Розділ 883 — Використання Сили

[Гах! Ще один привид! Чия зараз черга?]

[ Моя ,] сварливо відповіла Сара, [хоча я готова пропустити її …]

Крихітка миттєво підня в руку, а на його обличчі з’явився нетерплячий вираз.

[Сядь, великий дурню . Ти навіть не з можеш його з’їсти, коли той помре . Ти тепер також жадібн ий до досвіду?]

Велика мавпа довго і повільно киває мені, перш ніж похмуро підняти великий палець.

Коли справа доходить до накопичення речей для себе, я завжди жадібний.

Я практично чую думки, що крутяться в його голові, і це мене дуже дратує.

[Ми будемо робити це демократично. Я більше не роздаю тобі халяв у лише тому, що мені лінь.]

[Я хоті ла б отри мати можливість в полювати його , майстре .]

[Крініс? Теж хочеш рівнів, я бачу ? Д обре! Як тобі таке, Крихітка? Ще один суперник у рингу.]

Він дивиться на чорну пляму на моєму панцирі і в його очах світиться біль зради.

[ Потерпи , королева драми.]

По його обличчю проступає помітна розгубленість.

[Ні, я не буду тобі пояснювати, що це означає .] Я звертаюся до Сари, [ти впевнена, що хочеш пропустити свою чергу ? Вони дають хороший досвід, ти ж це знаєш ?]

Великий Ведмідь Асура здригається, що є, м’яко кажучи , комічн им видовище м .

[Ні, все добре. Вони просто такі моторошні. Я рад а відмовитися від цього досвіду .]

[ Що ж, добре . Інвідія? Ти береш в цьому участь?]

…

[Гаразд! Я подумав, що маю бути ввічливим і запитати, а не просто припускати… знає ш що? Д обре. Наступного разу ми просто залучимо тебе до жеребкування. Не потрібно так на мене дивитися.]

Що ж , я знаю, що він демон заздрощів, але я вважав, що було б нечемно просто кинути його ім’я в капелю х , не потрудившись запитати. П роте п огляд, який він кинув на мене… й ой.

[Я також беру участь у цьому, тож це означає, що нас четверо. Не кривися , Крихітк а , ти думав, що я не буду брати участь ? Ви всі знаєте, як це працює, готуйтеся, три, два, один!]

Крихітка обрав камінь , він завжди обирає камінь . Тіньов а куля на моїй спині витягну ла ся, щоб створити ножиці, Інвідія утвори в кольоровий бар’єр , щоб показати пап і р, а я сформував ножиці з землі під нашими ногами.

[Хто перемагає в цій ситуації? Я не пам'ятаю...]

[Майст ре …]

[Можливо, давайте грати до дв ох з трьох?]

Після ще кількох раундів ми визначаємо, що переможець я . Тобто я вирішую, що я переможець. Гвехехех. Досвід буде моїм! Я все одно збирався випробувати кілька нових речей. Я старанно практикував свою магію сили протягом останнього тижня, і тепер вважаю , що вона досягла такого рівня, що я можу завдати нею справжньої шкоди. У мене під панцир ом є кілька нових форм заклинань, і я щиро вважаю, що сили , яку я можу упакувати навіть у базові силові стріли , достатньо, щоб завдати реальної шкоди, якщо я правильно їх використаю.

Порівняно з м’якими ударами, як ими вони були, коли я вперше почав використовувати цю особливу магію , тепер вони вдосконалені до справжнього удара кулаком .

Хе-хе, дурний привид, зараз ти отримаєш . Мій розум починає працювати , створюючи конструкцію мани сили та надаючи потрібну мені енергію, перш ніж я почну формувати її в необхідну форму. Щойно моє заклинання готове, я кидаю його в необережн ого привид а , застаючи зненацька демонічний залишок.

