Розділ 1736 — Ватажки Тотемних Звірів

Фінальна битва за трон Імператора Пернатих більше не обходила групу. Тільки найсильніші Крилаті Звірі могли досягти Царства Небесних Хмар і легендарного Священного Водоспаду. Члени їхньої команди ледве дотягували до того, щоб вистояти проти істот рівня Правителя. Проте рівень Правителя та Верховний рівень були настільки ж неосяжними й безмежними, як і саме Царство Небесних Хмар!

Досягнення вищого рівня нагадувало перехід у значно більший простір. А вони в ньому залишалися лише новачками. Може, Срібний Володар Неба й поступався силою Чорному Тотемному Змію, але сам Змій знаходився ледь не на самісінькій вершині серед істот рівня Правителя. Мо Фаню доведеться докласти ще добіса багато зусиль, якщо він планує досягти тих самих висот, що й Чорний Тотемний Змій. На щастя, шлях культивації приносив йому справжнє задоволення, особливо коли стільки людей крокували до могутніших сфер разом із ним!

Група спустилася з гори, на якій височіло Дерево Клятви. Дорогою вниз Лі Десінь зміг повернути свого Величного Нижчого Дракона Землі, який чіплявся за скелю, назад у Простір Контракту.

— Нам варто бути обережними на зворотному шляху. Багато Крилатих Звірів досі нишпорять у горах, — нагадав Бай Хунфей.

— Бай Хунфею, хіба ти не помітив, що Крилаті Звірі не виявляють жодних намірів нападати на нас? Вони навіть розчищають нам дорогу! — зауважила Юй Шиши.

Бай Хунфей миттєво озирнувся і врешті звернув увагу, що пернаті навмисно їх уникають. Спочатку він думав, що звірі просто побоюються їхньої сили, але придивившись, усвідомив: ті поводяться шанобливо, а в їхніх очах немає жодної краплі ворожості!

— Ми взяли участь у Церемонії Крилатих Звірів і змогли дістатися Дерева Клятви. Хай ми й чужинці, але пернаті поважатимуть нас за це! — зробила висновок Цзян Шаосюй.

— То це означає, що наступного разу ми зможемо спокійно гуляти горами Ціньлін, куди заманеться? — поцікавився Чжао Ман'янь.

— Не обов'язково. Ті Крилаті Звірі, що підкоряються стародавнім законам і шанують Дерево Клятви, будуть дружніми й прихильними до нас. Але дикі та агресивні види все одно нападатимуть. Як-от Білі Магічні Соколи, яким узагалі начхати на давні правила пернатих. Те ж саме стосується й Птахів Наньцзяна. Вони надзвичайно войовничі! — твердо заявив Чжан Сяохоу.

— Головна причина в тому, що ми не Крилаті Звірі. Усе було б набагато простіше, якби ми належали до їхнього роду, — озвалася Цзян Шаосюй.

— Проте Маленька Місячна Міль-Фенікс точно отримала певний статус, еге ж?

— Авжеж!

Місячні Молі-Фенікси рідко затримувалися в горах Ціньлін надовго. Вона, найімовірніше, житиме на горі Фаньсюе, адже на тій території мешкала незліченна кількість синьої молі!

Спустившись на землю, Мо Фань підвів погляд. Небо, межі якого, як йому здавалося раніше, можна було охопити одним поглядом, виявилося значно вищим, ніж він уявляв. Він мимоволі задумався: якого ж рівня досягають Крилаті Звірі, що мешкають біля Священного Водоспаду? Вони й справді були справжніми володарями небес, якщо могли з такою легкістю віддавати накази летючим істотам по всій країні!

— Мо Фаню, Тотемний Звір Бог-Олень — це друга половина, — раптом порушила тишу Лінлін.

— Яка ще друга половина? — не зрозумів Мо Фань.

Лінлін показала Мо Фаню завершену печатку, що символізувала Бога-Оленя.

— Поглянь сюди! Тотемна Печатка Маленької Місячної Молі-Фенікса може злитися з Тотемною Печаткою тієї загадкової пір'їни! — Лінлін розгорнула сувій із намальованими Тотемними Печатками.

