LNCrawler

Розділ 16 — Переповнення (2)

Культивація Мовою С — baka.in.ua · All chapters

Розділ 16 — Переповнення (2)

Почувши ці слова, кілька мечників розреготалися, ніби це був якийсь неймовірний жарт.

— Що, ти ще й поліцію викличеш? — сказав Ці Юнь.

Викликати поліцію — теж варіант. Але від підніжжя гори до цього місця щонайменше дві-три години, і доки поліція приїде, тут уже все закінчиться.

Крім того... Лінь Сюнь подумав, що культиватори мають силу, яка відрізняється від звичайних людей, і поліція не зможе з ними впоратися. Тож він нічого не сказав, а просто лівою рукою підтримав клавіатуру, правою ж натиснув на клавіші, щоб запустити запасну програму.

Ці Юнь, однак, навіть не здогадуючись, що той робить, глузливо заговорив:

— Молодший брате, тобі не потрібен меч? Граючи на гітарі, можна атакувати мелодією, це ще можна зрозуміти. Але ти використовуєш клавіатуру... Ти що, хочеш мене до смерті розсмішити?

Один з мечників за його спиною сказав:

— Брате Ці, я думаю, він хоче нас заплутати. Щойно ми розслабимось і втратимо пильність — він переможе.

Судячи з голосів, усі вони були досить молодими, бо говорили з нахабною самовпевненістю. Вони не намагались битися з ним, а натомість висміювали, мабуть, вважаючи, що перемога вже в їхніх руках.

Проте їхні глузування стали для Лінь Сюня шансом запустити необхідну програму, щоб не клацати клавіатурою під час бою.

У цей час Юань Сяо тихо промовив йому:

— Брате Лінь, Ці Юнь вже рік на стадії закладення фундаменту, а інші — на стадії очищення енергії. Окрім цього, йому відома «Техніка блискавичного меча» та, в об’єднанні з іншими, формація меча.

— Добре, — відповів програміст.

У цей момент Ці Юнь завершив своє глузування й підняв зброю:

— Неважливо, які артефакти ти використовуєш. Вирішимо все на мечах!

Його меч засяяв у темряві, мов веселка, і одразу блискавкою рвонув!

Але він атакував не лише мечем: Лінь Сюнь відчув, як повітря навколо нього на мить завмерло, тиск швидко знизився, немов щось тиснуло.

Застосувавши «Техніку легкого тіла», хлопець ковзнув вліво. У наступну мить він відчув, як холодний і гострий подих накрив його з іншого боку!

Юань Сяо сказав, що Ці Юнь вправний з мечем, і це дійсно було так! Якби не техніка ухилення й бар’єр, що частково блокував атаку, він міг би серйозно постраждати!

Він швидко відскочив на кілька метрів назад.

— В тебе непоганий захист! — холодно хмикнув мечник.

У наступну мить цей чоловік знову метнувся вперед — меч блиснув, розрізаючи повітря. Лінь Сюнь ухилився, підскочив, потім опустився, відхилився назад — і знову уникнув удару.

Він не відривав погляду від Ці Юня, використовуючи «Техніку легкого тіла» на повну. Таким чином вони обмінювались атаками деякий час.

— У вас на горі Цін Чен з'явився ще один боягуз! — роздратувався мечник.

Юань Сяо сховався за деревом:

— Ти, користуючись своєю силою, знущаєшся з учнів, які тільки починають тренуватися. Ти безсоромний!

— Я знаю, що він новачок. Але мій меч цього не знає! — зловтішно відповів Ці Юнь.

Наступної миті Лінь Сюнь відчув, як тиск посилився, а швидкість його рухів знизилась.

Але…

Він не просто ухилявся. Увесь цей час він аналізував код противника.

За кілька раундів він майже розібрав його «програму». Чоловік використовував дуже примітивні, але ефективні методи атаки, що знаходилися на межі законності, прості для розпізнавання.

У реальному світі тіло програміста зазнавало шалених атак. Але у внутрішньому інтерфейсі Лінь Сюнь бачив інше: йому безперервно надходили пакети даних.

