Розділ 1756 — Наказ про Заборону Елементів

Коли Мо Фань повернувся до автобуса, Тао Цзін спантеличено витріщилася на нього. Зрештою вона запитала: — Ти що там робив?

— Тренував закляття, але вийшло зовсім не так, як я собі уявляв, — зітхнув Мо Фань.

— Ти здаєшся таким старанним, але чому тоді твоя культивація не надто вражає? — не втрималася від запитання Тао Цзін.

— Може, я лише виглядаю старанним. Частенько я просто шукав місце зі свіжим повітрям і вродливими дівчатами, щоб подрімати, — розсміявся Мо Фань.

— ... — Тао Цзін втратила дар мови. Він примудрився зробити їй комплімент, навіть коли описував власну лінь.

— Бачиш, Тао Цзін, я ж казав тобі бути обережнішою з типами, які з'являються нізвідки й намагаються до тебе підмазатися. У них можуть бути якісь приховані мотиви. Тобі більше не варто запрошувати таких, як він! — швидко втрутився Чжоу Дунхао.

Тао Цзін було абсолютно начхати на нього. Мо Фань зиркнув на Чжоу Дунхао і мовчки похитав головою.

«Хлопцю з таким низьким емоційним інтелектом узагалі не варто було б і намагатися фліртувати з жінками. Вона сприймала його лише як знайомого, а він уже намагався контролювати її своїм чоловічим шовінізмом. Було б просто смішно, якби Тао Цзін сподобався такий бовдур!»

«Внутрішні якості мали вирішальне значення. Справжній чоловік має бути лагідним і уважним, як він! Інакше з якого б дива Тао Цзін узяла ініціативу в свої руки й запросила саме його, а не когось іншого?»

Дінчен славився вже дуже давно. Це було найвпливовіше місто елемента Землі після Лхаси. Тут збиралося чимало магів Землі.

У питаннях елемента Землі Мо Фань був лише учнем початкових класів. Він покірно дотримувався вказівок старшокурсників із Клубу елемента Землі. Він ввічливо та скромно увійшов до міста, яке було повністю збудоване з особливого сіро-білого каменю.

Це було не звичайне житлове місто, а справжня військова фортеця. Тут бракувало звичного міського транспорту, а самі будівлі зводилися виключно з дерева та каменю. Жодних ознак армованого скла, сучасних вікон, ліфтів чи кондиціонерів, до яких усі так звикли в звичайних містах.

На територію військової фортеці пускали лише магів. Звичайним людям, включно з торговцями, вхід був суворо заборонений. Це робилося не заради дискримінації, а через те, що фортеця могла будь-якої миті зазнати атаки демонічних потвор. Звичайні люди просто не змогли б себе захистити!

Коли автобус повільно в'їхав у місто, Мо Фань усвідомив, що воно набагато більше, ніж він собі уявляв. Воно навіть зламало всі стереотипи щодо вибору місця для забудови. Місто звели просто на горі, а не на рівнині!

Гора слугувала фундаментом для всього поселення. Сіро-білі споруди нагадували сходи, що вели схилами вгору. Будівлі височіли одна над одною вздовж крутого схилу. Навіть вулиці, оглядові вежі та дороги здіймалися спіраллю навколо гори!

Зі свого ракурсу Мо Фань міг оглянути всю видиму частину міста, але здалеку здавалося, ніби будинки хаотично розкидані навколо велетенської кам'яної гори. Це був водночас хаос і порядок. Справді дивовижне видовище!

— Усе точнісінько так, як розповідали! — вигукнув Мо Фань, розгледівши все краще.

Місто відігравало критично важливу роль для країни, оскільки постачало камінь та ресурси елемента Землі до багатьох інших міст. Із підвищенням рівня моря багатьом містам-штаб-квартирам довелося зводити оборону та будувати довгі дамби, що колосально збільшило попит на камінь. Дінчен перетворився на суперфабрику, що забезпечувала каменем усі міста вздовж узбережжя. Величезні вантажівки безперервно курсували на північ та південь, доставляючи припаси. Дехто називав Дінчен Кам'яним Серцем Китаю. Побачивши його на власні очі, Мо Фань не міг із цим не погодитися.

Місто й справді нагадувало велетенське пульсуюче серце, що перекачувало кров до решти куточків країни!

— Дивно, звідки в місті стільки солдатів? — збентежено поцікавився Лінь Ціхуей.

— Біля входу зібрався цілий натовп. Там що, черга на вхід?

