Розділ 785 — Молот майбутнього

Дитинча практично вібрує від хвилювання, спостерігаючи за всіма цими діями, і я вже відчуваю в ньому думку втекти, щоб дослідити більше . Ця малеча ! Їй потрібно навчитися заспокоюватися ! Замість того, щоб кинути її до Інвідії на перерву , я зупинив її спробу втечі, запропонувавши відвести її глибше в гніздо, щоб ми могли спостерігати за подальшим розвитком процесу, і вона охоче погодилася на цю пропозицію.

Нам довелося трохи походити звивистими тунелями , але зрештою ми спус каємо ся до зони прямо під дном точки збору руди. Я не впевнений, що я очікував побачити, але робоча кімната тут настільки ж величезна, як і територія над нею. Порив гарячого повітря б’є нас в обличчя, коли ми досягаємо кінця тунелю та опиняємось у величезній котельні. Різьбярі тут скрізь, вони бігають, керують багатьма величезними доменними печами та обробляють шлак і метал. Це хаос , наповнений гуркотом полум'я, скреготом металу та тріском каменю.

Намагаючись не дати їй відволіктися, я веду дитинча до дна конуса, щоб ми могли по спостерігати за процесом від початку до кінця. Мушу визнати, що мені дуже цікаво побачити його на власні очі, а не просто показати все новому чемпіону в Колонії. Те, чого досягли мої родичі , дуже вразило мене, і я відчуваю велику гордість за неймовірні досягнення, яких досягла моя родина. В бивати монстрів і вирощувати більше дитинчат це не просто, але ми будуємо , створюємо, проектуємо і розробляємо! Бачити те , на що ми стали здатними, це дуже захоплююче, і я дуже хочу дізнатися більше.

На мій шок, я виявляю, що мурахи винайшли щось інше, чого я ніколи не очікував побачити в цьому світі, при тому що я нічого не говорив і не давав їм жодної інформації . Отвір конуса все ще має кілька метрів у ширину , і з нього ви с и п ається постійний потік руди. Вона падає на округлий схил, який вбиває імпульс і збирає руду разом, перш ніж по класти її на конвеєрну стрічку.

Вони винайшли гуму? Ні, це було б занадто поза їхньою лігою, ми не просунулися настільки далеко у сфері переробки нафти. Якщо подумати, чи існу є тут взагалі нафта? Біомаса поглинається Підземеллям, якщо залиш ити її лежати надто довго... і цей світ не зовсім твердий аж до середини, як Земля ... з абудь про це!

Ні, стрічка , як у вони зробили, насправді кам'ян а . Ви можете запитати, як вона працює? Магія. В буквальному сенсі . Це магія землі. Команда з десятків різьбярів працює над і під конвеєром , використовуючи свою магію землі, щоб постійно підтримувати тонкий шар каменю в русі, доки він не досягне кінця лінії, де окремі блоки падають вниз і повертаються в інший бік. Уважний огляд показує, що перепони для блоків були висічені з іншого боку, яскраво світячись потужною рун ічною магією. Звичайно, щось подібне було б неможливим без масштабного зачарування. Сам конвеєр утворений з дуже тонких, але неймовірно згущених кам’яних блоків, які плавно з’єднуються один з одним, кожен з яких лише тридцять сантиметрів завширшки, але кілька метрів завдовжки. Ще одна шокуюча річ — це довжина самого конвеєру , він простягається десь на цілих сто метрів, несучи руду по прямій лінії повз численні станції, на кожній з яких працюють десятки мурах.

Насправді все переповнено різьбярами, і чимало з них на самому конвеєрі , риють крізь камінь , використовуючи свої спритні передні кігті, щоб вибирати та переміщати шматки руди , постійно рухаючись вперед, щоб їх не відтягнул о назад, наче вони були на біговій доріжці.

Біля конвеєра я чую постійний гуркіт, що лунає в повітрі, від якого мої вусики дрижать . Він до біса інтенсивн ий і змушує моє серце калатати. Я підштовхую дитинча, і ми переходимо до станцій, розташованих далі по поясу, щоб з цікавістю подивитися, у чому там справа . Біля кожної я відчуваю запах різьбярів, які розмовляють між собою під час роботи.

« Ось, ось ! Візьми !»

«Це граніт, ні, ні, ось той! Відправ це назад, нам потрібна залізна руда!»

