Розділ 1729 — Небо високе

— Гляньте, Крилаті Патрульні Звірі заважають іншим Крилатим Звірам підніматися вище, — вказала Лінлін у небо.

Мо Фань простежив за її поглядом і помітив, які брудні трюки витворяють Крилаті Патрульні Звірі, поки самі осідлали вітер і стрімко злітають у височінь. Вони люто атакували інших пернатих, що опинялися надто близько до Правителя-Руйнівника Гір, заважаючи їм підхопити Вітер Скорботи. Жертви втрачали рівновагу, починали безпорадно кружляти у вихорах Вітру Скорботи, і їх ледь не розривало на шматки!

— Що за маячня? Хіба це не мало б бути чесне змагання? — спантеличено запитав Чжао Ман'янь.

— Чесне змагання, як же! Як думаєш, скільки таких низькорівневих потвор, як Крилаті Патрульні Звірі, взагалі здатні досягти якоїсь пристойної висоти? Їхні крила слабкі, а атаки — жалюгідні. Вітер Скорботи може просто розірвати їх на шматки, якщо вони випадково полетять проти нього. Тому їм набагато вигідніше підкоритися Правителю-Руйнівнику Гір й допомагати йому збивати конкурентів, забезпечуючи йому вищий статус. Таким чином, життя цієї крилатої дрібноти теж налагодиться! — пояснила Цзян Шаосюй.

— Дідько, то так теж можна? А я все ламав голову, якого біса стільки цієї крилатої дрібноти преться на церемонію. Як вони взагалі сподіваються змагатися з могутніми Крилатими Звірами, коли в них ще навіть пір'я нормально не виросло? Виявляється, вони просто збиваються у фракції, щоб захищати тих могутніх хижаків, під яких лягли! — вигукнув Чжао Ман'янь.

— То це означає, що ми теж можемо допомагати Маленькій Місячній Молі-Феніксу під час змагання? — уточнив Мо Фань.

— Саме так! Якщо у цих клятих птахів є свої посіпаки, то ми можемо стати ланцюговими псами нашої Маленької Місячної Молі-Фенікса! Ми зметемо все лайно на її шляху! — гордо проголосив Чжао Ман'янь.

— Ти не міг би підібрати якесь нормальне порівняння?

— З нашою допомогою Маленька Місячна Міль-Фенікс ще має всі шанси втерти носа Правителю-Руйнівнику Гір! — запевнила Цзян Шаосюй.

Маленька Місячна Міль-Фенікс була такої ж думки! Оскільки вона щойно еволюціонувала, то навряд чи мала б шанс встояти проти старого Правителя-Руйнівника Гір сам на сам. Проте з такою командою людей на своєму боці ще невідомо, чия візьме!

Маленька Місячна Міль-Фенікс присіла, подаючи групі знак забиратися їй на спину.

— Залазьте, спочатку вона нас підкине. Вона використовуватиме свої крила, щоб захистити нас від Вітру Скорботи, але коли ми піднімемося вище, нам доведеться їй допомогти! — попередила Юй Шиши.

Маленька Місячна Міль-Фенікс була далеко не маленькою. Навіть коли вся група з понад десяти осіб розмістилася на її спині, там ще залишалося повно вільного місця.

Їхня вага була для неї абсолютно непомітною, тому це ніяк не вплинуло на її швидкість.

Вітер Скорботи невпинно здіймався вгору. Маленька Місячна Міль-Фенікс стартувала із запізненням, тоді як багато Крилатих Звірів уже дісталися хмар. Їхні велетенські тіла здавалися звідси лише крихітними крапками.

Проте Маленька Місячна Міль-Фенікс була неймовірно швидкою. Вона не лопотіла крилами як навіжена, а майстерно балансувала, ковзаючи на потоках вітру. Шквальні пориви збивали багатьох Крилатих Звірів, деякі навіть стрімголов падали з неба, втративши рівновагу, але Маленька Місячна Міль-Фенікс продовжувала стабільно здійматися у височінь. Група лише відчувала розмірені помахи її крил, тоді як саме тіло залишалося абсолютно нерухомим.

