Розділ 722 — І прочухани для всіх

Я входжу в кімнату для відкладання яєць і бачу, як Сара потирає верхівку своєї велетенської ведмежої голови однією лапою, а мати нависає над нею, явно роздратована. Маг неподалік створює міст розуму, і я дозволяю йому з’єднатися зі мною без перешкод . Схоже , що мати хоче, щоб Сара могла чути нашу розмову. Має сенс, виключити її та використовувати мову феромонів було б досить грубо в цих обставинах.

[Це була твоя ідея?] Мати вимагає з меншим, ніж зазвичай, терпінням.

[Вона звинувачує себе в тому, що трапилося, і ви єдин а , хто справді може її пробачити] Я знизую вусиками . [ Мало сенс відправити її сюди, щоб вона могла розповісти вам сама і отримати за це покарання.]

[Почекай. Ти знав, що мене вдарять?] — каже Сара з і звинувачувальним блиском в очах.

[ Звичайно. Ти несла нісенітниці . Моя спроба вселити у тебе якийсь глузд просто не мала б такого ефекту, тому я послав тебе с пробувати трохи мудрості матері.]

ТВАК !

А й! Все ще боляче ! Можливо, після моєї наступної еволюції та оновлення мого панцира вони не будуть настільки гострими? Або, можливо, я повинен зосередити сь на накопиченн і надзвичайно щільного панцира на маківці? Я уважно розглядаю вусики К оролеви. Я впевнений, що вона о брала певну форму мутації, яка робить їх сильнішими.

[Припин и дивитися на мої вусики], вимагає Королева.

[Як ви взагалі це можете бачити ?! У мене складні очі!]

[Я просто знаю,] безглуздо каже вона.

[Добре, Сару побили за те, що вона несла дурниці ,] Я потираю голову так само, як вона хвилину тому, [чому вдарили мене ?]

[Та сама причина], каже мені Королева, все ще явно роздратована.

Що ж , не те щоб я не знав, що станеться .

[Чи поясни ли ви Сарі, що вона помилялася, коли так думала?] Я намагаюся відволікти її .

[Ні,] відповідає К оролева, [я просто сказала їй, що вона була дурною, тому що вона була дурною .]

[Це здається трохи грубим,] бурчить Сара.

[Тихо, дитино,] К оролева каже їй, [я повернусь до тебе через мить.]

Ведмідь Асура здригається і сідає трохи пряміше , наче школяр, якому докоряє вчитель. Я хихочу, побачивши це видовище, і Королева знову накидається на мене.

[ Тебе щ ось смішить , дитино?] каже вона, небезпечно спокійно.

Обережно , Ентоні...

[Зовсім ні, мамо. Моє ставлення, як завжди, урочисте і серйозне.]

Її вусики смикаються, але вона не знаходить нічого поганого в моїх словах, тому нарешті трохи заспокоюється. Вона повертається до Сари, поки що позбав ляючи мене своєї ретельної уваги .

[Я більше не буду чути від тебе розмов про прощення], — каже вона Сарі, поки її думки знову набува ють нормального заспокійливого тону. [Тепер це твій дім, і ми тепер твоя сім’я. Д оки це залишається таким, м іж нами немає такого поняття, як провина. Вибір твого друга не є твоїм вибором, і ми не звинувачуємо тебе через нього , тому з цього моменту і ти також не буде ш .]

Сара опустила голову.

[Я не впевнена, що це так просто ,] шепоче вона.

Королева погрозливо піднімає вусики.

[ Добре ! Зі мною все гаразд! Більше ніякої провини!] Сара махає масивними пазуристими лапами перед своєю мордою, здаючись.

Я киваю збоку. Воістину немає сили більшої, ніж прочухан матері. Такі дивовижні результати.

ТВАК !

[ Це було за що ?!]

[Я відчула якісь дурні думки з твого боку,] твердо каже Королева, [чи я помилялася?]

Дідько ! Мені потрібно бути обережнішим, коли нас з’єднує розумовий міст!

[Тепер пішли ], К оролева повертається до центру зали і зручно влаштовується. [Давайте поговоримо, минуло багато часу з тих пір, як ви востаннє відвідували мене. Ти теж, Сара. Буде приємно розділити твою компанію.]

Коли я підходжу, я звертаю увагу на висічені з каменю стіл і стілець у людський зріст, які були встановлені в кімнаті для відкладання яєць, але швидко викидаю це з пам’яті. Я впевнений, що для цього є причина. Сидячи втрьох, ми витрачаємо кілька годин на обговорення різних подій. Королева та Сара запитують мене про мою еволюцію, і я з ними здебільшого чесний. Я розмовляю з Сарою про її поточну еволюцію та про те, як вона до неї ставиться, і виявляється, що не дуже добре. Королева припускає, що, можливо, якщо вона отримає сьомий ранг , вона зможе скасувати або принаймні змінити деякі речі, які робить її поточн е тіло , які виводять її з-під контролю, і Сара обіцяє подумати про це.