Мо Фань вийшов з автобуса й побачив, що міська брама більше не пропускає транспорт усередину. Власне кажучи, машини взагалі не могли нікуди зрушити, адже вхід був щільно заблокований натовпом!

— Якого біса нас не пускають у місто? Ми живемо тут уже купу часу! Це так армія збирається поводитися з нами, Мисливцями?! — розлючено загорлав маг у мисливському спорядженні.

— Еге ж, ну то й що, що ми не маги Землі? Зроду не чули про міста, де б забороняли інші елементи!

Галас ставав дедалі гучнішим. Було очевидно, що ці люди намагалися потрапити в місто, але армія видала якийсь дивний наказ, який перекрив їм доступ.

— Прохід для магів Землі? Сюди, ми можемо пройти тут!

— Тут немає черги!

Чжоу Дунхао знайшов інший вхід до міста. Він швидко покликав решту.

Усі пасажири автобуса були магами Землі, тож після нетривалої перевірки вони успішно пройшли всередину. Мисливці ж спалахнули ще більшим невдоволенням, побачивши таке особливе ставлення до магів Землі.

Проте армія суворо дотримувалася наказу. Мисливці не наважувалися перетинати межу. Їм не залишалося нічого іншого, окрім як скиглити біля входу.

Мо Фань зі збентеженням спостерігав за людьми, яких зупинили біля брами.

«Якого дідька місто не впускає магів з іншими стихіями? Хіба Магічна Асоціація нічого з цим не зробить? Магічна Асоціація мала не меншу владу, ніж армія!»

— Тут іще один контрольно-пропускний пункт? — здивовано випалила Тао Цзін.

Уздовж проходу, до якого вони зайшли, рівним строєм вишикувалися Бойові Маги. Вони мали настільки грізну виправку, ніби були готові стратити їх прямо на місці, якби ті наважилися на якісь безрозсудні дії!

— Зайшовши в місто, ви зобов'язані підкорятися правилам, — суворо заявила Бойова Магеса з високим званням.

— Які ще правила? — розгублено запитав Лінь Ціхуей. Він не пам'ятав, щоб в'їзд у місто був таким складним. Раніше це було вільне поселення з мінімумом правил, яке здебільшого складалося з Мисливців та людей, що приїжджали на тренування. Армію тут бачили вкрай рідко, але тепер здавалося, ніби військові повністю захопили контроль!

Бойова Магеса не стала відповідати на запитання Лінь Ціхуея. Вона просто вказала на Наказ про Заборону Елементів на дошці поруч, даючи групі зрозуміти, щоб вони читали самі.

Оголошення!

Місто отримало статус Кам'яного Міста першого рангу. Починаючи з опівночі першого дня місяця, місто активує міський бар'єр першого рангу. У процесі активації будь-які елементи, окрім елемента Землі, порушуватимуть стабільність бар'єра. Відтак, місто вводить у дію Наказ про Заборону Елементів, щоб забезпечити успішне формування бар'єра.

Усім магам, які не володіють елементом Землі, вхід на територію міста суворо заборонено!

Усі маги зобов'язані запечатати будь-які елементи, окрім елемента Землі!

— Що це ще за правила такі? Чому я ніколи раніше про них не чув?! — заволав Лінь Ціхуей.

— Ви про них не чули, бо ви невіглас. Це стандартна процедура під час формування міського бар'єра, яка запобігає втручанню інших стихій у процес. Інакше всі зусилля, вкладені у зведення бар'єра, підуть коту під хвіст! — нетерпляче відрізала Бойова Магеса.

— Старшокурснику, здається, ми вчили це ще за підручниками в початковій школі, — тихо озвалася Тао Цзін.

— Серйозно? — Лінь Ціхуей спантеличено закліпав очима.

— Це правда. Повна заборона інших елементів є життєво необхідною, коли міський бар'єр активується вперше. Більшість міст звели свої бар'єри ще в далекому минулому, тому в наш час натрапити на подібну ситуацію — велика рідкість, — кивнула Тао Цзін.

— Яка ж невдача. Місту припекло підвищити статус до Елементальної Столиці якраз під час нашої поїздки! — пробурмотів Лінь Ціхуей.

— Ситуація вздовж узбережжя зараз украй похмура. Попит на камінь колосально перевищує пропозицію, тому такі міста відіграють стратегічну роль. Було лише питанням часу, коли армія візьме все під свій контроль. На щастя, військові не заборонили в'їзд абсолютно всім. Інакше нам довелося б повертатися ні з чим! — підсумував хтось із групи.