Це нагадувало старі атаки на телефони десятирічної давності: якщо хтось за допомогою шкідливого програмного забезпечення зловмисно надсилав сотні SMS-повідомлень або електронних листів за секунду, пам'ять швидко заповнювалася, система блокувалася, а потім виходила з ладу.

Той самий принцип працював і сьогодні: якщо перевантажити систему — вона зламається!

Та ця тактика — старий номер. Для Лінь Сюня — навіть не виклик.

Як може звичайний інформаційний штурм протистояти брандмауеру, створеному власноруч Ван Цзінженем?

У цей момент меч Ці Юня вже був настільки швидким, що його було неможливо побачити неозброєним оком. Поле зору хлопця було заповнене лише атаками. Енергія була настільки потужною, що здавалося — всі шляхи відступу перекрито!

Лінь Сюнь не рухався.

Меч свистів, і навіть коли він вже мав торкнутись хлопця, Ці Юнь не виявляв жодного бажання відступити. Молодий програміст підвів голову і зустрів погляд чоловіка, побачивши в його очах жорстоку злість!

«Дійсно, це не цивілізована людина. Але що ж поробиш, такі люди є навіть у найцивілізованішому суспільстві».

Лінь Сюнь не ухилився і не відступив, навіть не моргнув оком. У наступну мить сяйво меча ніби раптово зіткнулося з міцною стіною, змусивши Ці Юня відступити на два кроки!

У погляді мечника промайнуло здивування. У ту ж секунду юнак примружив очі, натиснув на клавішу F11. Цього разу це був не черв'ячний вірус, а троян.

Це також було експериментом. Троян складається з двох частин: контролера і сервера. Контролер залишається у користувача, а сервер проникає в систему супротивника. Після впровадження трояна його власник може контролювати комп'ютер суперника за допомогою контролера на своєму боці.

Це було лише припущення. Зараз Лінь Сюнь не мав можливості переписати чужу програму, але чи можна це зробити, імплантувавши троян?

Три секунди. Троян імплантований!

[Інтерфейс програми оновлено!]

«Це можливо!»

Водночас Ці Юнь опинився в тій самій скрутній ситуації, що й сусід вранці. Як би він не рубав і не колов, він не міг зачепити навіть волосину програміста.

— У формацію! — сурово вигукнув мечник.

За його наказом кілька його підлеглих миттю розійшлися, утворивши дивну формацію: однією рукою робили жести, а іншою тримали мечі й поступово оточували Лінь Сюня.

Хлопець поглянув на їхні програми.

«Добре, з одиночної атаки перейшли до розподіленої DDoS».

// Пр.р.: DDoS attack (розподілена атака на відмову в обслуговуванні) — напад на комп'ютерну систему з наміром зробити комп'ютерні ресурси недоступними користувачам, для яких комп'ютерна система була призначена.

Кілька систем об'єдналися, утворивши платформу для атаки зі збільшеною потужністю.

Лінь Сюнь стрибнув і приземлився на верхівці старого дерева, стрімко набираючи код на клавіатурі.

— Скільки ти ще протримаєшся? — кричав Ці Юнь.

Він розправив руки, наче великий птах, і рвонув у бій!

Ті кілька мечників, що утворили коло, також висунули власну зброю і почали завдавати удари з усіх боків.

Юнак безперервно стукав по клавіатурі, і чіткий звук клавіш навіть допомагав йому розслабитися. Саме в той момент, коли всі вже наблизилися і, здавалося, що він ось-ось буде пронизаний наскрізь…

Вказівний палець правої руки Лінь Сюня знову повернувся на клавішу F11.

Фігура Ці Юня раптово зупинилася. Молодий програміст подивився на помилковий код, що з'явився на екрані його програми, і схилив голову. Цей чоловік безперервно базікав під час бійки, що змусило хлопця не стриматися і висловитися:

— Брате, — сказав Лінь Сюнь. — Дякую за поступку.

Наступної миті Ці Юнь кашлянув, ніби отримав внутрішню травму. Довгий меч випав з його рук, і культиватор різко впав на землю, кашляючи:

— Я... чому моя енергія порушена…?

