Розділ 728 — Потрібно працювати швидко!

« Дідько , Жвава! Повертайся сюди!» — закричала Адвант, а її запах був сповнений безсилої люті.

« Жодного шансу!» — засміялася Жвава, поки вона мчала геть.

«Ми намагаємося зробити тебе сильніш ою !» роздратований солдат намагалася аргументувати до швидко зникаючо го тіла сво єї колеги .

«Я-можу-зробити- все- сам а -тому-мені-не-потрібна-ваша-допомога-до побачення!» Жвава відповіла швидк им говором , а її запах зник нув майже настільки ж швидко, як і вона сама .

Зрештою, все, що залишилося в секції тунелю, це Адвант і її група , що впали від поразки, намагаючись перевести подих.

« Клята Жвава !» — гаркнула вона, — чому вона має все так ускладнювати? »

Їй було доручено знайти другого наймогутнішого воїна в К олонії та повернути її до гнізда, щоб вони могли влити в неї свої колективні ресурси та виростити Жвав у як другу потужну істоту колонії, але поки що вона не співпрацювала. Вона досить уважно вислухала Адвант, коли та вперше прийшла, щоб пояснити ідею, але категорично відмовилася від того, щоб Колонія будь-яким чином їй допомагала, наполягаючи на тому, що вона зробить це по-своєму, перш ніж помчати вдалину. Кожного разу, коли Адвант вдавалося наздогнати її, повторювалася та сама ситуація , у якій Жвава вислиза ла , хоч як сильно вони не намагалися її спіймати .

Н ічого н е досягнувши , вона зібралася з силами та знову підвелася на ноги, йдучи по сліду швидкої мурахи більш спокійним кроком. У певний момент Жвав ій доведеться зупинитися і боротися, і саме тоді вони наступного разу наздоженуть її. Сподіваюся, що наступного разу все пройде краще...

Далі вниз по тунелю Жвава помчала геть, викинувши з голови свою останню зустріч з Адвант. У кого був час хвилюватися про подібне ? Потрібно було так багато боротися! І потрібно було робити це всюди! Незалежно від того, як швидко їй вдавалося дістатися від одного контрольно го пункту до іншого, завжди здавалося, що вона мала рухатися швидше, і це було захоплююче! Як би швидко вона не бігала, цього було недостатньо! Це була нова річ для швидкої мурахи , і їй це подобалося.

На якусь мить вона замислилася, де всі її послідовники, лише щоб через мить згадати, що вони припинили її переслідувати, бо вона навіть їх залишила позаду себе . Натомість один з генералів об’єдна ла їх у зграї, розкидані по всій території Колонії, роблячи приблизно те саме, що робила сама Жвава: кидаючи їх від однієї проблемної точки до іншої, лише в меншому масштабі, ніж їхній лідер.

Повітря пронизало її вусики та панцир, і протягом довгої миті вона просто віддавалася насолоді від бігу на повній швидкості. Вона не знала, коли саме їй сподобалося швидко рухатися, скільки вона пам’ятала, у неї завжди було надто багато енергії, аж настільки , що Найс тарший стверджував, що вона була гіперактивною, навіть будучи личинкою ! Якою б не була причина, вона просто вважала бігти правильним, і вона так і робила! Якомога швидше і частіше.

Територія Колонії промайнула повз, розмита на меж ами її зору. Їй довелося мутувати очі, щоб мати можливість нормально діяти рухаючись на таких швидкостях, про що вона не пошкодувала. Насправді це лише розпалило її бажання рухатися швидше! Вона мчала тунелями, кілька разів пробігаючи повз солдат ів , які боро ли ся зі щойно породжен ими тіньов ими істот ами , але вона не зупинилася, вона не могла дозволити собі зупинитися! Вона була потрібна Колонії!

Менш ніж за п'ять хвилин вона подолала шість кілометрів, необхідних для досягнення наступного блокпоста, і прибула з хмарою пилу, яка вкрила генерала, що стоя ла у тилу сутички.

«Якого біса!?» її запах розвіявся на різкому вітерці, що про дував все наскрізь.

«Привіт-привіт! Я тут, щоб допомогти, але не потрібно мені дякувати, я відразу візьмуся за роботу, а потім піду далі , привіт!»

