Розділ 821 — Марш мурах

« Ти впевнен а , що це спрацює?» — невпевнено запита ла Слоун у Кобальт.

«Звичайно? Звичайно, що я впевнен а ?! Ти дума ла , що я двадцять годин сиді ла тут і рахувала цифри щелепою просто заради сміху ?!»

«Добре! Я просто пересвідчилася , будь ласка, продовжуй працювати», — генерал тактично відступи ла туди, де на безпечній відстані стояли ще кілька членів ради.

« Зараз з різьбярами потрібно бути дуже обережними , — привіта ла її Вілліс, — вони наразі доволі образливі».

«Не можу сказати, що я їх звинувачую, — пробурмоті ла Слоун, — враховуючи те , як тяжко вони працювали під постійн ою загроз ою бути схопленими вартовими заціпеніння ».

«Це нагадує мені, — втрутилася Белла, — хіба Кобальт не схопили вчора?»

« Так і є . Щойно вона прокинулася, вона повернулася до роботи », — підтверди ла Вілліс.

Усі замовкли, внутрішньо віддаючи належне неймовірній міцності різьбярів, великим будівникам Колонії. Щоб зіштовхнутися не лише з нездоланним обсягом роботи, але водночас і з вартовими заціпеніння, потрібно було мати більше мужності, ніж мали більшість солдатів.

Вілліс ще раз подиви ла ся на величезні сталеві конструкції, що збиралися перед ними.

«Просто щоб я ТОЧНО зрозуміла, — сказала вона, — вони хочуть скинути їх вниз і заштовхнути в плиту, яка тримає місто, щоб ми могли спуститися по кабелях і атакувати місто?»

« Фактично », - сказа ла Слоун.

«Я не знаю... це не здається... безглуздим? Будь-кому з вас?»

«Це трохи екстремально, — погоди ла ся Слоун, — але якщо подумати про це, то насправді немає жодних безпечних способів атакувати місто звідси. Можна спуститися по стовпу , але це іде я , до якої , ймовірно, наш ворог вже готовий . Хоча ми сумніваємося, що вони взагалі очікують серйозного нападу згори. Або самостійно спускатися вниз. Ми думали про створення групи літаючих солдатів або розвідників, щоб забезпечити зону спуску, але ціна в еволюційній енергії надто висока».

«Ми розглядаємо це як можливість для розвідників шостого рангу , — розсіяно сказа ла Вілл іс , усе ще дивлячись на величезні «списи», — але це станеться лише пізніше ».

Кількість членів Колонії п’ятого рангу повільно збільшувалася, але їх було небагато, ледве більше тисячі, кожен з яких мав брати участь у цьому нападі. Тим часом той факт, що Найс тарший досяг шостого рангу спонукав мурах тягнутися до наступно ї віхи . Ще один член К олонії вже навіть досягнув її .

Рівень сили, який колись належав лише К оролеві, тепер розподілявся також між кількома її дітьми. Всі сподівалися , що незабаром їх стане більше!

« Гейяквивсітамупсянеможузупинитисявчаснонііііііііііі !!!»

Вибух феромонів охопив невелику групу, перш ніж з сусідньої стіни пролунала детонація, що викликала бурю прокльонів з боку виснажених різьбярів . Коли пил прояснився , друга мураха, що досягла шостого рангу , лежала догори ногами, а її шість ніг махали в повітрі.

«Янезвик ла досвоєїшвидкості допоможіть !» вона засміялася.

Слоун знадобилося кілька секунд, щоб зрозуміти те, що вона відчула, і лише тоді вони підійшли та спробували виправити новоприбул у мураху .

«Жвав а . Я вже каза ла тобі раніше, що ми не можемо зрозуміти, що ти хочеш сказати, коли говориш настільки швидко! Ти маєш уповільнити свою мову заради нас!»

«Добре-добре ! » — підбадьори ла ся солдат, після чого її ноги почали згинатися і знову опинилися під нею.

З моменту, коли вона прокинулася після досягнення своєї еволюції, не було майже жодної миті, коли б вона не бігла. Якщо її попередня швидкість була абсурдною, то на шостому рангу вона була практично блискавкою. Якщо мурахи, які бачили її, не мали достатньо мутованого зору, вона була лише розмитою плямою , якщо не чимось ще меншим .

