Розділ 1761 — Гірська Дзиґа-Свердло

— Дивно, чому мій Кам'яний Бар'єр такий крихкий, мов бульбашки, проти Кам'яного Монстра, а з-під закляття Мо Фаня він не зміг вирватися? — спантеличено пробурмотів Лінь Ціхуей.

Кам'яний Бар'єр нагадував велетенський кам'яний насип. Він був більшим і товщим за тонкі й гострі, мов бритва, Кам'яні Ікла, тож як цим іклам вдалося втримати Кам'яного Монстра на місці, якщо він міг так легко проломити його Кам'яний Бар'єр?

— Кам'яні Ікла, мабуть, цілять у суглоби Кам'яного Монстра, заважаючи істоті зібрати силу! — припустила Тао Цзін.

Тао Цзін мала рацію. Хоча Кам'яні Ікла Мо Фаня й були міцнішими за звичайне каміння, їм усе одно бракувало міці, щоб зрівнятися із закляттям Середнього рівня. Мо Фань просто обмежував рухи Кам'яного Монстра через його суглоби, щоб прикувати до місця!

Проте, якби Кам'яний Монстр зібрав усю свою силу, щоб силоміць зламати одне з Кам'яних Ікол, він би миттєво вирвався з Пут Королеви Ночі. Кам'яні Ікла більше не змогли б його зупинити.

Кам'яний Монстр виявився не таким безмозклим, як вони думали. Він кілька разів вдарив ліктем по основі Кам'яного Ікла. Незабаром на ньому з'явилися тріщини, і воно зрештою розсипалося на уламки.

Звільнивши руку, Кам'яний Монстр змахнув нею, щоб перебити решту Кам'яних Ікол, і стрімко вирвався з Пут Королеви Ночі.

Здобувши свободу, Кам'яний Монстр втупився в Мо Фаня, ніби чудово знаючи, хто був винуватцем. Його очі здавалися беземоційними, проте в них чітко читалися лють і вбивчий намір!

Елементальна істота мала доволі запальний норов. Вона загарчала, мов горила, перш ніж кинутися на Мо Фаня.

Мо Фань стояв за двома будівлями, щоб захиститися, але створіння просто зрівняло їх із землею, змусивши хлопця відступити на вулицю вище по схилу.

— Дідько, я міг би прикінчити тебе одним Ударом Блискавки! — вилаявся Мо Фань, побачивши, що Кам'яний Монстр невпинно його переслідує.

На щастя, фізичні показники Мо Фаня як Верховного мага були просто феноменальними. Йому вдалося спритно ухилитися від кількох ударів Кам'яного Монстра.

— Мо Фаню, тримайся, ми приведемо підкріплення! — гукнув Лінь Ціхуей неподалік.

Мо Фаню аж закортіло жбурнути закляття Землі, яке він щойно завершив, просто в Лінь Ціхуея. Цей тупий баран, Кам'яний Монстр уб'є його кілька разів, перш ніж той повернеться з тими, хто досі відсиджується в заїжджому дворі!

З Кам'яним Монстром виявилося набагато складніше мати справу, ніж він гадав, особливо коли в них не було кількісної переваги, щоб його придушити. Потвора невпинно ганялася за ним поміж будівлями на вулиці, не даючи жодного шансу застосувати магію, що неабияк дратувало!

— Цей хлопець просто неймовірний. Він досі живий, хоча Кам'яний Монстр ганяється за ним уже стільки часу, — пробурмотів якийсь маг, що ховався в кутку.

— Ага, так тримати!

Мо Фань не бачив жодної душі, яка б спробувала йому допомогти під час цієї гонитви. Навпаки, всі ховалися якнайдалі.

Хіба це місто не повинно кишіти магами? Чому Мо Фаню здавалося, ніби він опинився на вулиці, повній звичайних людей? Жоден маг не спромігся йому допомогти. Відколи це люди стали такими безсердечними одне до одного?

Насправді ж маги не те щоб не хотіли допомогти, просто вони були надто нажахані, щоб виступити вперед, побачивши міць Кам'яного Монстра!

