Розділ 1759 — Людина, що вийшла з Голема

Уночі Мо Фань поборов усілякі спокуси й просто сів на балконі своєї кімнати. Він насолоджувався нічним вітерцем із лисої гори, намагаючись проломити бар'єр свого елемента Землі.

Щиро кажучи, цей досвід культивації на балконі нагадав йому часи навчання в Магічній Старшій Школі Тянь Лань у місті Бо. Тоді він проводив на балконі кожну ніч, адже відчайдушно прагнув виділитися серед однолітків. Він не йшов звідти до самого світанку. Міг місяцями робити одне й те саме, отримуючи натомість лише мізерний прогрес.

Однак зараз усе було зовсім інакше. Минуло всього кілька днів після Пробудження його елемента Землі, а він уже готувався розширити його до Туманності.

Бар'єр, який він намагався пробити, виявився не надто міцним, переважно через те, що ментальна сила Мо Фаня була просто феноменальною. Тієї «вузької горловини», з якою він боровся в старшій школі, більше не існувало.

«Чудово, процес іде як по маслу!»

Мо Фань підвівся на ноги й відчув, як свіжа енергія елемента Землі вливається в його нову Туманність.

Після покращення культивації він став набагато чутливішим до присутності елемента Землі навколо себе. Магія Землі й справді ставала в кілька разів потужнішою, коли Ядро Бар'єра активувалося, витісняючи інші стихії.

«Культивуючи в такому середовищі, я, мабуть, зможу досягти Просунутого рівня елемента Землі в найкоротші терміни!»

Очі Мо Фаня різко розплющилися. Він неабияк радів, що вирішив ув'язатися за цією групою!

Решту ночі Мо Фань тренувався будувати Зоряний Палац Блискавки. Цей Зоряний Палац складався з двох тисяч чотирьохсот однієї Зірки. Мо Фань поки що дістався лише другої Зоряної Галактики, тоді як перша була фундаментом Просунутого рівня, з яким він уже був добре знайомий.

На світанку Мо Фань потягнувся й вирішив прогулятися вулицею, відчувши легкий голод. Зрештою він знайшов ятку з булочками за межами фортеці.

Було справжньою рідкістю натрапити на такий заклад для сніданку тут, де вхід дозволявся лише магам. Це підняло Мо Фаню настрій, адже він був трохи виснажений після цілої ночі культивації.

— Гей, ти серйозно про те, що щойно сказав? — прошепотів якийсь Мисливець біля ятки.

— Я бачив це на власні очі. Вчора з провалля виліз Кам'яний Монстр, якого я зроду не бачив. Військові з ним розправились... — озвався чоловік у солом'яному капелюсі.

— Я теж про це чув, але що тут такого?

— Нічого, поки не побачиш, що було всередині тіла того Кам'яного Монстра, — театрально продовжив чоловік у капелюсі.

— І що ж там могло бути? Якісь дорогі кристали, якщо пощастить!

— Це була людина! Коли Кам'яний Монстр перетворився на купу пилу, всередині виявився чоловік. Найімовірніше, це один із тих шахтарів, які зникли тиждень тому! — вигукнув чоловік у солом'яному капелюсі.

Мо Фань мовчки жував булочки, не звертаючи особливої уваги на їхню розмову. Проте він миттєво нашорошив вуха, почувши останні слова чоловіка.

Вчора він був на тому самому місці, коли з'явився Кам'яний Монстр. Проте через сварку їхня група пішла звідти одразу після того, як потвору знищили. Вони не бачили, що військові зробили з рештками Кам'яного Монстра. Хто б міг подумати, що ця історія матиме таке несподіване продовження!

Кам'яний Монстр, безперечно, був елементальною істотою. Звідки тоді всередині нього взялася жива людина? Невже монстр зжер його?

Раптом пролунала пронизлива сирена, налякавши мешканців західної частини міста.

Сирена означала, що місто зазнало атаки, тому всі миттєво насторожилися.