Мана летить відкрит ими петл ями , які о хоплюють монстра та замикаються навколо нього, стискаючи його, наче лещата. Х а! Т и може ш бути ефірним покидьком , але ти точно не може ш проскочити крізь сітку , зроблен у з мани! У той момент, коли заклинання починає ді яти , огидна істота повертається в мою сторону і намагається дотягнутися своїми жахливими пазурами, але натомість виявляється міцно зв’язаною. З майже презирливим ставленням привид починає напружувати свою силу , прагнучи вирватися на волю.

Дурний монстр. Я вважаю, що твій недостаток віри… викликає занепокоєння.

З багатьма м о зками, які я маю в своєму розпорядженні, кілька заклинань уже створено, і вони одне за одним летять до безпорадного ворога переді мною. Стріли згущеної сили б’ють , наче удари молотка, атакуючи звіра та виграючи час для мене, щоб скоротити відстань. Готуючись до ривка, я посилаю ще од ну , більш потужн у силов у стрілу . На відміну від інших, які подорожували прямими лініями, ця вигинається в повітрі, атакуючи монстра зверху вниз і опускаючи його до земл і .

Сповнений люті, привид нарешті виривається з клітки, яку я накинув на нього, але вже надто пізно.

КОМБІНАЦІЯ УКУСІВ ПРИРЕЧЕННЯ !

Кількома нищівними укусами я знищую останні залишки опору всередині мого ворога, і його енергія починає розсіюватися, а я починаю читати сповіщення від системи. О так, давай мені цей соковитий досвід . Мені потрібно отримати багато клятих рівнів, перш ніж я знову еволюціоную, я ледве можу дочека ти ся!

М инуло навіть не так багато часу, як я досяг нув шостого рангу , а я вже прагну сьомого. Еволюція дійсно викликає залежність .

Я настільки поглинений моментом моєї перемоги, думками про майбутнє і короткою та гострою битвою, у якій я щойно взяв участь, що я майже пропускаю крихітну нитку думки, яка з’явилася в повітрі, шукаючи одного конкретного члена наш ої груп и . Вона настільки слабк а , що слабша ніж шепіт, практично просто подих , але навіть попри це їй вдається привернути мою увагу, хоч і ледве. Якби я не практикував свої розумові здібності так ретельно, тоді вона , можливо, зовсім пройшл а б непоміченою .

Підступна і обережна нитка розумової магії пливе в повітрі, поки я намагаюся зосередитися на ній, осягнути її розумом, але вона настільки тиха, що я її ледве відчуваю, і вона рухається наче лист на вітрі, пливе туди-сюди на невидимому пориві , поки нарешті не з’єднується з велетенським ведмедем, що гладить Крихітку по спині, поки вона втішає його за те, що він пропустив бій. У той момент, коли думка торкається її, вона напружується і сідає прямо.

[Сара…] шепоче думка .

[Джим?!] вона задихається.

І тоді я.

[ВБИВЦЯ ЛИЧИНОК !] Я реву, коли мій розум опускається до ц ієї нитк и , наче зграя вовків, оточуючи її з усіх боків, доки я не починаю душити її тисками. [ЗРАДНИК! Твоя плоть нагодує тисячі личинок за те, що ти зробив, черв’як! Ти мене чує ш !? Ти д умаєш, що Колонія колись тебе пробачить?! Ти не можеш тікати від нас вічно !]

[Я можу спробувати…]

Наче павутина, нитка мани розуму розпадається в моїх лещатах , розчиняючись у ніщо, хоч би як сильно я не намагався втримати її . З усіх сил намагаючись відстежити її , я зосередив назовні свій розум, шукаючи будь-які ознаки цієї мани, але не знайшов жодних . Цей хробак -покидьок , мабуть, відпрацював свою неіснуючу дупу, щоб досягти такого рівня майстерності у розумових мост ах , це єдиний спосіб, яким він міг сподіватися знову зв’язатися з Сарою без того, щоб Колонія дізналася його місцезнаходження.

Але це все ж слід . В ін ніяк не міг дістатися до нас аж сюди з другого шару , зовсім ніяк . Насправді він не може бути надто далеко, він повинен бути захованим в тунелі між шарами.

Полювання починається .