Розділ 1744 — Обирай елемент

Звідки взагалі в цього бовдура взялося нахабство вдавати з себе його?!

Він був порядною людиною, яка свято виконувала свій обов'язок — захищати кожну красуню в цьому світі. Він навіть не дозволяв собі розпускати руки перед такою кількістю розкішних дам. Але якщо якийсь покидьок наважився використати його ім'я, щоб полювати на дівчат, Мо Фань присягнувся, що переламає цьому самозванцю всі три ноги!

Мо Фань розлючено підійшов до натовпу й почав протискуватися крізь тупоголових першокурсників. Він тицьнув пальцем у самозванця, що стояв біля чорного автомобіля, і випалив: — Ти взагалі хто такий, чорт забирай?

Ці слова миттєво привернули увагу студентів.

Невже хтось щойно вилаявся прямо в обличчя самому Мо Фаню? Хіба він не знає, що сила Мо Фаня — найжахливіша в усьому університеті?

— Друже, я тебе чимось образив? — усміхнувся молодик.

— О боже, як і очікувалося від старшокурсника Мо Фаня, він такий ввічливий. Звідки взагалі виліз цей селюк? Ти хоч знаєш, з ким розмовляєш? — вигукнула якась студентка.

— Точно, певно, ще один заздрісний пес, який не може змиритися з тим, що хтось крутіший, відоміший і гарніший за нього!

Самозванець продовжував усміхатися. Натовп уже встиг обісрати Мо Фаня з ніг до голови, ще до того, як він устиг щось відповісти.

— У тебе ще вистачає нахабства дурити першокурсників прямо перед входом до Університету Перлини! Ти реально нариваєшся на проблеми, — відрізав Мо Фань.

— Я справді не розумію, про що ти. У нас раніше був якийсь конфлікт? Вибач, я свого часу перейшов дорогу багатьом людям, тож просто не можу згадати, хто ти такий. Чому б тобі не назвати своє ім'я? — самозванець виглядав напрочуд спокійним.

— От-от, хто ти взагалі такий? Провалюй звідси, не загороджуй дорогу нашому кумиру!

— Так, іди геть!

Мо Фань завжди був запальним. Було б дивно, якби він почав адекватно сперечатися з купкою ідіотів.

Він ніколи не марнував час на балачки, якщо можна було застосувати силу. Мо Фань помітив, що його оточило чимало студентів, які явно збиралися провчити його за те, що він причепився до висхідної зірки Університету Перлини.

— Ніколи не бачив таких обмежених людей. Ми тебе не пожаліємо, якщо ти негайно не заберешся! — заявив студент факультету Вогню.

— Мене пожаліти? — Мо Фань аж пирснув від сміху.

Відколи Мо Фань вступив до Університету Перлини, він вибив лайно з багатьох старшокурсників, не кажучи вже про своїх однолітків. Інакше звідки б у нього взялося прізвисько Короля Демонів?

Схоже, ці першокурсники теж захотіли скуштувати фірмового привітання Університету Перлини — отримати по морді в перший же день!

— Купка ідіотів! — гаркнув Мо Фань.

В очах Мо Фаня спалахнуло гостре сріблясте сяйво. Коли воно досягло свого піку, з-під ніг вирвалася потужна хвиля сили!

Ця сила миттєво розкидала всіх, хто стояв навколо. Ті, хто мав вищу культивацію, лише відсахнулися на кілька кроків, тоді як решта полетіла шкереберть, попадавши на землю під дерева обабіч дороги!

Ніхто не очікував, що цей зверхній тип атакує першим. Звівшись на ноги, студенти почали обсипати Мо Фаня прокльонами. Схоже, вони теж вирішили застосувати магію!

Мо Фань зневажливо скривився, побачивши, як формується кілька Зоряних Візерунків.

— Піди-но відхекайся он там! — Мо Фань недбало змахнув рукою, і студента, який саме вимальовував Зоряний Візерунок Льоду, просто здуло.

