Розділ 931 — Обіцянка

Біль був глибший, ніж до кісток. В середині зв’язку , де колись був його слуга Іссі, тепер була рана, яка роздирала його душу. Рассан'теп стиснув ікла і змусив себе піднятися, незважаючи на протести свого тіла. Повітря все ще було наповнене пилом, видимість була поганою, але він почав рухатися до відлуння, що дзвеніло крізь їхній зв’язок. Потужні ноги шкрябали об уламки, і незабаром він почав розкопувати своїх слуг. Т их , що вижили.

Що сталося? Що це було?

Ні. Він не дозволить собі відволіктися. Сецула потребувал и його допомоги, і зв’язки вимагали, щоб він її надав, він не міг зробити менше цього , як їхній господар. Гора над ними, мабуть, обвалилася, судячи з уламків, поховавши їх усіх під тоннами каменю. Він вижив завдяки власному щиту, якби не це… про це було не варто навіть думати.

Через двадцять хвилин йому вдалося розкопати більшість з них, використовуючи лише кінцівки . Навіть зараз розумове напруження лунало в його мозку, а кожен дотик мани нагадував укол по оголено му нерв у . Заради пісків , як він втомився.

«Майс… тер», — простогнав Аммон'сіл, коли його відкопали .

[Мовчи,] наказав Каармодо , [у тебе багато зламаних кісток, а в мені не залишилося ані краплі магії. Нам потрібно віднести тебе всередину гори.]

Керівник його слуг заплющив очі і втомлено кивнув, а його колись незаймана луска була вкрита пилом, місцями навіть відірвана. Його дружина, Рапсеп'сіль, почала тихо наспівува ти , коли вона опустилася навколішки біля свого чоловіка і почала проводити рукою по його грудях . Рассан'теп вдівернувся вбік, йому не було положено спостерігати такий приватний момент.

[Яке лихо], інший розум торкнувся його власного, сповнений огиди та втоми.

[Іріон'теп. Ти теж вижи в ?] відповів він.

[Ледве. Вам доведеться відповісти перед М ахааном за цю невдачу, Рассан...]

Вже почалося політиканство. Він заспокоїв свій розум і занурив свої емоції під дюни.

[У чому я зазнав невдачі, Іріоне?] спокійно сказав він.

Його союзник на мить замовк, хоча його лють практично вібрувала по ментальн ому зв’язк у , поки він не впорався з нею.

[Чи справді мені потрібно говорити це вголос ?] нарешті запитав Іріон. [Докази твоєї невдачі всюди навколо нас. Я втратив двох своїх слуг під час цієї катастрофи безпосередньо в результаті твого плану заманити сюди мурах хибним слідом феромонів.]

[І моя стратегія була успішною. Їх успішно заманили, ми спіймали їх у пастку і на годували б ними наших термітів, якби нам не завадили. Ти справді звинувачує ш мене в тому, що я не передбачив існування істоти, здатної на таку магію? Хто міг знати, що таке можливо?]

Не маючи змоги відповісти, що так, він повинен був передбачити існування супер-мурахи, яка керує невідомою маною, Іріон'теп міг лише замовкнути, справляючись з горем, яке переповнило всіх Каармодо через втрату їхніх слуг.

[Давайте продовжимо зцілювати тих, кого ще можна врятувати,] запропонував Рассан'теп, [ці обговорення можуть почекати.]

Вони обоє замовкли, продовжуючи пробиватися крізь уламки, шукаючи своїх союзників і слуг серед скелі. Поки вони працювали, пил продовжував осідати, і масштаби руйнувань поступово ставали відомими. Це був абсурд. В гор і була висічена величезна сфера, що охоплювала більшу частину того, що раніше було головним входом. Те заклинання, чим би воно не було, розірвало скелю, ніби це був звичайний ґрунт, з легкістю відриваючи шматок від гори. Дерева вдалині, які нещодавно були вкриті шаром гриб ка , тепер були чисті і сплющені, багато з них були вирван і з корінням і по волочил и ся по землі, залишаючи за собою величезні борозни.

Якби не їхній щит, який поглин ув стільки енергії заклинання, або їхні зусилля зруйнувати заклинання, масштаби спустошення були б набагато більшими. Як одна істота могла створити такий ефект проти об’єднаних зусиль багатьох розумів? Секрет мав полягати в цьому дивному типі мани, яку використовувала мураха, з якою Рассан'теп ніколи раніше не стикався.

Дійсно, дуже багатообіцяюч ий представник .

Життя культистів було складним , вони зазнали тисячі невдач у своїй місії створити останнього древнього , але кожен з них працював протягом століть, знаючи, що їм потрібно досягти успіху лише один раз. В перше за довгий час Рассан'теп відчув, як його серце прискорилося від перспективи нарешті знайти того єдиного.

Ця мураха, цей Ентоні, вже могутніший, ніж мав право бути мурашиний монстр, і він ще й володів цією дивною силою. З ще однією еволюцією, можливо двома, вони мали б чіткішу картину, але будь-який монстр, здатний зробити щось подібне на шостому рангу , був більш ніж гідним кандидатом. Йому доведеться доповісти іншим членам Червоної Правди, ситуація загострилася за межі того, з чим він сам міг впоратися.

Поки робота тривала, вони виявили, що двоє їхніх товаришів Каармодо померли від ран під каменем, перш ніж інші їхні союзники піднялись з уламків , щоб допомогти та забезпечити зцілення. В низу терміти вибігали з глибоких тунелів, реагуючи на уявну загрозу, якої більше не існувало, лише для того, щоб дізнатись , що їхні грибні сади знищено, що ще більше їх розлютило. Ймовірно, мине цілий день, перш ніж вони заспокояться.

У міру того, як з’являлося більше Каармодо, дискусії продовжували розвиватися, розглядалися наступні кроки, коригу валась загальн а стратегі я , але Рассан’теп лише наполовину прислуховувався , у нього були інші проблеми, з якими потрібно було розібратись . Найбільша з них полягає в тому, як забезпечити, щоб ця багатообіцяюча мураха пережила помсту, яка може статися в результаті цього інциденту. Його люди нелегко перен о с и ли втрату своїх слуг, не кажучи вже про двох з їх власного виду . Він торкнувся спільного мосту розуму, та знайшов підтвердження своїх найгірших страхів.

Утворився р озкол між тими, хто хотів безпосередньо втрутитися разом з термітами, об’єднаними силами Каармодо, сецула та їхніх контрольованих комах, не претендуючи на нейтралітет, щоб знищити сил и мурах і почати бій прямо під деревом , і тими, хто хотів просто збільшити масштаб сили термітів .

Він хотів на тиснути на мураху , але все могло швидко вийти з-під контролю.

[Майст ре ?] Аммонсіл підійшов до нього з боку і приклав руку до його луски після того, як вона була зцілена .

[ Зі мною все добре .]

З ним не було все добре . Він був втомлений, відчував біль і відчайдушно потребував очищення , бруд між його лускою люто терся, але він не мав часу відпочити. Він зібрався, перш ніж дати знати про себе під час дискусії. Якщо йому трохи пощастить, він зможе врятувати цю ситуацію і переконатися, що його дорогоцінн ий перспектив ний кандидат не згор ить , перш ніж отримає шанс за сяяти.