Сказавши це, великий солдат кину ла ся в бій, ухиляючись і пробираючись крізь орди, працюючи своїми щелепами з невблаганною енергією, розсікаючи ноги, розбиваючи шкури та пронизуючи плоть демон ів . Вона була більше вихором, ніж мурахою, ніколи не припиняючи своїх швидких рухів, знаходячи способи ухилитися та проскочити через прогалини, які мураха вдвічі менша за неї ніколи не спробу вала б . Скориставшись імпульсом, який принесл о їм її втручання, решта мурах кинулися вперед у бій, відганяючи хвилю та розріджуючи монстрів, виграючи їм дорогоцінний час на відпочинок.

У той момент, коли хід битви змінився, Жвава розвернулась і кинулася геть, не залишивши нічого, крім запаху свого « Хорошого дня! » на вусиках мура х , яким на мить довелося задуматися, чи була вона там взагалі. Була потреба! Вона була потрібна! І тому їй потрібно було рухатися . По всій території, як стверджувала Колонія, були контрольн і пункти, які потребували допомоги, потребували, щоб хтось прийшов і послабив тиск, щоб вони могли перевести дух. Жвава бу ла готов а ! Жвава бу ла охоч а ! Вона не могла бути скрізь одночасно, але вона точно могла спробувати!

У той момент, коли вона прискор и ла темп і її серце почало битися, вона раптом відчула, як її передня права нога зачепилася за щось , чого вона не бачила. Перш ніж вона могла втратити рівновагу, вона різко опустила другу ногу та встиг ну ла вчасно схопитися, щоб не втратити своєї швидкості. Ідеальне повернення до рівноваги . За винятко м друго го , а потім третьо го корч а , на які вона на трапила. Що тут відбувалося?!

З її двома ногами, які переплуталися через якусь невидиму перешкоду, навіть її високорозвине ного почуття рівноваги було недостатньо, щоб врятувати Жвав у від падіння.

БАМ !

З гучним стуком вона перекинулася і важко врізалася в стіну тунелю, на мить приголомшена .

«Що за... ей!»

Що дало достатньо часу, щоб сітка впала на неї зі стелі.

«Привіт, Жвава, — почувся аромат, який вона знала надто добре, — як приємно знову бачити тебе ».

« Ти !»

Зі стелі, наче брудний павук, зійш ла маленьк а мураха , яка минулого разу захопи ла Жвав у , але лише з допомогою Крініс! Вона змусила Жвав у спати годинами! Можливо вона потім була здатна бігти швидше, але вона все одно ображалася, що її змушували бути нерухомою!

«Чого ти хочеш?! Я зайнят а допомогою Колонії! Я навіть не уника ла сну!»

З тіні з’явилося більше мурах, і вони оточили Жвав у на землі, радісно дивлячись на неї.

«Ти не уника ла відпочинку, — сказа ла безіменн а , — але, за словами Найстаршого, є ще щось, чого ти уника ла , чи не так?»

Жвава , на цей раз, затих нула .

«Я не впевнен а , що ти має ш на увазі, ти , напевно, нічого не має ш на увазі, правильно ? Чому б тобі просто не відпустити мене і не піти далі? Є багато мурах, які потребують допомоги, і я можу їм допомогти! Я хочу допомогти їм! Ти б не хотіл а , щоб їм не допомогли, правильно ? Тож дозволь мені піднятися, і тобі не потрібно хвилюватися про мене чи про щось, чого я можу уникати, а саме нічого, тому що я нічого не уникаю!»

«Вона отримала якусь мутацію, щоб так швидко говори ти ?» — здивувалася мура х а неподалік.

Безіменн а не відволіка ла ся.

«Найстарший вважає , що ти вже деякий час бу ла готов а еволюціонувати до п’ятого рангу , але стримува ла ся, бо не хоті ла залишатися на одному місці. Ти тижнями уника ла цього, чи не так? О, тільки подив ис я, що у нас тут ».

Безіменн а діста ла дорогоцінне рідкісне ядро і покла ла його на землю перед Жвав ою .

«Усе, що потрібно, щоб допомогти тобі еволюціонувати в найкращому стані. Хочеш допомогти Колонії? Час стати найкращ ою Жвавою, якою ти можеш бути ».

Жвава якусь мить по стукала ногами, перш ніж здатися.

«Ти не відпустиш мене, поки я не еволюціоную, правильно ?» — сумно запитала вона.

У відповідь безіменн а підійш ла і поглади ла її по голові.

« Нізащо », — сказала вона.

Переклад твору нарешті догнав автора на розділі 1400.

Якщо тебе цікавить придбання 700+ розділів твору, а також усіх наступних по мірі написання автором, заходь у телеграм і замовляй всього за 300 грн.

Також там з'являються повідомлення про нові розділи одразу при їх випуску.