Розділ 1765 — Засідка Кам'яної Акули!

Величезний Кам'яний Генерал подвоїв свою попередню силу та швидкість. Потвора втупилася просто в Мо Фаня. Вона розтрощила на друзки кожен камінь на своєму шляху, мчачи просто на нього.

Мо Фань швидко збагнув, наскільки кепські його справи. Він негайно застосував Земну Хвилю і скотився схилом униз. Без допомоги елементів Тіні та Простору він почувався набагато незграбнішим, тому Земна Хвиля виявилася надто повільною. Шестиметровий Кам'яний Генерал стрімко його наздоганяв. Потвора з усього розмаху вгатила кулаками по землі, підкинувши в повітря кілька хвиль багнюки та каміння!

Неймовірна сила цих хвиль підкинула Мо Фаня в повітря. Тієї ж миті збоку вискочив ще один Кам'яний Монстр і схопив юнака, поки той втратив рівновагу в польоті.

Мо Фань відчув, як його тіло скувало. Кам'яний Монстр міцно тримав його у своїй лапі.

На диво, Кам'яний Монстр не став розчавлювати його грубою силою. Натомість він спробував вдарити Мо Фаня об свої груди.

Мо Фань миттєво збагнув, що задумала потвора, і в останню секунду вималював золотисто-коричневу Зоряну Орбіту. Зі скелі поруч із Кам'яним Монстром миттєво вирвалося Кам'яне Ікло і вгородилося йому прямісінько в руку, блокуючи рух.

Кам'яний Монстр не відчував болю. Але він просто засатанів від люті через те, що не зміг поглинути Мо Фаня у своє тіло!

Скориставшись моментом, поки потвора марно смикала рукою, Мо Фань вирвався з її хватки. Він спритно заскочив на найближчий валун і зиркнув на Величезного Кам'яного Генерала, який знову мчав на нього.

— Дідько, з мене досить! — вилаявся Мо Фань.

Він сильно відштовхнувся від каменя і, немов риба, що вислизає з сітки, ухилився від масивної руки Кам'яного Генерала, приземлившись прямісінько йому на голову.

Юнак заніс руку і з силою вдарив по голові Кам'яного Генерала, одночасно активуючи золотисто-коричневу Зоряну Орбіту. Гостре Кам'яне Ікло миттєво вирвалося слідом!

На превеликий подив Мо Фаня, Кам'яне Ікло не лише не змогло пробити захист Величезного Кам'яного Генерала, а й розлетілося на друзки від зіткнення. Хлопець миттєво відчув себе вкрай ніяково. Він стрімко зістрибнув із голови Величезного Кам'яного Генерала, перш ніж потвора встигла розмазати його на фарш.

— Захист цієї тварюки зріс просто божевільно! Навіть моє Кам'яне Ікло його не бере! — Мо Фань відскочив на безпечну відстань, невідривно дивлячись на надокучливого Величезного Кам'яного Генерала.

Кам'яні Ікла Мо Фаня ще могли пронизати тіло звичайного Кам'яного Монстра, але проти сильнішого та масивнішого Кам'яного Генерала вони виявилися абсолютно марними. Мо Фань міцно зціпив зуби, побачивши, як Кам'яний Генерал знову суне на нього, мов танк. Він вирішив влаштувати цій Елементальній істоті справжню битву!

Зоряні Орбіти почали одна за одною з'являтися навколо Мо Фаня. Хлопець, який обожнював перевершувати власні межі в небезпечних ситуаціях, тепер був максимально зосередженим.

Або ця потвора відкине його в політ, або він пригостить її своїм Середнім закляттям!

Шість Зоряних Орбіт уже з'явилися. Залишилася лише одна!

За двадцять метрів від нього Величезний Кам'яний Генерал підскочив у повітря. Він використав свою інерцію та гравітацію, щоб максимізувати руйнівну силу свого вибухового маневру...