Цей помах був посилений елементом Простору. Студент із факультету Льоду закружляв у повітрі й шубовснув у найближчий ставок.

— Надто повільно, як ти взагалі потрапив на головний кампус? — Мо Фань обернувся, і в його очах майнув небезпечний блиск.

Енергія, що крилася в його погляді, виявилася надто потужною для наступного студента. Того відкинуло ще до того, як він устиг домалювати свій Зоряний Візерунок хоча б до половини. Він полетів прямісінько в той самий ставок, куди щойно гепнувся студент Льоду!

Так легко розправившись із двома нападниками, Мо Фань помітив іще одного студента з факультету Вогню, який тримав у правій руці вогняну кулю.

— Що таке? Кишка тонка зі мною зітнутися? — посміхнувся Мо Фань, дивлячись на нього.

— З якого дива мені боятися? Найгірше, що мені світить — це дисциплінарне стягнення, але такого покидька, як ти, що не поважає старшокурсників, необхідно добряче провчити! Решта, відійдіть убік! — Цей студент із факультету Вогню, очевидно, мав вищу культивацію. Вогняний Кулак, який він сформував, миттєво запалив дорогу, що вела до входу в університет.

Навколо було повно новачків, які щойно вступили, тож більшість із них були лише на Початковому рівні. Побачивши, як на них мчить Вогняний Кулак, вони стрімголов кинулися врозтіч. Деякі дівчата заверещали.

Мо Фань стояв незворушно. Він навіть не думав ухилятися.

Вогняний Кулак, який сягав близько двох метрів у діаметрі, розкрився віялом і накрив Мо Фаня.

Мо Фань дуже повільно підняв руку.

Це був стандартний жест поліцейського: «Стоп». Простір раптом здригнувся. Усі помітили, як стрімкий Вогняний Кулак просто завмер у повітрі. Навіть полум'я, що розповзалося на всі боки, було придушене!

Вогняний Кулак зупинився менш ніж за два метри від руки Мо Фаня. Вогонь дико миготів, але не міг просунутися ані на міліметр!

Студенти аж роти розявили від шоку.

Наскільки божевільною мала бути сила, щоб зупинити таке потужне закляття Вогню, що мчало на шаленій швидкості? Він використав другий рівень Вогняного Кулака, а цей тип просто зупинив його однією рукою!

— Якби ви витрачали стільки ж часу на тренування заклять, скільки марнуєте на милування цим ідіотом, було б значно корисніше. Твоїм закляттям навіть у звичайного монстра рівня Воїна в дикій природі не влучиш! — гмикнув Мо Фань. Він міцно стиснув кулак!

Велетенський Вогняний Кулак згас в одну мить. Мо Фань зробив це так легко, ніби просто пальцями загасив свічку. Усе, що до цього було освітлене полум'ям, миттєво повернулося до норми.

Після такого видовища студенти вже не могли залишатися спокійними. Особливо був шокований студент із факультету Вогню. Він думав, що Мо Фань старший за нього максимум на рік-два. Раз він поводиться так зверхньо, то точно має пару козирів у рукаві. Студент сподівався, що зможе протриматися хоча б з десяток раундів, але його бойовий дух згас так само швидко, як і Вогняний Кулак, ще до початку бою!

— Самозванче, я чудово розумію, що ти приперся сюди дурити першокурсників лише тому, що ми з тобою трохи схожі. У мене є сотня способів вивести тебе на чисту воду, але, гадаю, довести це в бою — найпростіший варіант! — Мо Фань підійшов до молодика, який видавав себе за нього.

Той почав помітно панікувати.

— Звісно ж, навряд чи ти зможеш мене перемогти. Серед моїх однолітків справді мало тих, хто має бодай шанс вистояти проти мене, тому я не буду надто жорстким. Блискавка, Вогонь, Тінь, Виклик чи Простір — обирай будь-який із моїх елементів! Якщо зможеш здолати хоча б одну мою стихію, можеш залишити собі ім'я Мо Фань. А я зміню своє! — гордо проголосив Мо Фань зі своєю фірмовою зверхністю!