислоти трохи вище ноги спрацює, щоб обмежити рухливість, якої у цих монстрів з надлишком . Другий постріл трохи невдалий, але через обмеження в часі я не був готовий ризикнути та потенційно повністю промахнутися, тому я націлився на набагато ширшу область.

Я не хочу недооцінювати цих істот, вони виглядають могутніми та надзвичайно швидкими . З їхніми довгими ногами та міцно складеними тілами, я впевнений, що вони випередили б мене на відкритій місцевості. Я прагну використ а ти свою кислоту з максимальною ефективністю, стримуючи їхню швидкість і отримуючи ранню перевагу , перш ніж вони наблиз я ться до мене.

Оговтавшись від початкового шоку, два монстри швидко реагують, після чого біжать у ліс з ревом , поки кислота повільно в’їдається в них.

На щастя, перша мішень, в яку я влучив, уже демонструє дещо знижену швидкість, одна його нога не рухається так вільно, як могла б.

Навіть під час бігу , обидва монстри постійно сканують навколишнє середовище всіма своїми органами чуття. Оскільки вони частково вовки, я припускаю, що вони успадкували потужний нюх. Я дуже сумніваюся, що вони мають ці великі морди просто для краси !

На щастя, моя скритність показує свою силу. Я залишаюся настільки нерухомим, наскільки це можливо, максимізуючи переваги своїх навичок, і два великі монстри не можуть точно визначити моє місцезнаходження, навіть якщо вони добре уявляють, звідки були зроблені постріли на основі атак , яки х вони зазнали.

Все ж , наче миша, я чекаю, сидячи серед гілок на вершині свого дерева. Ховаючись, я, наче яструб, спостерігаю, як два вовки сповільнюють хід і починають нишпорити. Двоє монстрів, обшукуючи територію, шукають мій слід та ревуть .

Ха-ха!

Як я і планував.

Тепер, коли мої вороги були настільки люб’язними, щоб уповільнити свою швидкість, я знову ретельно прицілююся, дивлячись через плече, щоб якомога обережніше направити свою кислоту.

БАМ !

В я блучко!

Дракон о -вовк починає завивати в агонії, коли моя кислота бризкає йому прямо в обличчя, закриваючи очі та ніс, перш ніж прилипнути та затвердіти, знищивши його чуття.

Так тобі і треба, дурна собака !

Розчаровано хитаючи головою, монстр намагається скинути кислоту лапами, а коли це йому не вдається, він починає люто терти голову об рослинність і бруд, намагаючись витерти ненависну речовину.

Вибач, вовчику, моєї обмежувальної кислоти не так легко позбутися!

Мій останній постріл нарешті знайшов свою ціль , і другий вовк, пильно придивившись , нарешті знайшов моє тіло високо на дереві.

Привіт!

Вовк згортає під себе ноги, готуючись стрибнути, але потім дивує мене та кидається вперед , з шаленою силою розмаху ючи хвостом. Той дивний металевий хвіст врізається в дерево . В момент удару я чую страшенний тріск і на моїх вражених очах стовбур дерева раптом розбивається.

Божечки ! Ти серйозно , Гендальфе?! Він одним ударом пробив цей стовбур!

Не те щоб у мене був час детально думати про це, поки я падаю!

З моєї точки огляду високо на дереві я бачу, як хвіст проривається прямо через стовбур, і дерево відразу починає швидко падати на землю. Перш ніж дерево вдариться об землю, я стрибаю з моєї гілки , використовуючи всі свої ноги, щоб якнайсильніше відштовхнутися. Я можу лише сподіватися, що мені вдасться втекти достатньо далеко, щоб я вийшов з зони падіння .

Бідолашний Крихітка випав з моєї спини, коли я вдар ив ся об землю і покотився. С крикнувши від обурення, він вдар ив ся об бруд неподалік. Сподіваюся, що з ним все буде добре, зараз у мене не вистачає часу , щоб хвилюватися про мого маленького компаньйона-мавпу, оскільки я боюся , що досить великий наполовину вовк, наполовину дракон може кинутися та розтрощити мені голову своїм на диво потужни м хв остом !