Студенти, які ховалися вдалині, надто нажахані, щоб втручатися в бій, почали несамовито кричати. Їм дивом удалося звести Кам'яний Бар'єр між Мо Фанем та Кам'яним Генералом. Мо Фань і гадки не мав, чиє це було закляття, але для Кам'яного Генерала цей захист виявився не міцнішим за мильну бульбашку. Він просто розніс Кам'яний Бар'єр на дрібні камінці своїм плечем, продовжуючи мчати на Мо Фаня!

Останні Зірки елемента Землі не підвели Мо Фаня. Він нарешті завершив Зоряний Візерунок. Стоячи посеред сяючої магічної формації, його аура стала в кілька разів потужнішою.

— Засідка Кам'яної Акули!

Земля під ним раптом розм'якла. Люта акула, зіткана з каменю, вирвалася з-під землі саме в ту мить, коли Величезний Кам'яний Генерал от-от мав до нього дістатися. Кам'яна Акула володіла просто феноменальною силою, ніби вона довго накопичувала свою міць глибоко під землею!

ГРЮК!

Кам'яна Акула на шаленій швидкості врізалася в тіло Кам'яного Генерала. Неймовірна міцність та пробивна здатність Світлого Каменя Мо Фаня знову проявили себе у всій красі. Кам'яній Акулі вдалося проломити гігантську діру розміром з власну голову прямо в животі Кам'яного Генерала. Половина тулуба Кам'яної Акули тепер стирчала всередині потвори.

Масивний Кам'яний Генерал звалився на землю й розсипався на друзки. Кам'яна Акула Мо Фаня також розвіялася, злившись із землею.

— Жери, сучий сину! — Мо Фань нарешті зміг вилити всю свою лють, топчучи та кришачи ногами уламки каміння, що розлетілися навколо.

Його закляття кардинально змінилося після досягнення Середнього рівня. Тепер це був не просто дрібний короп, а справжня люта акула! Хоча до того Китового Пагорба, з яким він зіткнувся раніше, ще було далеко, цієї сили цілком вистачило, щоб розправитися з цим гіпертрофованим Кам'яним Генералом!

Кілька каменів скотилися з купи уламків. Поки Мо Фань усе ще милувався результатами свого нового Земного закляття, з решток Величезного Кам'яного Генерала викотилися два тіла, густо вкриті попелом і пилом.

Ці двоє були досі живі, але виглядали вкрай виснаженими. Один із них, здається, був при тямі, адже з останніх сил намагався виповзти з купи кам'яних брил.

— Це Су Цзіньду та Цао Цзюань. Хвала Небесам, вони живі! — швидко підбіг Лінь Ціхуей.

Побачивши його, Мо Фаню аж закортіло підсмажити Лінь Ціхуея на вогні.

Цей тип навіть пальцем не поворухнув, щоб допомогти йому під час бою з Кам'яним Генералом. Проте, щойно битва завершилася, він миттєво вигулькнув. Мо Фань зроду не бачив такого безвідповідального старшокурсника. З таким лідером Тао Цзін просто не могла не вляпатися в халепу!

— Де той другий? — Мо Фань обернувся і запитав.

Кам'яний Монстр, чию руку Мо Фань заблокував Кам'яним Іклом, усе ще був живий. Члени групи не були надто слабкими, але їхні практичні навички просто змушували його очі кровоточити. Зіткнувшись із Кам'яним Монстром рівня Воїна, єдине, на що вони спромоглися — це підбгати хвости й тікати!

— Здається, він утік, — Лян Цзюньхен вказав на гору.

— Переслідуйте його, він має вивести нас до Тао Цзін та інших! — скомандував Мо Фань.

— О, точно! — Лян Цзюньхен і Чжоу Дунхао, нарешті збагнувши, в чому річ, миттєво кинулися навздогін за Кам'яним Монстром.

Тао Цзін та інші зникли саме в цьому районі, тому існувала величезна ймовірність, що на них теж напали ці химерні багняні монстри.

«Захоплювати людське тіло й перетворюватися на могутніх Кам'яних Монстрів. Уперше бачу подібних створінь.»

Мо Фань глибоко замислився, втупившись у врятованих Цао Цзюань та Су Цзіньду.

Йому довелося визнати, що цей вид потвор був справді жахливим, особливо їхня здатність ставати сильнішими після того, як вони «зжеруть» людину!