Для магів Початкового рівня бій із Кам'яним Монстром був би чистим самогубством. Маги Середнього рівня теж не мали особливих шансів, тим паче що в місті працював лише елемент Землі. Контроль Середнього мага над Землею поступався контролю Кам'яного Монстра, тож їхні життя теж опинилися б під загрозою, якби вони спробували вступити в бій. Оскільки юнак міг тримати Кам'яного Монстра на відстані лише завдяки своїй спритності, ніхто не хотів ризикувати власною шкурою.

— Я допоможу, біжи до мене... — гукнула Тао Цзін, побачивши, що Мо Фань опинився у скрутному становищі.

— Не переймайся, ця штука не зможе завдати мені шкоди, краще подбай про себе! — крикнув у відповідь Мо Фань.

Кам'яний Монстр не торкнувся б його, навіть якби ця гонитва тривала ще сотню років.

Тао Цзін подумала, що Мо Фань просто змушує себе триматися. Вона почала накладати своє Середнє закляття, зціпивши зуби від болю в ранах!

Середнє закляття Тао Цзін могло використовуватися для атаки. Це був важкий кам'яний казан, який міг ковзати по землі. Що довше він ковзав, то більшої сили набирав. На жаль, Кам'яний Монстр не був тупим. Він би не стояв на місці, дозволяючи Тао Цзін вдарити себе.

— Використай усю свою міць на максимум; я зроблю так, щоб він врізався у твій кам'яний казан! — крикнув Мо Фань до Тао Цзін, зрозумівши, що її закляття справді може створити загрозу для Кам'яного Монстра.

Тао Цзін кивнула. Вона навмисно Викликала ще більший кам'яний казан.

Кам'яний казан заковзав просторою вулицею. Його швидкість поступово зростала завдяки поштовху Земної Хвилі. Тим часом Мо Фань навмисно сповільнився, щоб обдурити Кам'яного Монстра й змусити його думати, ніби він наздоганяє. Потім він використав величезний склад, щоб перекрити потворі огляд.

Кам'яний Монстр кинувся на Мо Фаня. Юнак стояв на перехресті, навіть не намагаючись ухилитися від атаки.

Грюк! Кам'яний казан на шаленій швидкості врізався в нижню частину Кам'яного Монстра саме в ту мить, коли його рука вже майже дістала Мо Фаня.

Велетенську істоту відкинуло в повітря. Її тіло вкрилося тріщинами в багатьох місцях.

— Кам'яні Ікла!

Мо Фань зреагував блискавично. Він змахнув рукою в те місце, де Кам'яний Монстр мав приземлитися.

Товстіше й гостріше золотисто-коричневе Кам'яне Ікло вирвалося з-під землі й встромилося в Кам'яного Монстра саме в ту тріщину на талії, яку залишив кам'яний казан, наскрізь насадивши потвору!

Кам'яний Монстр отримав тяжкі поранення. Шматки його тіла розсипалися по землі. Він незграбно звівся на ноги, і всередині нього закипіла шалена лють!

— Очі Кам'яного Демона: Гірська Дзиґа-Свердло!

Крихітні піщинки піднялися в повітря і почали стрімко обертатися під дією особливої енергії. Вони поступово сформували дзиґу.

Гірська Дзиґа-Свердло вдарила Кам'яного Монстра в груди. Його тіло почало перетворюватися на дрібний пил, схожий на пісок. Кінчик дзиґи був гострим, тоді як основа — товстою і широкою. Свердло, що оберталося, продовжувало виривати дедалі більшу діру у велетенському тілі Кам'яного Монстра, яке незабаром почало руйнуватися!

— Це Просунуте Закляття!

— Дякувати Небесам, нарешті з'явився Просунутий маг. Мо Фаню, тепер ми в безпеці! — захоплено випалив Лінь Ціхуей.

Мо Фань теж усміхався, хоча подумки лаявся: «Чорта з два ми в безпеці! Допомога завжди приходить тоді, коли бій уже майже закінчився!»

Мо Фань глянув на інший бік вулиці й помітив владну Бойову Магесу, що стояла там. Її карі очі були сповнені магії і здавалися напрочуд привабливими. Саме вона застосувала це потужне Просунуте Закляття, Гірську Дзиґу-Свердло!