Однак, коли мені нарешті вдається встати і оглянути оточення, я знову здивований.

Звідки в біса вони взялися?!

З лісу вийшли найдемонічніші кролики, яких я будь-коли бачив або уявляв. Щетинисте чорне хутро, блискучі червоні очі, потужні м’язи і замість звичайних чарівних кролячих передніх зубів з голодної пащі стирчать злісні ікла.

Більше того, їх десятки!

Ці істоти трохи менші за мене, але все одно більші за новонародженого працівника . Вони миттєво накидаються на двох дракон о -вовків, а потім гризуть і кусають набагато більших істот . Я навіть бачу, як деякі стрибають на своїх потужних задніх лапах, повертаються в повітрі та завдають потужних ударів ногами по боках монстрів.

Ей ! Вони мої!

Схоже , що звук бою привернув увагу монстрів, що хочуть викрасти біомасу з-під мого носа! Я, мабуть, мав цього очікувати. Зараз у лісі так багато монстрів, що будь-які битви привертають більше уваги.

Я не готовий відмовитися від полювання через цих настирливих кроликів- крадіїв ! Якими б страшними вони не виглядали!

Побачивши маленьку орду кроликів, що біжать на більших вовків , я розумію , що у мене не залишилося багато часу, перш ніж вони зуміють здолати вже ослаблених монстрів-вовків. У мене немає особливого вибору проти такої кількості , тому настав час викликати колонію!

Зупинившись лише для того, щоб підібрати Крихітку та переконатися, що він у безпеці на моїй спині, я біжу назад до мурашника, залишаючи по всьому шляху слід їжі.

Я також не зупиняюся, коли досягаю гнізда, а підіймаюся на пагорб і спускаюся в тунель, залишаючи стежку по всьому шляху. Пробігши тунелем, я повертаюся і біжу назад, наносячи другий шар феромонів, щоб посилити аромат, ще більше мотивуючи своїх колег.

Я сподіваюся, що забігши в гніздо, я зможу залучити більше робітників, які знаходяться глибше, і швидше зібрати більшу силу. Мені потрібні всі мурахи, яких я можу отримати , якомога швидше!

Зриваючись з вершини пагорба, я біжу назад у ліс, увесь шлях накладаючи власний слід. Кілька робітників уже почали нюхати, пробираючись стежкою, але я прол і та ю повз них, рухаючить з усіх сил з радісним Крихіт кою на моїй спині.

Повертаючись на місце бою, я бачу хаос перед своїми очима. Рукопашна сутичка вже почалася за моєї відсутності, і два дракон о -вовки перебувають у поганому стані та сильно кровоточать від низки маленьких укусів по всьому тілу.

Однак кролики заплатили відповідну ціну. Зрештою, ці драконо-вовки є розвинутими монстрами, і їх потрібно поважати. Тут і там можна побачити на землі мертві тіла кількох кроликів, розірвані кігтями та іклами або розтрощені неймовірною силою їх хвостів.

У мене немає часу вагатися, якщо я буду чекати, кролики можуть вполювати здобич раніше, ніж я отримаю свій шанс.

Вперед !

Я вриваюся в бій, наче танк . В ідкидаючи менших кроликів своєю вагою та інерцією, я кидаюся вперед до найважче пораненого драконо -вовка. Звір в жахливому стані, оскільки моя кислота по пала йому в обличчя, в результаті чого він майже не в змозі захиститися від спритних хижих кроликів.

Я позбавлю тебе від твоїх страждань!

Монстр чує, що я наближаюся, і повертається до мене , але він мало що може зробити. Не сповільнюючись, я кидаюся прямо до горла монстра, хапаючись за нього нижньою щелепою.

Нищівний Укус!

Хочеш раніше дізнатися, що буде далі? Отримай доступ до нових розділів всього за 2 грн/розділ і продовжуй отримувати нові безкоштовні розділи в тому ж темпі після цього по своєму новому графіку, не очікуючи, поки безкоштовний переклад дожене тебе. Деталі в телеграмі .