Розділ 9 — Жити – означає вчитися

Привіт Ентоні, ти вели чезний ідіот?

Що ж , так, Ентоні, я величезний ідіот. Насправді я такий ідіот, що йде до людської охоронної вежі , щоб привітатися, хоча насправді я жахлива , моторошна мураха завдовжки понад метр.

Нічого собі , Ентоні! Ти справді король серед усіх ідіотів, чи не так? Якби всі ідіоти світу почули про твої неймовірні досягнення в галузі дурості, вони б буквально організували навколо тебе релігію, поклоняючись тобі як своєму дурному богу всього дурного.

Я згоден.

...

Господи, мені пощастило пережити цей жах ! Переслідуваний тими двома солдатами, ухиляючись від арбалетних пострілів і магічного вогню, я зміг знайти тунель, що мав виразний запах клятих багатоніжок. На щастя, вони були вдома, і коли я вистрілив кислотою в їхній тунель, вони закипіли від божевіл ля .

Понад десять жахливих істот вирвалися з печери , і мене ледь не вбили дурні багатоніжки, перш ніж кілька з них потрапили під вогняні кулі . В они побігли і напали на охоронців, давши мені шанс втекти глибше в тунель.

У цей момент з’явилося ще троє охоронців, вони знищили сороконіжок і продовжили переслідувати мене.

Я виманив три зграї багатоніжок, три! Перш ніж вони змогли зайняти тих солдатів на достатню кількість часу, щоб я з міг с ховатися в тінь і втекти .

Я обов’язково побачу ці жахливі навички у своїх жахах , спалах и лез світла, що летять від мечів, щоб рубати монстрів на відстані п’яти метрів, палаючий вогонь, схожий на вогнемет, що виривається з солдатської руки, щоб підсмажити багатоніжок.

Так страшно!

А щ о я можу зробити? Укус?! Жодн е миготлив е лезо не вилітає з мо єї щелепи , щоб вкусити ворогів за п’ять метрів. Як ого біс а, Гендальф е ?!

Що ж , кажуть, що досвід – найкращий в читель. Завдяки цій нещасній пригоді я підтвердив багато речей, існування магії, існування людського суспільства та те, наскільки я слабкий порівняно з тими професійними солдатами.

Я також підтвердив, як я отримую пошкодження. Після того, як я був підірваний осколками каменю та обпалений вогняними кулями, м ої ОЗ зменши ли ся до 15, наполовину! На щастя, мої ноги все ще повністю функціональні, але я відчуваю тріщини на панцирі, де осколки каменю проник ну ли в мою броню.

Мені потрібно буде подивитися, як я можу відновити своє здоров’я . Можливо я зможу з часом віднов и тися чи мені все ж доведеться якось лікувати рани вручну? На даний момент це серйозна проблема.

Принаймні тепер у мене є шанс отримати додатков у вигод у від цієї катастрофи.

Було вбито стільки багатоніжок, а їхні тіла залишилися на відкритому повітрі, і охорона їх повністю про ігнорувала, поки вони відступали. Це золота можливість, яка не може чекати! Ці брудні трупи являють собою н і що інше, як золотий скарб, нагромаджену гору багатства! Біомаса! Я маю отримати цю біомасу!

Мені потрібно швидко рухатися, оскільки скоро всі істоти в цьому місці будуть рухатися до цих трупів .

Звичайно, я вже бачу, як деякі істоти пробираються до купи тіл. Щоб звести до мінімуму ймовірність битви , я негайно кидаюся до тіл, найближчих до входу в підземелля. Я у стані підвищеної готовності на випадок, якщо ці солдати повернуться, але, на щастя, вони цього не зробили .

Час поспішати!

Я хапаю великий шматок сороконіжки (тьфу) і кидаюся до сусідньої щілини в стіні. Я кидаю їжу і негайно починаю копати маленьку дірку в стіні, запихаючи туди їжу, а потім кидаюся назад, щоб схопити ще.

Після трьох подорожей я бачу, що з’являється все більше і більше істот, щоб боротися за ресурси, і починається кровопролитна битва. Навіть багатоніжки вилаз ять з деяких бічних тунелів, щоб спробувати з’їсти тіла своїх полеглих побратимів. Гидота!

Невдовзі хаос досягне того місця, де знаходжуся я, тож я швидко зроблю ще дві поїздки, перш ніж відокремити найбільший шматок, а потім заховати решту в стіні, подалі від зайвих очей.

Тоді я непомітно повертаюся до гнізда зі своїм призом.

