Розділ 892 — Честь розвідника

Берк не сказа ла б, що їй зовсім не подобалося товариство інших мурах, але не можна було заперечувати, що вона та чимало інших розвідників за ці місяці розвинули дивне почуття незалежності. Більше , ніж будь-яка інша група, за винятком, мабуть, далеких формувачів ядер , які проводили більше часу зі своїми домашніми тваринами, ніж з собі подібними , розвідники проводять багато часу поза комфортом гнізд, патрулюючи, надсилаючи повідомлення і (очевидно) розвідуючи. Увесь цей час, проведений на самоті, зробив їх трохи відлюдниками, трохи некомфортн ими в тісноті гнізд і щільно збитих рядів свого роду.

Вона могла собі визнати, що покинувши міста демонів та спустившись на рівнини внизу, відчула певну напругу в грудній клітці, і тонкий тиск в її розумі послабився .

Вона глибоко вдихнула повітря третього шару і дозволила розпеченій мані з відтінком руйнування закрутитися навколо її ядра. Б уло приємно знову опинитися в нетрях Підземелля, маючи можливість покладатися лише на себе. Трохи спокою. Трохи тиші . Вона вважала , що важливо насолоджуватися цими моментами, поки вони тривають.

Тоді в она помітила легку вібрацію крізь землю, яка передавалася її ногам, а її тонкі волоски дедалі частіше стукотіли.

Просто дихай. Поглинай спокій.

Вібрація тепер перетворилася на слабкий гуркіт. Навіть личинки демонів на землі почали непокоїтись і тремтіти, поки вони брали участь у своїй вічній боротьбі, але Берк все це ігнорувала . До останнього моменту вона концентрувалася на тут і зараз.

Так заспокою юче .

ППППРРИИИВВІІІІТБЕРКЯКУТЕБЕСПРАВИ ВИГЛЯДАЄ Ш ВТОМЛЕН ОЮ МОЖЛИВО ТОБІ ВАРТОТРОХИ ВІДПОЧИТИ ,АЛ Е НЕДОЗВОЛЯЙТІНЯМ СПІЙМАТИТЕБЕ ВОНИ ТОЧНОСЛІДКУЮТЬЗАМНОЮ Я ТАКВВАЖАЮ !»

Атака феромонів охопи ла раптово виснаженого розвідника, коли вібрації припинилися, а Жвава і більше сотні членів її вірно ї групи з’явилися і зупинилися прямо біля лідера розвідників.

« Жвава … — почала вона, — хіба ти не ма ла інспектувати територію на схід звідси? Чи не це ти сказа ла , що будеш робити , під час ради?»

Увесь цей тихий спокій миттєво зник нув . Вона вже відчувала зростаючий тиск, коли навколо неї зібралося більше сотні мурах. Берк люби ла бути поруч з і своєю родиною , не по думай те інакше , їй просто час від часу потрібно було відпочити від них, і ця група цьому не допомагал а .

«І не забувай говорити повільніше, — нагадала вона набагато більшому солдату, — я ледве розумію тебе на такій швидкості. Чи можуть взагалі твої послідовники зрозуміти тебе? Ви може те зрозуміти, про що вона говорить?» — запитала вона генерала, що стоя в неподалік.

«Янезнаю прощотиговориш тивпевнен а щ о т и непростотрохиповільн а можливотобіслідпришвидшитися хібанеповиннірозвідникибутишвидкими …»

«Я розумію, — перебила вона її, — Жвава, будь ласка».

« Добре -добре, — підбадьори лась Жвава, — хоча рухатися швидко це так природно. Берк , як ти ?! Я закінчи ла оглядати східну сторону, це було справді круто! Багато демонів, кілька входів у тунелі та деякі дивні кришталеві штуки , які добували якісь Г олгарі та люди. Ми підбігли, щоб привітатися, але вони всі закричали і втекли від нас. Так смішно! І до того, як ти запитаєш, ні, я нічого не нанесла на карту і не записала, але хтось повинен був. »

« ЯцезробилалідерЖваваяцезробила »

«Чудово! Дуже дякую ! Ось. Тому я подумала , що мені варто підійти сюди і перевірити, чи потрібна вам якась допомога!»

Лідер розвідників трохи розслабилася , коли все це сприйняла. Видобуток кристалів, Г олгарі та люд и ? Так багато питань. Хоча одне питання вразило її найбільше .

«Ти пам’ятаєш, що під час цієї розвідувальної місії ти повин на бу ла залишатися прихован ою якомога довше, правильно , Жвава? Протягом цього періоду Найс тарший чітко наказав , що ми повинні уникати привернення небажаної уваги до Колонії, чи не так? Ти ж це пам’ятаєш , правильно ? Жвава? »

Чим більше вона говорила, тим більш нерухомою ставала Жвава , поки навіть її вусики не припинили рухалися, ніби кожна волосинка на її панцирі затихла.

