Розділ 906 — Протистояння

Я спостерігаю, як сили Каармодо поверта ю ться та йд уть геть з доволі змішаними почуттями. Очевидно, що їхній відхід — це добре, і це слід святкувати . Нам не довелося вбивати нікого з них, вони не встигли вбити нікого з нас, тому це можна описати як перемогу. Нам вдалося зберегти сад клятого дерева і не загострити наш конфлікт з рептиліями за меж у неповернення!

Ураа !

З іншого боку, у нас була досить смертоносна магічна конфронтація з ними. Мушу сказати, що я був трохи здивований тим, що щит так добре в тримався. Незважаючи на те, що Інвідія дуже допом і г, він не може зрівнятися з тією ментальною вогневою силою, яку привели ящери. Навіть близько ні . Ми також маємо розглянути ймовірність того, що Каармодо просто поверн у ться з більшою силою і змусять нас діяти . Їм може знадобитися день чи два, щоб зібрати таку армію, але я б не залишив це поза межою можливого , враховуючи те , наскільки вони, здається, ненавидять гілкастоподібних .

Гадаю, ми можемо лише сподіватися, що сад незабаром нарешті виплюне когось, з ким ми зможемо поговорити, тому що якщо нам доведеться привести сюди ще двадцять чи тридцять тисяч мурах, щоб відбити Каармодо, тоді ймовірність безкровної конфронтації практично зникне .

Крім усього цього, тепер є ще один клятий сектант, про якого я мушу турбуватися!

Я майже забув про послідовників Червоної Правди, що, мабуть, не так вже й дивно, оскільки я зустрів лише одного їх члена, хлопця, який стежив за Гарралош, але я справді не хотів привертати увагу більшої кількості ц их божевільн их . Гранін і його тріада вже прив’язалися до мене, і хоча їхні поради корисні, і вони раді дати мені свободу робити все по- моєму , я не можу гарантувати, що інші культисти будуть готові дозволити мені бродити на волі коли вони бачать у мені потенціал для порятунку свого світу.

Не те щоб ящірка з дивними руками мала що сказати з цього приводу, він по суті лише запитав мене, чи знаю я, що таке культ, і чи знаю я, в чому їхня суть . Коли я відповів ствердно, він від’єднав міст і пішов геть разом з рештою своєї рептилоїдної команди.

Трима йте ся подалі від мене!

[Як ви вважаєте , ми повинні слідувати за ними, майстре ? Можливо, ми зможемо вбити кілька, поки вони відступатимуть.]

[Зараз не час бути настільки агресивним и , Крініс. Ми повинні почекати принаймні ще трохи. Коли ми почу ємо , що ска же нам дерево, ми можемо бути більш впевненими в тому напрямку, у якому рухаємося.]

[Я хвилююся, що вони повернуться і знову нас атакують .]

[Я чую тебе , Крініс, і я вважаю , що ти прав а , але поки що ми обороняємося. Нам просто потрібно зіграти сильнішу руку, ніж вони.]

[ Д обре, майстре . Намагайтеся залишатися в безпеці.]

[Коли я цього не роблю ?]

[…]

Я відчуваю , як зловісно звиваються щупальця на своїй спині, поки Крініс думає про всі випадки, коли я діяв , не звертаючи увагу на власну безпеку. Напевно не варто далі розвивати цю тему .

« Найс тарший! Ви це бачите?» Блискуч а вигукує , коли я підходжу до місця, де вона спостерігала за садом.

«Що ж , я бачу рослини настільки ж добре, як і ти, але підозрюю, що ти говориш не про це.

«Ні! Не рослини! Енергія! Те, як вона рухається, і звідки вона походить… Я клянуся, що це якась кишеня або шлюз, через який переміщує ться цей матеріал. Це захоплююче! Я просто хоті ла б побачити все ближче!»

« Що ж … а чому ти не можеш?»

«Я не можу піти в сад, мене туди не пуска ють », — Б лискуча крутить вусиками, наче я ідіот.

ТВАК !

« А й!»

«Не жартуй зі мною, ти бу ла ще дитинчам буквально кілька тижнів тому! Я не кажу про те, щоб за ходити в сад, я кажу про те, щоб під копатися під нього ! Ти мураха, чи хто ? »

Вона припиняє терти голову і на секунду дивиться на мене.

