Розділ 690 — Початок хвилі

Процес «лущення» або «згортання» вен Підземелля з метою створення зон з низькою щільністю мани в Підземеллі був, мабуть, найважливішою технікою, розробленою в історії розумн их рас над земного світу. Без цього методу було б досить складно жити на будь-якій глибині під час нормальної концентрації мани. Під час хвилі це взагалі неможливо, оскільки будь-яке поселення буде змушене перебувати в постійному стані війни, поки монстри стрибають зі стін, даху та підлоги.

Незважаючи на те, що ця техніка дорога, трудомістка та потребує спеціальних матеріалів, вона була фундаментальною опорою кожного великого міста в Підземеллі, навіть у вищих шарах. Сам метод використовує власну поведінку вен П ідземелля, коли вони вторгаються та поширюються в будь-який доступний простір.

Існують докази того, що суспільства застосовували техніку «згортання» на останньому етапі Р озриву, коли різні імперії та війська, що вижили, почали поширювати свою сферу впливу на нижчі рівні. Невідомо, чи фракції поширювали знання між собою, чи метод був досліджений кожною расою окремо, але ті, хто першим зміг зрозуміти процес і використати його, отримали значну перевагу в територіальній боротьбі, що послідувала після .

· Уривок зі сторінки 25 «Територіальні суперечки та суверенітет у П ідземеллі» Цицерона.

Мозок Тунгстант крутився від п’янкого поєднання втоми, піднесення, горя, полегшення та хвилювання. У касти різьбярів було так багато роботи і так мало часу, щоб її виконати, що вона, чесно кажучи, не очікувала , що є великий шанс, що все вдасться завершити вчасно. Учора їй потрібно було знати, скільки саме вони можуть зробити і в якому саме стані буде захист гнізда до моменту, коли хвиля справді почнеться .

«Як довго , доки ворота будуть готові до роботи?» — запитала вона з таким терпінням, на яке була здатна .

Команда, що стояла перед нею, розпочала довге та детальне пояснення структурної цілісності воріт, необхідності викувати нові кронштейни та прикріпити їх до стіни, змінити форму та ущільнити скелю, щоб вона не зірвалася .

« Просто назвіть час!» — га р кнула вона. «Я знаю, що є труднощі, я знаю, що це складно, і я знаю, що ви працюєте якомога старанніше, просто дайте мені найкраще припущення. Будь ласка».

Провідний різьбяр на мить розгляну ла члена ради, а її вусики пошкрябали маківку.

«Потрібно кілька днів, щоб переобладнати ворота належним чином, — нарешті сказала мураха, — кронштейни занадто сильно пошкоджені, і з встановленням нових не можна поспішати ».

Це було занадто довго. Менш ніж за годину монстри увірвуться в тунел і ! Різьбяр цокнула щелепою, щоб угамувати неспокійну команду навколо себе.

«Замість цього краще рухатися швидко і грубо . Відновіть те, що залишилося від старих воріт, якнайкраще їх залатайте та сформуйте скелю навколо них, щоб утримувати їх на місці. Це неякісна робота, але ми можемо зробити це за кілька годин, про решту подба є те, коли матимете можливість».

Тунгстант та інші різьбярі роздратувалися від цієї пропозиції, і навіть той, хто запропонував її , виглядав дещо ображено . Якщо і була одна річ, яку ненавиділа вся каста, так це неохайна робота , і це поширювалося на всі обставини та проекти, навіть надзвичайні ситуації. Хоча в цій ситуації...

«Зробіть це якомога швидше», — сказала вона команді. «Якщо вам потрібна допомога від касти магів, переконайтеся, що ви швидко подаєте запит, вони там готують щось велике, і вам потрібно буде попросити зарань , якщо вам потрібна додаткова допомога».

Один з різьбярів зневажливо махає вусиком .

«Вони не можуть справлятися з земною магією настільки ж добре, як ми, — сказала вона, — я впевнена, що у нас все вийде».

«Швидка робота, а не хороша робота», — скриви ла ся Тунгстант (що для мурахи означало згинання щелеп і нахил вусиків під непривабливим кутом). «Якщо додаткова підтримка магів виконає роботу швидше, це те, що найбільше нас хвилює прямо зараз. Ми можемо виконати екстрен ий ремонт після факту, якщо це буде необхідно».

Усі скаржаться, але зрештою погоджуються з мудрим рішенням. Б ожевілля знову охоплює робочий майданчик, оскільки приймається новий напрямок, і різьбярі беруться до роботи, створюючи важелі, які їм знадобляться, щоб знову поставити ворота. Погасивши порівняно невелику пожежу, вона змогла розвернутися та кинутися назад у гніздо, уже думаючи про наступну невідкладну ситуацію, про яку їй потрібно було подбати.