— Хтось вторгнувся в місто, ходімо глянемо!

— Це з боку провалля!

Мо Фань рушив за магами до околиць міста.

Дорогою він натрапив на Тао Цзін та Лінь Ціхуея. Вони прибігли із заїжджого двору, щойно почули сирену. Тао Цзін здивувалася, побачивши Мо Фаня.

— Ти раненько прокинувся! — привіталася вона.

— Трохи зголоднів, тож пішов перехопити щось на сніданок. Схоже, тут щось трапилося, — спокійно відповів Мо Фань.

— Ходімо подивимось! — з ентузіазмом промовив Лінь Ціхуей.

Трійця побігла до околиць і піднялася на мур. Звідти провалля було видно як на долоні. Від одного лише погляду туди перехоплювало подих.

Між проваллям і фортецею розкинулася низовина, де вже зайняли позиції численні Бойові Маги.

За кілометр від них у проваллі з'явилася ціла зграя Кам'яних Монстрів, схожих на того, якого вони бачили вчора. Під сонячним промінням їхні кам'яні тіла здавалися надзвичайно міцними. Вони, немов важкі танки, прямою лінією йшли на таран фортеці!

— Звідки їх раптом узялося так багато? — ошелешено випалила Тао Цзін.

— Це цілком нормально. У печері кишать мільйони демонічних потвор. Це просто крапля в морі порівняно з ними. Військові без проблем із ними розберуться, — невимушено відповів Лінь Ціхуей.

Мо Фань оцінив чисельність військ. Армія перекинула до міста чимало солдатів, щоб гарантувати успішне підвищення його статусу. Для якоїсь групи Мисливців ці Кам'яні Монстри могли б стати серйозною проблемою, але їхня спроба прорвати оборону міста нагадувала спробу розбити скелю яйцями!

— Допоможіть, хто-небудь!

Раптом вони почули чоловічий крик з-під муру.

— Там щось є! — швидко помітивши рух, Тао Цзін вказала на вулицю між будівлями.

— Це Кам'яний Монстр... Як він взагалі прорвався в місто? — шоковано випалив Лінь Ціхуей.

— Ми мусимо його врятувати! — Тао Цзін негайно зістрибнула з муру. Вона спритно спустилася вниз, використовуючи будівлі різної висоти як сходинки.

Зробивши кілька стрибків, вона швидко опинилася біля будівлі, поруч із якою блукав Кам'яний Монстр.

Здалеку Кам'яний Монстр майже не відрізнявся від людини за пропорціями. Проте, наблизившись, вони усвідомили, що він був завбільшки з цілий будинок. Коли Тао Цзін дісталася туди, потвора вже схопила чоловіка, що кликав на допомогу.

— Відпусти його! — гаркнула Тао Цзін.

Вона накреслила Зоряний Візерунок і викликала масивний об'єкт, схожий на кам'яний казан. Він прослизнув по землі й на шаленій швидкості врізався в ноги Кам'яного Монстра.

Від удару Кам'яний Монстр похитнувся й підкинув чоловіка в повітря. Лінь Ціхуей саме підоспів і встиг його спіймати.

Чоловік не зазнав ран, лише відчував легке запаморочення. Лінь Ціхуей передав його Мо Фаню.

— Відведи його в безпечне місце. Я допоможу Тао Цзін. Їй самій не впоратися з Кам'яним Монстром, — сказав він.

— Я їй допоможу, така жалюгідна демонічна тварюка... — озвався Мо Фань.

Кам'яний Монстр був міцним, але він не витримав би жодного закляття від такого агресивного мага, як Мо Фань. В його очах ця потвора була просто нікчемою, адже знищити її для нього — раз плюнути.

Проте, не встигнувши договорити, Мо Фань згадав, що решта його елементів наразі заблокована. Він лише безпорадно похитав головою й зітхнув.

Та начхати, що він не міг використовувати інші стихії! Це буде чудовою нагодою застосувати свій елемент Землі в умовах реального бою!