На сувої були зібрані всі Тотемні Печатки, які Лінлін вдалося знайти до цього часу. Із записів Цзян Шаоцзюня вони дізналися, що Тотемні Звірі тісно пов'язані між собою. Можна було використати просту арифметику, щоб з'ясувати, які саме Тотемні Звірі мали спільне коріння.

Наприклад, Тотемні Печатки Чорного Тотемного Змія та Басі під час злиття утворювали символ Чорної Черепахи!

— Про це я в курсі, — кивнув Мо Фань.

— Глянь на Печатку Бога-Оленя. Її неможливо поєднати з Печаткою Місячної Молі-Фенікса. Так само як і Печатку загадкової пір'їни не можна злити з Печаткою Бога-Оленя! — наголосила Лінлін.

Голова Мо Фаня аж пішла обертом від цієї інформації.

Тотемні Печатки були надзвичайно складними. Це була не просто комбінація кількох простих геометричних фігур; вони були такими ж унікальними та хитромудрими, як відбитки людських пальців, тож на їхній аналіз та порівняння йшла купа часу. Для цього треба було глибоко вивчити особливості кожної Тотемної Печатки. Однак Лінлін уже встигла з'ясувати, що Тотемна Печатка Бога-Оленя несумісна з печатками Місячної Молі-Фенікса та загадкової пір'їни, хоча вони ще навіть далеко не відійшли від гори. Її ефективність просто вражала до всрачки!

— І яких висновків ти дійшла? — поцікавився Мо Фань.

Раптом поміж ними протиснулося обличчя Цзян Шаосюй. Вона запитала їх обох: — А ви знаєте справжнє походження Дев'яти Провінцій?

Мо Фань та Лінлін аж здригнулися. Звідки взагалі взялася ця жінка? Вона що, підслуховувала їхню розмову про Тотемні Печатки?

— Хіба Дев'ять Провінцій не стали могутніми завдяки Тотемним Звірам? — не втримався Мо Фань.

Цзян Шаосюй хитро вишкірилася, ніби спеціально тримала їх у напрузі, проте в результаті її терпець луснув першим. Вона випалила: — Це лише верхівка айсберга! Ви знаєте, чому Дев'ять Провінцій були такими могутніми в минулому, коли інші країни та континенти все ще перебували у своєму первісному стані?

— Це що, екзамен з історії? — пирхнув на неї Мо Фань.

Історичні записи починалися лише від світанку Магічної Цивілізації. Усі літописи про еру Тотемних Звірів були суворо засекречені завдяки старанням Магічної Асоціації. Як найвищий орган влади в суспільстві, Магічна Асоціація явно не бажала, щоб люди знали надто багато про своє минуле. Іншими словами — щоб вони не дізналися про те, що в еру богів люди були лише рабами або васалами!

Такі країни, як Греція, Єгипет та Індія, мали власних стародавніх богів.

Стародавніми богами в Китаї були Тотемні Звірі, але навіть попри це, в офіційних літописах про них не було жодної згадки. Мо Фань гадки не мав, як стародавні боги інших країн ставилися до людей у минулому, але після тісного спілкування з Чорним Тотемним Змієм, Місячною Міллю-Феніксом та Басею, він був абсолютно впевнений: Тотемні Звірі ставилися до людей напрочуд приязно та щиро. Вони не могли розмножуватися, тому опікувалися китайцями як власним народом.

Що ж до Греції, їхні стародавні боги виявилися набагато жорстокішими. Титани-Тирани з насолодою жерли людей, коли їм заманеться, тому піднесення Храму Парфенону стало для народу справжнім благословенням. Храм Парфенону та Титани-Тирани продовжували свою криваву війну навіть сьогодні!

Зникнення Тотемних Звірів у Китаї було, мабуть, найскладнішою загадкою для розгадування. Або, можливо, в минулому все було зовсім інакше. Не виключено, що Тотемні Звірі також вели війну проти власних предків!

— Дев'ять Провінцій мали кількох стародавніх богів. Ці екстраординарні створіння були ватажками Тотемних Звірів. У найдавніші часи гори Куньлунь перебували під контролем одного з таких ватажків. Перша Місячна Міль-Фенікс була Імператором Пернатих у горах Ціньлін. Але правда полягає в тому, що перша Місячна Міль-Фенікс була лише підлеглою ватажка Тотемних Звірів, який правив у горах Куньлунь! — впевнено заявила Цзян Шаосюй.