Точно ! Засідання ради!

Раптом згадавши, що у неї є це завдання , вона різко змінила напрямок, пробираючись до призначеної зали ради якомога швидше. Частину її дратувала думка того , що важлива робота відкладається на зустріч, але вона розуміла її необхідність. Без належної координації складний механізм К олонії не міг би нормально функціонувати, особливо в такій кризі. Більшу частину часу Колонія працювала нормально, її родичі були цілком здатні приймати рішення щодо того, що потрібно робити і як , а ле іноді потрібно було розглянути загальний макроплан, і рада виконувала саме цю функцію.

Вона вбігла та побачила, що більшість членів уже зібралися. Навіть Найстарший був там, хоча їм все одно дещо не вистачало в відділ і ніг. Вона кинулася до свого сидіння, і щойно вона опустилася на нього, а її грудна клітка зручно лягла в різьблених пазах, а Кобальт швидко запита ла її.

«Як а ситуація з воротами?» вона тихо запитала .

«Не дуже, — відповіла вона настільки ж м’яко, — але я вважаю , що ми зможемо разом знайти приблизне рішення за кілька годин, яке має працювати на найближчий час ».

Інший різьбяр скриви ла ся, і Тунгстант довелося стримати сміх. Деякі речі були одинаковими для всіх них.

«Я знаю, що ми всі дуже зайняті, — сказала Кулант з кінця столу, — тож давайте спробуємо пройти все якнайшвидше. Перш ніж почати, чи хочете ви щось сказати групі? Найстарший ? »

Усі двадцять членів перевели очі на Найс таршого, який від раптової уваги заворушився на своєму стільці.

«А, я? Щось сказати? Що-небудь? Наприклад, що?»

«Що завгодно», — трохи роздратовано відпові ла Кулант .

«Мабуть можу», — сказав Найстарший, а потім на мить замовк нув , збираючи свої думки, «перше, що я хочу сказати, це те, що я пишаюся вами всіма. Так. Ви зробили чудову роботу і як сім'я ми пройшли так далеко з того часу, як ви народилися, я знаю, що я ніколи не з міг би з робити те, що ви робите щодня, і, мабуть, я просто хотів сказати, як я пишаюся кожним нашим членом . Колонія неймовірна, і ви також не забувайте про це».

Останнє речення трохи твердіше, ніж інші, і кожен учасник відчував приховану загрозу, наче вони зазнають жахливих наслідків, якщо наважаться забути, наскільки Найстарший був ними задоволений.

«Друге, що я хотів сказати, це те, що... майбутня хвиля, очевидно, стане викликом. Величезна кількість монстрів буде бити по воротах і затоплюватиме нашу територію. Це буде складно , це буде виснажливо. І ще й незабаром після того, як ми подолали найбільшу загрозу, з якою ми коли-небудь стикалися . І стоти з третього шару будуть сильнішими за все, з чим ми стикалися раніше . Проте я хочу, щоб ми поглянути на цю хвилю по-іншому. Ця хвиля може стати можливістю. Більше монстрів означає більше досвіду, більше біомаси. Остання хвиля змусила нас вирватися на поверхню, ми не були достатньо сильними, щоб утриматися на місці , але навіть тоді ми змогли займатися ферм ами та отримати багато користі. Цього разу у нас є гнізда, ми глибше , у нас десятки тисяч родичів . Ми можемо зробити набагато більше, ніж робили раніше. Ми не збираємося відступати. Ми будемо крокувати вперед. Ця хвиля дасть нам захист від Легіону та Г олгарі , і нам потрібно використати час, щоб стати настільки сильними, що вони навіть не намагатимуться з нами боротися . Це все, що я хотів сказати».

Навколо столу запанувала тиша, коли Найстарший знову вмости в ся на своє місц е . Найстарший ставав більш стійким, чим далі вони говорили, і врешті-решт досить чітко висловився про напрямок, у якому вони бачили рух Колонії. Тунгстант вважала це повідомлення надихаючим. Замість за грози... це був шанс. Якби вони стали настільки сильними, що навіть Легіон не вагався б їх атакувати… Якби це сталося, вони отримають ще більше простору, а потім використають цей простір, щоб стати ще могутнішими.

Славетне майбутнє Колонії яскраво за сяяло в її свідомості в ту мить і в свідомості всіх інших, хто сидів за цим столом. За винятком Найс таршого, який хитав туди-сюди куксою ноги.