Розділ 921 — Черв'як на гачку

Рассан'теп тримав очі закритими, щоб приховати своє нетерпіння. Навіть розігрітий пісок на його лусці неправильно його натирав , дратуючи його ще більше. Третій шар просто не міг зрівнятися з дрібним зерном і гарячим сонцем його рідної пустелі, але скільки десятиліть минуло, відколи він міг вільно ходити по поверхні? Надто багато.

[Досить], — звернувся він до свого головного слуги Аммонсіла, який подав знак іншим, перш ніж вони припинили виробляти вогонь під ним.

Старий простягнув руки, а його пазурі зігнулися та по шкрябали пісок, після чого він широко розкрив рота, розтягуючи пухку шкіру та оголюючи свої ікла, кож не з яких бу ло смертоносним лезом, що блищало отрутою. Млявість тягнула його думки, але він її відганяв, не було часу спати.

[ Ти здаєшся дуже неприязно налаштованим до мурах,] зауважив він своєму гостю, [Я хотів би знати чому.]

Високо на вершині свого кургану піску, що димів і шипів усередині цегляної стіни печі під ним, велика ящірка дивилася вниз на величезного хробака, що звивався від дискомфорту. Незважаючи на міцну зовнішню оболонку земляного хробака, його тіло все ще було м’яким і вразливим до тепла. Що б подумав Яррум, побачивши таку слабкість у свого роду? Дурне питання. Ярум з’їв би все місто одним укусом, не зважаючи на те, чи було воно наповнене черв’якоподібними монстрами , чи ні. З усіх древніх голод Вічн ого Черв’як а поступався лише Тар р іфліксу.

Хоча між ними була чимала відстань.

[Я не знаю, що ви маєте на увазі.]

Навіть розум цієї істоти здавався Рассан'тепу слабким, слизьким і шкідливим. Незважаючи на те, що він тримав усе під контролем, він відчував, наче схопив отруйну жабу, що звивалася в його хватці. Тільки подумати, то така істота прийшла з того ж місця, що й мураха. Набагато перспективніший екземпляр.

[Ти ненавидиш їх,] Рассан'теп ще раз вишкірив зуби, дитяча демонстр ація , але він був розлючений. [ Ти прагне ш їх знищення і бажає ш використати Каармодо, щоб досягти цього, тому що ти надто слабк ий , щоб досягти своїх бажань поодинці.]

Відчувши огиду свого господаря , Аммон'сіл ступив уперед і поклав руку на бік Старого, спрямувавши на хробака пильний погляд. Те, що така істота намагалася брехати перед його господарем, було гріхом, який він не забуде.

[Я з -зрадив їх у минулому. Вони хочуть моєї смерті! Якщо їх не зупинити, для мене ніколи не буде безпечного місця в Підземеллі чи будь-де на планеті. Вони так швидко ростуть! Ви не бачили того, що бачив я ! Вороги, яких вони перемогли, швидкість їх росту . У них уже є дюжина гнізд, і в кожному по дві королеви ! Щотижня вони створюють тисячі молодняку. Вони вже можуть боротися проти вас, вони ж вигнали вас з саду, правильно ? Що буде, коли їх буде мільйон? Або сто мільйонів? Я можу хотіти їх смерті, так, але вони є загрозою, яку ви не можете заперечити! Вони вже перемогли Голгарі та Легіон. Невже Каармодо буд уть наступним и ?]

Велика ящірка зробила видих і заплющила очі, досліджуючи своїм могутнім розумом.

[А як що того створіння , яке ти хоче ш врятувати?]

Черв'як відсахнувся, наче вражений .

[Щ -що ви -]

[Я майже бачу її у твоїх думках. Жінка, так? Вона велика. Потужн а . Набагато більш а , ніж ти.]

Він розплющив очі і люто подивився на істоту, Джима.

[Якщо ми знищимо К олонію, як нам її врят у ва ти , якщо ти не скаже ш нам? Ти навіть замислюва вся до цієї точки ?]

Сліди його презирства просочилися крізь нього, і від цього Дж и м зжався .

[Я думав.. т обто... я мав на увазі... я хотів згадати про неї в належний час.]

[Ти втратив свій шанс,] безжально сказав Рассан'теп, [Тепер я дізнався . Сара. Тип ведмедя.]

[Не втручайся в мої думки!]

[Не дай мені в них потрапити, якщо зможеш], — він зневажливо клацнув язиком.

Очевидно, хробак не міг.

[Ти нічого не знаєш про цей світ, хробаку Джиме. Ти вважає ш , що Легіон переможений? Голгарі безпорадн і ? Я бачив все це у твоїй свідомості. Пихатий прикордонний клан, сповнений нахабства та дурості. Зелений легіон, змушений повернутися до більш важливих обов’язків через прихід хвилі. Імперію каменю можна простежити ще до Розриву, їхні найкращі воїни володіють наймогутнішими лезами живого каменю, які коли-небудь бачив цей світ, їхні тіла вкриті дорогоцінними мінералами, твердішими за діаманти. Я бачив, як воїни Г олгарі ховаються в потоках магми. Я бачив, як вони жують камінь. Вони боролися з Підземеллям три тисячі років. Вони могли б знищити цю К олонію одним змахом своєї руки, якби забажали.]

[Але вони зазнали поразки!]

[ Ти не чує ш того, що я кажу. Ти думає ш , що найсильніші Г олгарі знаходяться у другому шарі? Другому ? Не будь дурнем. Це майданчик для некомпетентних і слабких. Те, що ти недооцінює ш Легіон, ще жалюгідніше.]

[Я бачив, як вони відступали на власні очі!]

[Я не можу навчити дурня. Те, що ти сприймає ш як загрозу, що насувається, все ще є личинкою в очах Каармодо . Махаан ніколи не сприйме твої застереження достатньо серйозно, щоб спрямувати необхідну силу проти К олоні ї . Навіть тепер, коли вони потрапили до четверто го шару разом з твоєю Сарою.]

[Що?]

Хробак був настільки приголомшений, що на мить припинив звиватися.

[Її вже тут немає], — запевнив його Рассан'теп. [Дерево-мати закликало мурах захистити її від мого народу, і вони відповіли на цей заклик. Твоя подруга піш ла з ними.]

[ А -а ле ... у четвертому? Вона помре! Це самогубство!]

[Це справді дуже небезпечно, і не лише завдяки моєму народу . Зрештою, у четвертому шарі живе більше розумних істот, ніж на поверхні. Величезні імперії, величезні армії. Зрештою вороги Колонії дізнаються, що вони там, а тоді ? Знищення.]

[Я маю її врятувати!]

Джим перевернувся і спробував вискочити за двері, але його тіло завмерло на місці, а його розум охопив могутній Старий.

[Ти дієш занадто поспішно , Джиме. Ми можемо багато зробити тут , перш ніж відправитися до четверт ого шару .]

[Ти... ти збираєшся... допомогти мені?]

[З моїх власних причин. Так .]

Вдячність, що переповнила розум хробака, стала останньою краплею для Рассан'тепа, і він перервав контакт. Така слабка істота. Наскільки негідна . З іншого боку, мураха, Ентоні, був дуже обіцяючим . Він д уже рано дізнався про Червону Правду, і відтоді він чудово виріс. Він навіть відчув у його думках дотик Культу Хробака. Дійсно багатообіцяючий представник .

Але чи вистачить цього, щоб перетворити цю мураху на справжній діамант? Двадцят ого древнього ? Рассан'теп знав, що існує лише один спосіб викувати щось настільки міцн е .

Тиск і тепло.

Древнього не пестять...