Маленька Місячна Міль-Фенікс швидко наздогнала тих Крилатих Звірів, що мали фору на старті. Велетенські птахи зі, здавалося б, потужними крилами безнадійно відставали і повільно розчинялися далеко внизу!

— Швидше, треба поквапитися, не дайте Правителю-Руйнівнику Гір втекти. На кону наші життя! — волав Чжао Ман'янь.

Під безкраїм блакитним небом височіли величні гори, а простір був щільно всіяний незліченним барвистим пір'ям. Серед масивних Крилатих Звірів траплялися крилаті тигри та змії, тоді як Барвисті Демонічні Горобці та Птахи Небесного Льоду вражали своєю витонченістю. Орли із Залізним Пір'ям та Криваво-Сталеві Стерв'ятники випромінювали грізну ауру, а Стощупальцеві Метелики та Темні Птахи Безмовності несли в собі містичну атмосферу.

Це й справді була велика церемонія Крилатих Звірів. З'явилося чимало рідкісних видів, і навіть Лінлін, неперевершена експертка з демонічних потвор, насилу могла їх ідентифікувати.

Група на спині Місячної Молі-Фенікса відчувала, як у їхніх жилах закипає кров від усвідомлення того, що вони змагаються з усім цим розмаїттям Крилатих Звірів у самому небі!

Цзян Шаосюй чекала цього неймовірно довго і була готова ризикнути життям заради такого шансу. Мо Фань теж був охоплений азартом, адже він не вмів ні літати, ні плавати. Він дивився вниз на крихітні каньйони між горами і могутніх Крилатих Звірів, яких Маленька Місячна Міль-Фенікс легко залишала позаду. Далекі хмари тепер здавалися такими близькими, що до них можна було подати рукою. Він глибоко вдихнув крижане повітря. Це був незабутній досвід, якого він ніколи раніше не відчував. Напевно, саме в цьому й полягала привабливість таких авантюр: відчувати, як адреналін б'є в голову, а серце калатає як навіжене!

Нескінченність — не межа!

Вперед, до Ярусу Попелястого Вітру...

До Царства Небесних Хмар! І до легендарного Священного Водоспаду!

Поки Місячна Міль-Фенікс продовжувала набирати висоту, Мо Фань помітив над ними шляхетну істоту із золотисто-блакитними крилами. Її біле пір'я утворювало витончений вигин від маківки до довгого розкішного хвоста. Вона використовувала хвіст, щоб балансувати під шквальним вітром, а крилами стрімко підіймалася до хмар!

— Хіба це не та тварюка, яку ми бачили раніше? — вигукнув Чжао Ман'янь, упізнавши її.

— І справді. А вона доволі швидка. Місячній Молі-Феніксу вкрай важко її наздогнати! — зауважила Юй Шиши.

Золотисто-блакитний Яструб зиркнув униз і побачив Маленьку Місячну Міль-Фенікса та людей, що пролітали повз його територію. У його очах майнув блиск гордості та зневаги.

Він люто змахнув крилами і різко смикнув хвостом, спрямувавши потужний потік Вітру Скорботи прямісінько в те місце, куди прямувала Маленька Місячна Міль-Фенікс. Її миттєво затягнуло в жорстку турбулентність. Вона почала втрачати рівновагу!

Решті теж довелося непереливки, коли Місячну Міль-Фенікс почало кидати з боку в бік, адже Вітер Скорботи був таким же смертоносним, як і потужне закляття! Їхня шкіра почала б стрімко розтріскуватися під цим шквалом, адже в них не було пір'я для захисту, як у Крилатих Звірів!

— От же ж тварюка, вирішила з нами погратися! — Голова Мо Фаня йшла обертом від цієї каруселі. Відновивши рівновагу, він гучно вилаявся.

Турбулентність змусила Місячну Міль-Фенікса деякий час безпорадно кружляти на одній висоті. На той час, коли їй вдалося вирівнятися, Золотисто-блакитний Яструб уже отримав колосальну фору. Здавалося, наздогнати його було просто неможливо!