« Жвава ? Можеш щось сказати?» Берк натисну ла .

Велика мураха по ворухнулася на місці, а її передні ноги помахали по повітрю перед нею, ніби змітаючи слова розвідника у кошик.

«Я забу ла !» — підбадьор и лася вона. « Але все добре-добре! Ми ні з ким не боролися , і не було нікого, хто б нас переслідував , чи щось подібне ».

Берк хотіла вдарити себе по обличчю однією ногою.

« Але справа не в цьому. Просто спробуй бути обережніш ою , добре ? » — благала вона. «Ми ж не хочемо руйнувати речі в цей важливий для Колонії момент, правильно ? Зараз багато чого відбувається, і над нами налагоджується маса речей, нам просто знадобиться трохи більше часу, і ми не можемо дозволити собі це втратити!»

Жвава кивну ла і простяг ла вусик , щоб поплескати її по спині.

«Звичайно. Не хвилюйся, Берк, я обов’язково подбаю про все це для тебе».

«Я саме за тебе і хвилююся! »

«Ха-ха!» Жвава засмія ла ся. «Вибач . мені просто іноді складно зосередитися на таких попередженнях».

«Чому це?»

«Я просто припускаю , що Найс тарший уже б в се зіпсував і створив би проблеми, тож мені немає про що хвилюватися».

« Якої ти думки про … насправді ти можеш мати рацію».

Лідер розвідників раптом бу ла змушен а згадати всі випадки, коли Найс тарший кидав К олонію головою вперед в конфлікт, не даючи їм часу належним чином підготуватися. У певному сенсі прискорені часові рамки для вторгнення в третій шар виникли саме тому, що Найс тарш ий спустився вниз, і хоча це була не їхня вина, Колонія завжди хотіла слідувати за тим, куди б не пішов їхній найстарший член.

« Правильно ? Але не хвилюйся, я справлюся краще!» Жвава вдарила себе ногою по грудній клітці. «Що тобі потрібно розвідати в цій області? Ми можемо зробити це миттєво -миттєво !»

« Б’юся об заклад, що не зможеш? » — буркну ла Берк.

Розвідники, звичайно, були швидкими, одними з найшвидших мурах у всіх кастах, але швидкість була не єдиною їхньою турботою. Їм також потрібно було бути непомітними, мати гостр і чуття та підвищені здібності до виявлення, щоб знаходити те, що інші хотіли приховати, і знаходити ворогів, перш ніж вони підійдуть достатньо близько, щоб завдати їм шкоди. Усі ці речі вимагали значної частини їхньої еволюційної енергії, а не для просто фізичної майстерності, тоді як Жвава і, відповідно, вся її група використали основну частину свого потенціалу, щоб рухатися якомога швидше. Її маги не були настільки потужними , як звичайні маги в Колонії, у використанн і заклинань, але вони були набагато мобільнішими. Проте якщо все, що від них було потрібно Берк, — це поглянути на місцевість, тоді Жвава і її команда виконали б роботу швидше за будь-кого у Колонії.

«Гаразд, — зітхнула вона, — ти можеш ц им зайнятися , але переконайся, що цього разу ти обережніш а . Поки ми не дізнаємося, що Найс тарший якось облажався з мир ом , ти не хочеш бути тою , кого буде звинувачувати рада » .

«Слухаюсь!»

« Дивись сюди , — вона нахилилася вперед, щоб намалювати кілька грубих форм на твердому камені між ними, — ми знайшли три міста в цих місцях, але поки що ми не нанесли на карту територію між ними і не знаємо , хто має тут інтереси, тому ми не хотіли підходити занадто близько . Я кщо ви можете помчати туди на максимальній швидкості та по стежити за входами в тунелі та рухом між ними, це буде чудово . Це п оки все йде добре і немає реакції, а потім ви можете просуватися далі в цьому напрямку і зустрітися з моїми розвідниками, які повинні діяти в цьому районі», — вона вказала на ділянку праворуч від міст передньою ногою , «Зв’яжіться з ними, а потім, якщо у вас залишиться запас енергії, ви можете відхилитися на захід. Після того, як ви пройдете п’ятсот кілометрів, ви повинні повернутися, ми наразі не маємо наміру йти далі, ніж це».

Жвава довго і уважно диви ла ся на карту, перш ніж підвести голову, а її очі спалахнули енергією, яка ледь не обпік ла очі Берк.

« ДОБРЕПРОЩАЙПОБАЧИМОСЯПІЗНІШЕ !» хвиля феромонів ще раз вдарила Берк в обличчя, потім піднялася хмара пилу, а також купа личинок демонів, які не втекли дос татньо швидко, блокуючи її зір.

Коли пил і демони розійшлися , Жвава і вся її група зникну ли .

Берк, зітхнувши, знову розслабилася .

« Спокій і тиша», — сказала вона собі під ніс.