Я не впевнений, звідки беруться всі ці монстри, але вони, здається, нескінченні. В они в се більше і більше збираються в печеру, приваблені шумом і запахом. Сподіваюсь, що шум скоро вщухне, щоб я міг піти та забрати решту своєї здобичі.

А поки що, я буду їсти! Вся ця біганина повністю виснажила мене, і, сподіваюся, я зможу відновити свою енергію та здоров’я за допомогою їжі.

Кус !

...

Бе ....

Жахлив о .

[Ви спожили нове джерело біомаси: Unguibus Scolopendra, ви отримали одну біомасу].

[Базовий профіль Unguibus Scolopendra розблоковано]

Ах, так, знову Гендальф з бонусом за різноманітність . Продовжуючи їсти, я відкриваю базовий профіль і дивлюся.

[Unguibus Scolopendra: Кігтиста Б агатоніжка , має міцні кігті та отруйний шип на хвості].

Б азовий профіль продовжує демонструвати свою непотрібність. Кігтиста багатоніжка, а? Справді має сенс. Адже вони багатоніжки з кігтями.

Якщо подумати, чи не бракує цій назві уяви ?

Мовчиш, а, Гендальфе? Не те щоб я міг тебе звинувачувати, придумувати імена це складно .

[Ви отримали одну біомасу].

Хух .

Н арешті я закінчив їсти.

Швидко відкриваю свій статус і дивлюся.

Ім'я: Ентоні

Рівень: 2

Сила : 15

Міцність: 12

Хитрість: 25

Воля : 18

ОЗ: 17

ОМ : 0

Навички: Копання Рівень 3; Кислотний Постріл Рівень 2; Хватка Рівень 3; Укус Рівень 3; Скритність Р івень 3; Відчуття Тунелю Р івень 1;

Мутації: Очі +2

Вид: Новонароджена Мураха Робітник

Бали навичок: 0

Біомаса: 2

Моє здоров'я почало відновлюватися! Цілих два бали! Це фантастична новина. Якщо я продовжу їсти, мої рани обов’язково закриються, повертаючи мен е до ідеальн ої форми здоров’я для мурахи .

Мені також варто витратити свою біомасу. Більше мутацій вже чекають!

...

Знаєте, це справді звучить дивно, як для людин и. Ч и варто мені радіти мутаці ям ?

Я вважаю , що знаю, що хочу покращити.

Кислоту і вусики !

[Ви бажаєте покращити кислоту і вусики ? Це буде коштувати дві біомаси]

Так! Але, будь ласка, без свербіння!

...

ХУРК

Гах!

Щоб тебе -

Фзазітрап!

Клятий свербіж!

Використовуючи передні ноги, я безперервно очищаю вусики, але це зовсім не допомагає. Останнім часом я помічаю, що роблю це все частіше. Я знаю, що мурахи намагаються ретельно тримати свої вусики в чистоті і навіть мають спеціальні волоски в ліктьових суглобах передніх ніг, які допомагають видаляти пил і частинки з їхніх вусиків, зберігаючи їх у чистоті .

Однак очищення не допомагає захистити мене від жахливого відчуття, що виникає кожного разу, коли я мутую. Я також нічого не можу вдіяти з пекучим свербінням у тому, що я можу лише уявити як мо ю кислотн у залоз у , глибоко всередині мого тіла.

Я ненавиджу це .

Ах, нарешті!

Хух . Я далі продовжую свій шлях покращення чуттів, удосконалюючи мої вусики , що покращить мій нюх і здатність виявляти коливання повітря. Я також зробив перший крок до підвищення своєї бойової здатності, збільшивши силу моєї кислоти, яка наразі є моєю єдиною надійною формою атак и .

Тепер я маю вийти, пройти крізь хаос і повернутися з рештою свого скарбу.

Поки я проходжу крізь печеру, прикріплену до стелі, я бачу, що бійка починає заспокоюватися, а монстри маркують територію та починають їсти.

Це полегшує мені життя. Я ходжу туди і назад ще чотири рази , і мені вдається повернути всю свою заначку назад у своє гніздо. Я вважаю це неймовірним успіхом. Враховуючи всю доступну біомасу, я отримав небагато, але мені вдалося отримати її майже без ризику, тому я дуже задоволений.

Час їсти!

Після того, як я закінчив їсти, я отримав ще дві біомаси та п’ять ОЗ, але я вирішив зберегти ці два бали в надії, що зможу отримати ще один і знову покращити свій зір. Можливо, коли бійка ззовні закінчиться , залишиться трохи крихт, які зможе зібрати скромна мураха, як я?

Мені доведеться почекати.