Розділ 667 — Облога, частина 12

Ах! Приємно знову мати повністю працюючі ноги. Навіть просто мати можливість нормально ходити – це так приємно. На це знадобилося лише кілька годин. Бути монстром має свої переваги, не дозвольте мені сказати , що їх немає. Дідько , насправді я б віддав перевагу монстру кожного разу! Мабуть саме тому бородатий дурень взяв мою душу сюди . І все ж, якби я мав такий рівень зцілення в минулому житті, я б пропускав набагато менше прийомів їжі. Що могло б допомогти з усією ситуацією з голодування м .

Що ж, д обре .

Немає сенсу плакати над розлитим... життям. У тебе є ціла нова сім’я, життя якої на кону, і настав час працювати . Махаючи одним вусиком в повітрі, я відчуваю настрій у натовпі мурах, що зібрався біля других воріт. Незважаючи на майбутній бій або, можливо, через майбутній бій, загальн а атмосфера позитивн а . Мої родичі настільки сповнені бойо вим дух ом , що практично вібрують на місці. Я не знаю, навіщо я взагалі намагаюся перевіряти, це більше рефлекс, ніж те, що мені потрібно робити. Пробиваючись крізь Вестибюль, воля Колонії завжди в моїх думках, невідворотна та неминуча . Я знаю, чого вони хочуть. Вони кажуть мені, весь час. Я чую, як мурахи захищаються від Г олгарі так само добре, як К оролев всередині гнізда. Іноді я забуваю, що це не є нормальн им для мене знати ці речі, і я повинен свідомо нагадувати собі, що саме я чую. Це трохи дивно, але я починаю до цього звикати . Але якщо під час моєї наступної еволюції стане гірше, це дратуватиме.

Ще одна річ, яка викликає тривогу в моїх відчуттях, це концентрація мани. Швидкість підйому до останньої хвилі була набагато вищою за останні кілька днів, і ми вже досяг ну ли цієї точки. З кожною годиною вона піднімається вище. Тіні настільки густі, що їх можна намазати на хліб . Навіть так високо в другому шарі сморід смерті починає проникати в усе навколо . Що ж, це не зовсім запах, а скоріше хвороблива пляма мани смерті починає пронизувати повітря і прилипати до всього, до чого вона торкається. Я сподіваюся, що вони очищають її з виводкових камер, не варто , щоб молодняк піддавався цьому впливу , він неприємн ий .

Незабаром почнеться повний вибух хвил і , і рада передбачила , що Легіон і Г олгарі навряд чи захочуть продовжувати облогу з нескінченною кількістю божевільних монстрів, які заповнюють тунелі. Дідько , якби ми врешті-решт утримали їх від гнізда, їхнє оточення навпаки захищало б нас, а не шкодило. Враховуючи часовий проміжок, схоже, що у них достатньо часу для одного великого поштовху, щоб спробувати пробити ворота, перш ніж вони втратять цю можливість . З часу останньої атаки пройшло майже шість годин напруженої тиші в гнізді. Усі наші вороги відступили, і я підозрюю, що вони збирають свою силу та координують плани для повного нападу.

Звичайно, Колонія не в и тра ча ла цей час марно . Якщо ворог дасть нам можливість зробити якусь роботу, то ми, мурахи, не будемо відмовлятися . Різьбярі стали абсолютно безумними і бігають повсюди в нестямі. Це було досить вражаюче видовище. Одну секунду ти диви ш ся на ділянку тунелю, наступної — він буде заповнений мурахами, з битими разом, як сардини в банці. Після десяти хвилин шаленої роботи вони зник али , залишивши за собою укріплений тунель з заглушками, пастками, загартованими стінами, сталевими кілками та новими різьбленими малюнками на камені.

А РІЗЬБА НАВІЩО ?!

Я хотів накричати на них, але вони так швидко зник ну ли, що я не отри мав шансу! До наступного завдання. Зараз я сиджу біля других воріт, чекаючи продовження битви. Я сумніваюся, що доведеться чекати довго, я вже відчуваю, як мана ворушиться в кінці тунелю.

«Я все ще вважаю, що нам не слід було відмовлятися від перших воріт, — перериває мої думки Жвава , — це були чудові ворота! Дуже блискучі і металеві, і, мабуть, їх так довго будували. Я знаю, що різьбярі тяжко працювали над ним и. Тільки п одумай про те, що вся ця робота стала марною, це неправильно! Але другі ворота більші... і блискучі ші ! Чому вони більш блискуч і ? Це через метал? Б'юсь об заклад, що це метал. Як ти думає ш , це метал? Мож ливо вони його відполірували . Цікаво, полірування воріт робить їх якось міцнішими ? Чи зі слизає з них магія? Ймовірно, ні. Чи знаєш ти-»

«Гах! Жвава ! Чи можеш ти помовчати хвилину-дві? Мої вусики ось-ось відпадуть!»

« Ні, не можу » .

... Принаймні вона чесна.

« Ти була такою ще будучи личинкою , немає сенсу дивуватися зараз », — зітхаю я. «Просто спробуй не померти, гаразд? Ці хлопці дуже потужні , мене ледь не розрізали навпіл, а твій панцир слабкий, як папір, порівняно з моїм, тому будь обережн а ».

« Це не так!» вона протестує, «Я потужно оновила свій панцир, щоб ти зна в !»

« І ти не обрала якусь мутацію, яка полегшила його, щоб ти могл а швидше бігати?»

«... Ні? »

«Я так і думав. Просто не помирай , гаразд? Тобі буде складно користуватися твоєю швидкістю тут, у тісноті».

« Добре-добре , Найс тарший. Я буду обережн ою ».

Я досі половину часу відчуваю, наче наглядаю за дітьми , навіть якщо більшість з них розумніші за мене. Добре, що я не воюю на одному фронті з Ліро й . Я, мабуть, розтрощив би її броню на шматки від постійних прочуханів вусиками .

«Рух в тунелі !» Я чую , як хтось кличе з тунелю , і через мить бачу, як Берк біжить крізь темряву.

«Я вважаю , що вони йдуть, Найс тарший » .

«Звичайно, — кажу я їй, — що ще вони могли збиратися робити? Залишити нас у спокої?»

Навколо мене елітна сила з тисяч найкращих мурах К олоні ї ворушиться, а серед них стояло людське підкріплення села з їхніми мурашиними магами , включаючи дурного священика. Якщо Легіон захоче прорватися до гнізда, їм доведеться заплатити високу ціну. Я переконаюся в цьому .