«Це геніально! Я негайно це зроблю !»

Без зайвих слів, енергійна маленька мураха повертається і практично тоне в темн ому ґрунт і третього шару, скрегочучи і гризучи, наче божевільна, починаючи рити собі шлях під ґрунтом, щоб краще підглядати за джерелом мани саду . Ц е бул о б не настільки тривожн им , якби вона весь час шалено не реготала, а її феромони заповнювали все довкола неї майже непереборним хих и канням.

«Я відшукаю твої секрети! Я все побачу! Ти їх від мене не сховаєш! Я розкрию все, шар за шаром!»

Господи Боже . Якщо вона теж привабить послідовників, які слідуватимуть за нею … Гендальф , врятуй нас.

Не маючи більше жодного завдання , армія мурах , що зібралася, щоб відбити Каармодо, займає оборонну позицію навколо саду, а розвідники вирушають на патрулювання або слідкують за ящірками, що відступають. Я намагаюся не залучати себе, але я знаю, що керівництво розраховує ймовірну силу другої хвилі та переконується, що вони мають у своєму розпорядженні достатню сил у , щоб відбити будь-яку подібну спробу.

А тим часом усе, що я роблю, це сиджу і чека ю .

Зрештою, потрібно лише півдня, перш ніж листя починає шелестіти, і крізь землю можна відчути слабке тремтіння, а потім з зелених глибин з’являється висока дерев’яна фігура з широкою посмішкою на обличчі. Через мить він простягає до мене міст, і я з радістю його приймаю.

[Хмммм. Привіт, друже-мураха. Приємно бачити тебе ще раз.]

Г а? Цей хлопець виглядає зовсім не так, як хранитель гаю, якого я бачив раніше…

[Ми зустрічалися?] питаю я .

Велика деревоподібна фігура трохи тремтить від сміху .

[Мати створила мене трохи швидш е , ніж зазвичай, тому я виглядаю не дуже схожим , але так, я той самий хранитель , якого ти зустрі в біля свого гнізда.]

[ Що ж, як скажеш . Приємно знову бачити тебе . Чудово з твого боку приєдна т ися до нас тут, у третьому шарі. Задоволення від твоєї компанії відчувається тепло і глибоко. У мене лише одне запитання, чи може ш ти задовольнити певну мою цікавість?]

[Хмммм. Звичайно!]

[Чудово. Що, в біса, ти тут робиш?]

До його честі, великий хлопець не здригнувся, його , здається, навіть потішило моє трохи вороже запитання.

[Ах , так. Мати була стурбована тим, що ви можете не оцінити її появу в цій місцевості, особливо так близько до її ворогів.]

[Щось мені підказує, що вона не дуже хвилювалася.]

Листя за його плеч а м и трясеться від ледь приховано го сміху .

[Я так і знав, дурна ти рослина! Чому ти робиш тут для нас безлад, трав а !]

Хранитель гаю піднімає дві вузлуваті дерев’яні руки.

[ Спокійно , друже. У цьому випадку я повинен захистити материнське дерево. Вона не в змозі проявити себе там, де їй заманеться. Це була перша точка в цьому шарі, де вона відчула вашу присутність.]

[Чому б просто не зв’язатис ь з нами вище в другому шарі? У неї там уже цілий ліс!]

[Вона вилучила ці ресурси та передислокувала їх туди, де вони були потрібні, разом з моїми товаришами гілкастоподібними . Навіть створення цього маленького саду було витратою, яку вона наразі не може собі дозволити.]

Це мене трохи дивує.

[Невже все настільки погано?]

Хранитель гаю сумно киває.

[Останнім часом бу ло складн о . Наші вороги виступили проти нас таким чином , якого ми не очікували. Ми переконані , що Каармодо виростили монструозний вид, схожий на вас, щоб атакувати нас. Навіть зараз ці істоти атакують наші території , загрожуючи нашій матері в осередку її влади.]

[Монстри? С правді? Я думав, що на такі дії всі дивляться дуже вороже .]

[ Так і є.]

[Що це за монстри? Я міг би щось знати.]

[Ми сподіваємос ь , що так і є . Що ти може ш розповісти нам про термітів?]