Розділ 1742 — Які елементи мені Пробудити?

— У тебе ж є ще один елемент для Пробудження! Брате Фань, я починаю трохи тобі заздрити. Нам доводиться так тяжко культивувати й прориватися на наступний рівень, щоб Пробудити новий елемент, а ти можеш обрати ще один після того, як визначишся з першим на кожному рівні! — захоплено вигукнув Чжан Сяохоу.

Мо Фань був надзвичайно задоволений, але перш ніж він устиг щось відповісти, Чжан Сяохоу додав: — Проте Пробудження двох елементів на кожному рівні — це ще й той геморой. Більшості людей доводиться витрачати шалені суми на свої нові стихії, чи то на купівлю дорогих Каменів Пробудження, чи на наймання талановитих Магів Пробудження. Вони спускають майже всі свої заощадження на один новий елемент, а для тебе ці витрати подвоюються. Я чув, що Камені Пробудження — чи не найдорожчий ресурс у світі!

Багато магів віддавали всі свої заощадження лише заради того, щоб Пробудити бажану стихію, а потім їм доводилося вкладати ще більше в ресурси для цього елемента, аби перевершити інших. Це нагадувало виховання дитини. Якби в людей були гроші, вони б не обмежувалися звичайною освітою. Вони б зробили все можливе, щоб забезпечити їй найкращий старт!

Те саме стосувалося й нового елемента. Навіть якщо він Пробуджувався пізніше, культивувати його доводилося з повного нуля, адже ці нові стихії могли стати надзвичайно корисними, якщо правильно спланувати їхній розвиток із самого початку!

— І наскільки ж дорогі ці Камені Пробудження? — поцікавився Мо Фань.

— До біса дорогі! Якщо брату Фаню шкода грошей, можеш просто покластися на долю і Пробудити що випаде. Принаймні, так робили ми, — зізнався Чжан Сяохоу.

Камінь для Пробудження нових елементів на Верховному рівні кардинально відрізнявся від інших. Більшість Верховних магів буквально віддавали все до останньої копійки лише заради того, щоб його здобути. Без фінансової підтримки могутньої фракції це було практично неможливо!

До того ж, після досягнення Верховного рівня наставав час оновлювати спорядження та артефакти, а все це теж коштувало шалених грошей!

— Забудь про випадкове Пробудження. Я страшенно хвилююся, що в підсумку мені випаде якийсь Ментальний елемент або елемент Зцілення, — зізнався Мо Фань.

— Брате Фань, інші люди просто зі шкіри лізуть, аби Пробудити Ментальний елемент чи елемент Зцілення. Останній узагалі як дерево, з якого сиплються гроші... Усе не так погано, як ти собі уявляєш. У тебе стільки елементів, тож стати універсальним магом для тебе точно не проблема, — зауважив Чжан Сяохоу.

Ментальний елемент та елемент Зцілення були найбажанішими стихіями Білої магії. Відомі клани невпинно гризлися між собою, намагаючись переманити до себе магів із цими елементами, а Мо Фань боявся, що вони йому випадуть! У Чжан Сяохоу просто забракло слів.

Бути універсальним магом...

Мо Фань справді думав про це, але чудово розумів, як саме маги практикують Білу магію. Є Сінся була ідеальним тому прикладом. Мо Фань був щиро переконаний, що його характер для такого абсолютно не підходить, тож ці елементи були б для нього просто марними, навіть якби він їх Пробудив. Краще вже довести свою вогневу міць до жахливого рівня, ніж мати якісь непотрібні стихії!

— Брате Фань, то ти вже визначився? — запитав Чжан Сяохоу.

— Ще ні, треба спершу все обміркувати. Немає сенсу зараз кудись поспішати, — відповів Мо Фань.

Мо Фань тримав у голові кілька варіантів, але ніяк не міг прийняти остаточне рішення, тепер, коли в нього нарешті з'явилася така можливість...

Мо Фань перейшов у інше місце. Поки він усе ще ламав голову над своїми новими стихіями, раптом майнув звабливий силует.

Мо Фань здивувався, але все одно пішов слідом. Він побачив звабливу фігуру, яка стояла на даху й пильно вдивлялася в бік гір Ціньлін.

— Апас, ти що робиш? За Африкою скучила? — поцікавився він.

Апас проігнорувала Мо Фаня. На її витонченому обличчі застиг загрозливий вираз, а в очах палав відверто ворожий блиск!

Мо Фань зрозумів, що щось не так. Він заскочив на дах і простежив за поглядом Апас. Проте він не побачив нічого, окрім величних силуетів гір Ціньлін.

— Досить мовчати, що трапилося? — суворо наполіг Мо Фань.

— Щось схопило його духа! Вітер Скорботи мав би повільно розвіяти його в горах Ціньлін! — заявила Апас.

— Духа? Чийого духа? — не зрозумів Мо Фань.

— Птаха Полум'я! — відповіла Апас.

Мо Фань аж рота розявив, втративши дар мови.

Духа Птаха Полум'я?

Мо Фань був свідком смерті Птаха Полум'я. Він перетворився на блукаючого духа в горах Ціньлін, який з часом мав би повільно розсіятися. Чому Апас стверджує, що його духа схопили?

Невже Бикоголовий та Конелиций, які забирали блукаючі душі й доставляли їх у потойбіччя, і справді існували?

Звісно ж, Бикоголового та Конелицого не існувало, але траплялися унікальні фантоми, які спеціально полювали на блукаючі душі мертвців, щоб покращити власну культивацію. Проте Мо Фань і гадки не мав, про що саме говорить Апас, і чому воно націлилося саме на духа Птаха Полум'я.

— Ти знаєш, що це таке? — спитав Мо Фань.

— Ні, але я впізнаю його, коли побачу! — відрізала Апас.

— О...

Місце, де загинув Птах Полум'я, знаходилося надзвичайно далеко від них. Мо Фань не мав жодного уявлення, як Апас змогла відчути щось на такій шаленій відстані. Можливо, вона залишила духовну мітку на душі Птаха Полум'я перед тим, як вони пішли. Хай там як, це було за межами його розуміння!

Апас, здавалося, теж розуміла, що нічого не може вдіяти. Навряд чи мертві мали б якісь справи з живими створіннями. Їй залишалося лише люто витріщатися в тому напрямку.

— Ти щойно виглядала доволі грізно. Б'юся об заклад, твоя сила відновилася після того, як я досяг Верховного рівня, — Мо Фань поплескав Апас по голові.

— Пф-ф! — лише пирхнула носом Апас. Вона в кепському гуморі пішла до своєї кімнати, повертаючись у ліжко.

Мо Фань провів її поглядом, перш ніж знову перевести очі на гори Ціньлін.

З якоїсь причини вся ця ситуація викликала в Мо Фаня дивне відчуття. У ту мить йому здалося, ніби він переживає дежавю. Проте він ніяк не міг пригадати, чому саме все це видалося йому таким знайомим.

— Хай йому грець, може, мені просто колись снилося щось подібне, — Мо Фань похитав головою. Він не став ламати над цим мізки. Якщо це справді щось важливе, він рано чи пізно про це згадає. Не було жодного сенсу напружувати пам'ять заради того, що вже вивітрилося з голови.

Він пішов за Апас до кімнати. Раптом йому дещо спало на думку. Він невимушено поплескав Апас по спині й промовив: — До речі, хіба ти не просила мене навчити тебе магії? Я якраз збираюся Пробудити нові елементи! Мені теж доведеться тренуватися з самісінького початку...