Відразу після цього інші мечники, пов'язані з ним, також почали падати один за одним. Лінь Сюнь обійняв клавіатуру, м’яко зістрибнув на землю, підійшов, підняв меч Ці Юня й передав його Юань Сяо.

— Я навіть не знаю, як тобі це пояснити. Ти вчив комп'ютерні науки?

Насправді він зробив дуже просту річ: додав ще один шматок коду до ядра Ці Юня. Хоча це був лише фрагмент, але через зміну однієї ключової змінної весь цикл мечника був порушений. Переповнення буфера — низка помилок, можна сказати, справжня катастрофа.

Ці Юнь лише важко захекався:

— Віддай мені меч!

— Холодну зброю заборонено носити.

— ...Ти!

Але той дихав все швидше і швидше, не в змозі вимовити цілих слів.

— Старший брате, ми повинні швидко знайти вчителя, щоб він відновив нашу енергію! Інакше, боюся, наші меридіани будуть зруйновані, і ми зійдемо з розуму! — сказав один мечник.

Лінь Сюнь обернувся і побачив, як ці люди, підтримуючи один одного, похитуючись, пішли на південь. Ці Юнь озирнувся на нього та подивився на клавіатуру в його руках. В його очах було здивування, але він все ще не здавався:

— Ти ще пошкодуєш!

Коли вони пішли, Юань Сяо вийшов з-за дерева, трохи здивовано кліпнув очима, але в його голосі було чути захоплення:

— Старший брате Ліню, як ти це зробив?

— Секретна техніка клану Уцзі.

— Вау…

Юнак поклав клавіатуру назад у сумку, подивився на меч і промовив до себе:

— Що з цим робити?

— Брате..., — сказав Юань Сяо. — Ти, ти, ти… Навіщо ти забрав його меч?

— Конфіскував знаряддя злочину.

— Але... але... але, — Юань Сяо широко розплющив очі. — Це ж мечник. Відібрати меч у мечника — все одно, що вбити його батьків! Він тебе тепер точно переслідуватиме! Можливо, навіть його вчитель прийде!

Лінь Сюнь подивився на меч у своїх руках:

— …

Вони переглянулись. Юань Сяо виглядав одночасно наляканим і збудженим:

— Ці люди, покладаючись на свою силу, прийшли на гору Цін Чен, щоб спровокувати нас, а в результаті залишилися без мечів! Якщо це рознесеться, нас будуть висміювати; але ми нарешті помстилися.

Хлопець посміхнувся.

— А що нам тепер робити?

Вони знову обмінялися поглядами і пришвидшили кроки, прямуючи до великого залу Цін Чен.

З 36 стратегій найкраща — втеча, а ще краще — знайти захист у свого вчителя.

// Пр.р.: Тридцять шість стратагем — стародавній китайський воєнний трактат, що містить тридцять шість коротких фраз разом із поясненнями. Кожна фраза є стислим описом однієї з тридцяти шістьох тактик поведінки чи хитрощів, що їх китайці вживали й досі вживають не тільки на бойовищі, але також у політиці та навіть у повсякденному житті.

По дорозі Юань Сяо запитав:

— Брате, чому ти такий спокійний?

— Спокійний?

— Хоча я і займаюся культивацією, але ще зовсім не звик до таких ситуацій... Коли його меч наближався, я боявся до смерті. Міг тільки закрити очі і бігти, чекаючи смерті. Але старший брат тільки почав культивувати, отримав стільки ударів, але навіть не моргнув, — тремтячим голосом сказав підліток.

Лінь Сюнь задумався на кілька хвилин і зрештою сказав:

— Тому що я програміст.

Життя програміста здається нудним, але насправді воно дуже захопливе. Програму потрібно писати довго, але тільки в момент її запуску дізнаєшся, скільки в ній помилок. Коли щодня стикаєшся з тисячами рядків коду в компіляторі, натискаєш кнопку запуску — щоразу отримуючи велику кількість помилок — то з часом твій психологічний стан обов'язково відрізнятиметься від норми.

=============

// Більше глав та творів на нашому телеграм-каналі або на сайті . Смакуйте улюблені веб-новели рідною мовою!