Розділ 902 — Оцінка

«В и впевнен і , що не несе те відповідальності, Найс тарший?

«Про що ти говориш, Сло у н? Я був зразком обережн ості . У всьому цьому можна звинуватити лише рослину . Звідки ми могли знати, що К аармодо та гілкастоподібні мають як ісь погані відносини ?»

Генерал роздратовано махає вусиками.

«Ми чули, що відбувається щось подібне, але ніколи не очікували, що це матиме для нас значення. Незважаючи на те, що піщана імперія Каармодо знаходиться поблизу колишніх прикордонних королівств, ми не зробили нічого, щоб спровокувати їх, тому ми ніколи не очікували, що вони діятимуть настільки агресивно по відношенню до нас».

«Але якщо серйозно, то в чому проблема між деревом і ящірками? Через що вони можуть сваритися?»

«З того, що ми змогли зібрати, це якось пов’язано з ресурсами та землею в четвертому та п’ятому шарах».

Я витріщаюс ь .

«Як, в біса, ви змогли це дізнатись ? Ми не були навіть близько до четверто го шару !»

« У нас є джерела, Найс тарший » .

Я дивлюс ь на меншу мураху .

« Х очеш тепер поводитись загадково? Добре. То який план?»

«Колонія все ще перебудовується та розширюється, тому ми хочемо уникнути великого конфлікту, якщо це взагалі можливо. Нам потрібно захистити сад, доки не прибуде хранитель гаю, щоб ми могли дізнатис ь , чому материнське дерево вирішило з’явитись цього разу» .

«Це має сенс. Я хотів би знати, що відбувається в її голові. Проти якої кількості ворогів ми воюємо ?»

«Наскільки нам вдалося дізнатис ь , у найближчих містах демонів насправді не так багато К аармодо, хоча в кожному з них є діючий портал».

« Отже ми не очікуємо, що їх прийде надто багато, але їх також може бути ціла купа?»

«Правильно».

« Скільки збираємось привести ми ?»

«Десять тисяч» .

Йо й. Це багато. Більшість з них будуть четвертого рангу , з і значно ю частин ою п’ятого рангу , але це все одно дуже багато монстрів.

«Коли вони прибудуть?» Я запитую.

«Вони мають бути тут вже в наступні десять хвилин. Я прийшла з ними та вибігла вперед, щоб дістатис ь сюди перш ою . Попереду вже блукають розвідники, щоб знайти сили ворога . Все почнеться протягом години».

Швидше, ніж я очікував. Приємно бачити, що всі настільки організовані.

« Гаразд, я піду подивлюсь на те, що відбувається » .

« Найс тарший…»

«Я ні з ким не збираюс ь боротись ! Боже . Ти можеш в мене трохи повірити ?»

Постійні сумніви … цього майже достатньо, щоб зачепити мої почуття, чесно кажучи. Я попрощався з генералом і зійшов зі скелі, на якій ми стояли, спускаючись вниз, щоб приєднатися до своїх супутників внизу. Не минуло й години, як з’явився сад, а ми вже в цій халепі. Я маю подякувати дереву за його допомогу минулого разу, але цього разу воно кинуло мою сім’ю в глибокі води , і комахи не вміють плавати.

Хоча відомо, що мурахи в а мазонці формують живі плоти і пливуть уздовж паводкових вод, в яких в ся їхня колонія тримається один за одного разом з королевою в центрі маси, щоб вижити. Можливо, нам доведеться зробити щось подібне . Хоча я вважаю, що я занадто важкий, щоб поверхневий натяг води витримав мою вагу… хоча можливо, що на Пангер і вода особливо щільна?

[Що ти думаєш, Крініс? Як ти вважаєш , ми достатньо сильні, щоб протистояти армії К аармодо та їхніх слуг ?]

[Ми набагато сильніші, ніж були в перший раз, коли зіткнулис ь з ним и , майстре . Я вірю, що ви зможе те захистити нас.]

[ Не починай Крініс, ти настільки ж сильна, як і я. Як щодо того, щоб ми берегли одне одного?]

[ Д- добре… майст ре .]