— Я допоможу! — вигукнув Чжан Сяохоу, вибудовуючи Зоряну Галактику Вітру.

Навколо крил Маленької Місячної Молі-Фенікса з'явилися білі повітряні потоки. Вони утворили додаткову пару крил, яка не лише захистила її, а й значно посилила імпульс від кожного помаху.

Маленька Місячна Міль-Фенікс швидко пристосувалася до захисту Вітряних Крил Чжан Сяохоу. Вона розправила крила, вирвалася з надокучливої турбулентності й кинулася навздогін за Золотисто-блакитним Яструбом.

— Давай за ним, ми цій курці теж дамо просратися! — заволав Чжао Ман'янь.

Як великий фанат розкішних тачок і вуличних гонок, Чжао Ман'янь обожнював залишати своїх суперників ковтати пил, спостерігаючи, як вони зникають у дзеркалі заднього виду. І йому довелося визнати: ці перегони в небі були набагато екстремальнішими за будь-які вуличні заїзди!

Маленька Місячна Міль-Фенікс теж не збиралася здаватися без бою. Вона почала стрімко лопотіти нижніми крилами, залишаючи верхні розправленими. Прискорення від Вітряних Крил Чжан Сяохоу додало їй шаленої швидкості. Вона стрімко скорочувала відстань до Золотисто-блакитного Яструба!

Золотисто-блакитний Яструб швидко помітив, що Маленька Місячна Міль-Фенікс насідає йому на хвіст. Схоже, це його неабияк розлютило, бо він знову різко смикнув хвостом, намагаючись збити її з курсу.

Але Маленька Місячна Міль-Фенікс не збиралася двічі наступати на ті самі граблі. Вона пришвидшила помахи верхніх крил, перехоплюючи контроль над Вітром Скорботи. Їй вдалося використати порив вітру, який Золотисто-блакитний Яструб жбурнув у неї, щоб злетіти ще на кілька десятків метрів. Невдовзі вона порівнялася із Золотисто-блакитним Яструбом на одній висоті.

Маленька Місячна Міль-Фенікс лише побіжно глянула на Золотисто-блакитного Яструба, перш ніж залишити його позаду. Вона навіть не стала марнувати на нього свій час!

Золотисто-блакитний Яструб відчув себе страшенно приниженим. Він почав несамовито лопотіти крилами, намагаючись не відстати від Місячної Молі-Фенікса. Але на такій висоті груба сила крил уже нічого не вирішувала. Вітер Скорботи просто жбурнув би його донизу, якби він не знайшов ідеального балансу між своїм ритмом і швидкістю вітру!

Золотисто-блакитний Яструб, вочевидь, втрачав терпіння. Що більше він силувався, то більше панікував. Зрештою, потужний порив Вітру Скорботи збив його з рівноваги, і він почав безпорадно кружляти в повітрі.

Золотисто-блакитний Яструб остаточно втратив будь-який шанс змагатися з Маленькою Місячною Міллю-Феніксом. Навіть коли йому вдалося вирівнятися, підвівши голову, він міг лише спостерігати за її крихітним силуетом високо в небі. Наздогнати її було вже просто неможливо.

Ось що буває, коли переоцінюєш власні сили!

Якби Золотисто-блакитний Яструб просто не ліз на рожен, він цілком міг би досягти чудового результату в церемонії. Але тепер багато Крилатих Звірів, які були набагато слабшими за нього, встигли піднятися значно вище. Наздогнати їх тепер було практично нереально!

— Гляньте, це ж Правитель-Руйнівник Гір! Як він може бути таким швидким?! — вигукнула Цзян Шаосюй.

Правитель-Руйнівник Гір і справді мчав із вражаючою швидкістю. Вони ледь могли розгледіти його хвіст. Вони б навіть не впізнали його, якби не сіра хмара Крилатих Патрульних Звірів, що сунула слідом!

— Здається, наздогнати його буде добіса важко!

— Та нічого, небо високе! — із запалом проголосила Цзян Шаосюй.