[Не забувай, що у нас тут є Гранін і його тріада,] кажу я їй. [Вони можуть належати до культу хробак а , але вони хороші люди, як і ті, хто з самого початку прийняв тебе . Вони будуть дуже раді допомогти тобі порадою.]

[Дякую, Ентоні, я подумаю про це], усміхається вона.

Це моторошна усмішка, але все ж усмішка. Далі розмова переходить до еволюції Королеви, і я запитую її про це прямо, але отримую неочікувану відповідь.

[Я не планую найближчим часом знову еволюціонувати], — прямо каже вона мені. [Я споживаю достатньо ресурсів через мої полювання та потреб у здобувати біомасу для яєць. Я потихеньку , самостійно, з часом дійду до сьомого рангу , але це буде не скоро . Я вважаю , що це добре, оскільки досягнення наступного рангу змусило б мене заглибитися в Підземелля та бути далі від цього гнізда.]

Насправді, якщо подумати про це, я не потрудився перевірити власне ядро відтоді, як прокинувся. Як у мене справи ? Я повертаю свої почуття всередину, і я трохи наляканий, виявивши, що з мене витікає мана. Як таке взагалі можливо? Йде хвиля! Лише тоді я згадую, що стіни в цій кімнаті вільні від вен Підземелля , що робить навколишню ману набагато слабшою , ніж вона бул а б інакше. Незважаючи на це, я дуже шокований. Цілком можливо, що коли хвиля закінчиться, я не зможу підтримувати себе на цій глибині, не докладаючи свідомих зусиль, щоб затягу ва ти ману, і навіть тоді я не зможу робити це нескінченно довго. Невже настав час переселятися далі? Я припускаю, що з К оролев ою все добре , оскільки її ядро не настільки щільне, як моє, але Сара може бути в такому ж човні, як я.

[Як у тебе справи на цій глибині, Сара?] Я запитую її прямо. [Чи може твоє ядро з цим впоратися?]

[Я, мабуть, зараз у тому ж стані , як і ти,] зізнається вона. [до хвилі було трохи складно . У цих кімнатах мани трохи мало. Я не можу залишатися тут назавжди. Без магії Голгарі, які згущують ману в моїх кімнатах, я б не могла залишатися в другому шарі так довго, як мені вдалося .]

[Чи означає це, що тобі потрібно рухатися глибше, дитино?] — запитує мене Королева.

Я неохоче киваю.

[Я вважаю, що так ], зізнаюся я , [особливо коли закінчиться хвиля .]

Королева знизує вусиками .

[Я не бачу проблеми,] каже вона, [незабаром буде багато мурах, яким потрібно буде рухатися глибше. Ти , як завжди, будеш діяти як авангард К олонії. Я впевнен а , що ти зможе ш забезпечити нам місце в глибині, перш ніж воно нам знадобиться. Ти завжди бу в здатн им в цьому відношенні.]

[Ви впевнені, що не хочете сказати, що я здатний втягу ва ти К олонію в безлад, а потім потребувати допомоги , і щоб уся родина спасала мене?] Я запитую.

Вона хмуриться на мене. Дивна річ, мурашин е хмурення . У нас немає мімічних м’язів, очевидно, тому це проявляється скоріше в щелеп ах та вусик ах , ніж у будь-чо му іншо му .

[Я намагалася висловитися м’яко з цього приводу,] каже вона. [Достатньо. Я вважаю , що вам пора повернутися до своїх обов’язків.]

[ Кому, мені ?] я питаю.

[Звичайно тобі . Є багато роботи, яку потрібно зробити, чи не так? Хвиля загрожує нашим гніздам, навіть поки ми говоримо, а найпотужніший воїн Колонії сидить тут без діла. Я більше не буду тебе затримувати .]

[Тьфу, добре.]

Я п ідс о в у ю ноги під себе і встаю.

[Сара, мамо . Було чудово з вами побалакати, але обов’язок кличе.]

Я повертаюся та й ду геть, а Інвідія сидить у мене на плечі.

[Ентоні...] Думка К оролеви лунає в моїй голові .

[Так?] питаю я невинно.

[ Ти , здається, йде ш до виводкових кімнат ], через її ментальне послання проходить прихований потік попередження, від якого мені стає моторошно .

[Ха! Ой ! Яка помилка! Здається , що мені краще піти цим шляхом... дякую, що вказали на мою помилку! Ха-ха!]

Дідько ! Чекайте мене, личинки! Я повернусь!