« Я тепер рухаюся так швидко, що не можу до цього звикнути! Мені здається, що мені доведеться знову мутувати свій мозок, перш ніж я зможу впоратися з такою швидкістю! У будь-якому випадку, як ви всі ? Ви в иглядаєте втомленим и! Ви надто тяжко працюєте? Не дозволяйте вартовим заціпеніння спіймати вас! Якщо ви хочете триматися подалі від них, моя порада вам, це бути швидкими! Ч им швидш ими , тим краще! Хоча це не завжди допомагає, коли з’являється Крін-Крін, але це краще, ніж нічого! Гей, що це за металеві штуки? Вони виглядають чудово! Вам не стає нудно просто тут стояти? Мені точно вже нудно! Я піду побігаю, прощайте!»

Перш ніж хтось встиг видавити з себе хоч запах, вона зникла, прискорюючись так швидко, що залишила після себе залишковий слід.

« Дідько ! У мене були запитання!» — пробурча ла Слоун. «Мені потрібно знати, на що вона тепер здатна після еволюції , щоб я могла врахувати це в наших планах!»

«Бажаю успіху з тим , щоб вона сіла і все тобі пояснила», — засмія ла ся Вілліс. «Найкраще буде по чекати, доки повернеться Найстарший, вони, й мовірно, зможуть зупинитися її на достатньо довг ий період часу , щоб зазирнути в її ядро , а потім розповісти тобі , як там у неї все влаштовано ».

«Це станеться лише після штурму, — відмахнулася генерал, — я не люблю, коли в бою є невідомі чинники, навіть якщо вони на моєму боці. Можливо навіть особливо тоді, коли вони на моєму боці».

« Зі Жвавою все буде добре , тобі не варто турбуватися через неї, — відкину ла її занепокоєння Вілліс , — мати більше сили на нашому боці може бути лише чимось хорош им , прав ильно ?»

«Гаразд, готуйтеся до скидання! Обов’язково ще раз перевірте встановлені кути! Ми починаємо будувати тунелі через десять хвилин!» Кобальт озва ла ся з зони будівництва .

Озирнувшись назад, Слоун справді побачи ла , що остання частина чотирьох велетенських списів була вставлена на місце, а до основи були прикріплені величезні кілометрові кабелі.

« Ах, дідько ! Все почнеться через десять хвилин?! Військ ще немає на місці!» Слоун відскочи ла , кинувшись повідомити генералам, що відбувається.

« Тобі потрібні уроки швидкості від Жвав ої ?» Вілліс засмія ла ся.

Белла пильно дивилася на свою сестру , поки розвідник не бу ла змушен а запитати.

«Що? У мене вусики криві , чи що?»

«Хіба тобі не потрібно також виводити своїх розвідників на позиції? Вони є невід’ємною частиною плану штурму, хіба ні ?»

« А х ... точно» .

Р озвідник миттєво зник нула , кидаючись в далину та за кликаючи всіх розвідників у радіусі запаху. Белла могла лише похитати головою, дивлячись на такий рівень некомпетентності, члени її касти вже годинами були на місці, очікуючи, що щось подібне може статися. Тому вона розслабилася і спостерігала, як різьбярі готуються до фінального акту. Після такої кількості ретельної підготовки робота просувалася швидко, поки Кобальт не наказа ла земним магам розпочати діяти .

Вони стиснули щелеп и та зосередили свій розум, працюючи в гармонії, вправля ючись з неймовірною точністю. Метр за метром величезні металеві списи спускалися вниз, переливаючись кольорами від зміцнюючих чар, які було щедро накладено на кожен з них.

Навколо них десять плацдармів почали заповнювати мурахи, коли орди солдатів, розвідників, магів і генералів кинулися на місц я . Щохвилини тисячі осіб збігалися на величезн ий плацдарм , мовчки спостерігаючи за тим , як все більше кабелю зникає в дірах, які залишили наконечники списів.

« ОСТАННЯ ПЕРЕВІРКА!» — зареві ла Кобальт.

Пауза.

« ГОТОВО ! СПУСКАЙСЯ ! СПУСКАЙСЯ ! СПУСКАЙСЯ !»

З останнім вибухом зусиль маги витиснули метал і відкопали останню ділянку скелі, після чого сталеві конструкції пробилися, полетівши зі швидким прискоренням до міста внизу.

Звук кабелів, що розмотувалися та пробивалися крізь отвір, був майже оглушливим, але мурахи лише мовчки спостерігали за тим , як він розгортається, зосередженими очима. Удар списів об місто не було чутно на такій відстані , але раптова нерухомість мотузки розповіла мурахам усе, що їм потрібно було знати. Підготовлена команда могутніх солдатів одразу по тягнула кабель , за мить напружуючи його .

« ВПЕРЕД !» оголосила Слоун.

Тихо і цілеспрямовано , перші батальйони мурах рушили вперед, по одному на кожен кабель. Невдовзі вони приєдналися до них та почали спускатися, а за ними наступний, і наступний, і наступний.