[А ти, А л? Хоче ш приєднатися? І будь ласка, не з’являйся наді мною в повітрі, або моє серце може просто не витримати .]

Після короткої паузи я чую, як думки демона відлунюють по мосту.

[Я не планую ,] каже він, [я не прагну робити ворогів з Каармодо. Це не моя битва .]

[Більш ніж справедливо] я визнаю. [ Що ж , я припускаю, що ти все одно тинятимешся навколо , просто тримайся на відстані. Ймовірно, все стане непростим.]

Що нагадує мені.

« Протектант і компанія. Переконайтеся, що ви зберігаєте свою пильність . У бойових ситуаціях складно виконувати обов’язки охоронця, тому не перестарайтес ь ».

Я не отримую відповіді, але знаю, що вони слухають.

Мені цікаво, чи збирається Сара виходити для цього. Напевно ні, враховуючи її реакцію на те, що до не ї звернувся Джим. Я впевнений, що вона не хоче ризикувати, щоб він знову зв’язався з нею. Поки вона залишається в Орпуле, я не бачу жодного способу, яким він міг би піднятися туди і по турбувати її. Хоча я б не відмовився від того, щоб він спроб ував ...

Чувак має, м’яко кажучи, нездорову одержимість. Проте у довгостроковій перспективі це не має значення, оскільки він незабаром поплатиться за свої злочини. А тим часом мені краще зробити свій внесок у захист цього дурного саду, щоб ми могли дізнатис ь , чого хоче кляте дерево. Дивлячись в далину, я все ще бачу велику ящірку та чотирьох слуг сецул а , що стоять на вершині скелі . Зітхнувши, я вирішую, що я міг би піти і спробувати дипломатичне рішення.

Дозвольте мені сказати наперед , що я не сподіваюс ь , що це вдасться. Насправді, я відчуваю, що це закінчиться тим, що Каармодо напад уть на мене. Не питайте мене чому, але у мене складається враження, що як би я не намагався бути поступливим , співбесідники , з якими я намагаюс ь вести переговори, завжди починають лютувати . Я можу лише припустити, що люди на Пангері мають запальний характер чи щось подібне , оскільки я завжди був еталоном ввічливості.

Коли ми підходимо ближче, я створюю міст, і намагаюс ь звучати якомога веселіше своєю плавною початковою реплікою.

[ У вас там взагалі виходить сонце на ту скелю?] — кажу, весело махаючи вусиками .

[…]

Немає відповіді, але я точно відчуваю киплячу злість через міст. В же?! Що я взагалі такого сказав?!

[ Слухайте ,] Я намагаюся застосувати інший підхід і о бираю більш серйозний тон, [Я впевнений, що ви не хочете, щоб хтось з ваших братів страждав або, борони Гендальф, помер заради обрізання дурного бур’яну. Чому б просто не забути про це, а? Яка в цьому шкода?]

Велетенська ящірка трохи ворушиться на скелі, і я відчуваю, як роздратування росте під його спокійною, майже нерухомою зовнішністю. Щось мелькає між слугами , і я відчуваю, як один з них підключається до нашого мосту.

[Лорд більше не бажає звертатис ь до тебе, комаха ,] коротко кажуть мені.

Я в ідразу відчуваю, як вони намагаються зрізати міст, але я тримаюс ь за нього, відбиваючи їхні перші спроби.

[Ви, мабуть, не вважаєте, що ми достатньо сильні, щоб боротися з вами, і це цілком нормально. Мурахи , га ? Монстри першого шару і все таке. Я розумію . Я просто хочу попередити вас, що це може піти не так, як ви думаєте. Ви прийдете сюди з сотнею, ми приведемо більше . Ви прийдете з тисячею, ми приведемо більше . І якщо ви думає те , що ми не можемо заподіяти вам шкоду … що ж , я вважаю , що ви скоро дізнає те с ь , правильно ?]

Сказавши своє, я дозволив перерізати міст і розвернувся , щоб піти, хоча насправді я також обійшов скелю , щоб побачити мигцем ящірок, які прямують сюди . Зараз я їх не бачу, але незабаром вони прибудуть, а потім ми знову потрапимо у велик у битв у . Нарешті!

… Я маю на увазі… ні… погано.