«Це наповнене маною олово? Нехай воно рухається по лінії, ми просто обробляємо звичайний матеріал. Починайте читати підпис мани!»

Досить багато з них повертаються, щоб поговорити зі мною, коли я підходжу, і я змушений відмаху ва тися від звичайних звинувачень у неробстві та ледарстві, спостерігаючи за їх роботою. Схоже, що кожна станція є частиною бурхливого процесу сортування, де мурахи використовують своє чуття мани, очі та високорозвинену магію каменю, щоб о б и рати мінерали та руди, які їм потрібні на їхній станції, магічним чином перетягуючи каміння та складаючи його у величезн і заліз ні контейнери, які знаходяться під ними. Я не настільки розбираюся в геології, щоб знати, які породи є чим , але різьбярам, здається, не складно розрізнити, чого вони хочуть, змітаючи бажану руду зі стрічки з мінімальними зусиллями, залишаючи осторонь те , що їм не потрібно. Якщо випадково вони все-таки беруть щось не те, різьбярі перевіряють кож ен камінь, як ий в и падає, щоб переконатися, що вміст залишається чистим від домішок .

Поки ми спостерігаємо, контейнер залізної руди, однозначно одна з найбільш зайнятих станцій, хоча насправді, я тепер бачу , що їх дві, заповнюється, і ми можемо побачити наступний етап. Після остаточної перевірки робиться щось , щоб звільнити контейнер , і команда різьбярів використовує магію, щоб направити його по заздалегідь визначеному шляху. Далі він надходить на абсолютно нову лінію обробки , де величезна кількість різьбярів працює з усіма видами обладнання. Я вирішив провести дитинча по лінії залізної руди , щоб поставити кілька запитань, і натрапив на одного різьбяра, який із задоволенням відповів на них.

«Ми навчилися більшій частині цього процесу від людей на поверхні, — радісно визнає вона, махаючи кігтями на величезну установку, — але, очевидно, ми зробили багато кроків, щоб удосконалити його».

Вона показує на контейнер, який щойно прийшов.

«Нова руда — це суміш порід, що містять залізо різної чистоти, і нам потрібно виконати масу роботи, щоб отримати з неї щось придатне. Подрібн ити її, проми ти , відфільтру вати , нагрі ти , а потім...»

«Ви отримуєте залізо?» Я запитую.

Вона сміється.

«Ні! Тоді ми отримуємо руду , готов у до плавлення!»

Божечки .

«Звучить як дуже багато роботи !»

« Так і є!»

Поки я спостерігаю, як команди різьбярів працюють, щоб перекинути контейнер , як ий лише тепер я зрозумі в висить на петлях, прикріплених до стелі , щоб він міг обертатися, не перекидаючись. Руду скидають у басейн, після чого різьбярі працюють з величезними сталевими «молотами», які падають згори, а потім повертаються назад, поки інші різьбярі «перемішують» розтрощене каміння, використовуючи свою магію каменю.

«Після подрібнення, ми промиємо їх, щоб видалити пісок, потім обпалимо, щоб видалити домішки, і лише тоді вони підуть у доменну піч разом з вапняком, щоб перетворити ся на чавун. Після цього він очищається далі в сталь. Після цього ми просочуємо її, щоб створити заряджену сталь».

« Заряджена сталь? » — запитую я, розгублено. Не думаю, що я чув про щось подібне.

Різьбяр схвильовано киває.

«Це процес, над яким ми працювали останнім часом . Зазвичай, щоб виробляти справді хороші речі, потрібно знайти руду, яка вже містить магію, правильно ? Ми називаємо її зарядженою рудою, і вона справді рідк існа ! Різьбярі та маги все ж задумалися, а що, якби ми могли виготовити сталь, звичайну, стару-добру сталь, а потім наповни л и її магією!»

« Хіба це не просто зачарування ? »

«Ні! Це додавання мани та прив’язування її безпосередньо до самої сталі! Коли ти бере ш заряджену сталь і зачаровує ш її, ти отримує ш подвійний ефект у порівнянні з зачарування м звичайного металу!»

Ого!

«Це божевілля! Як у вас працює цей процес?»

«Не... ідеально. Ми все ще на етапі тестування та розробки. Але ми наближаємося до вдосконалення наших методів! Поки що наш найкращий рівень становить лише приблизно третину рівня мани, знайдено ї в природній руді, але вона набагато краща за звичайну сталь».