Розділ 1767 — Напрошується на смерть!

Мо Фань хвилювався про те саме, але, судячи з усього, армія вже мала б зіткнутися з Багняними Монстрами. Залишалося лише сподіватися, що вони встигнуть усвідомити всю загрозу від цих химерних елементальних створінь і вчасно їх ліквідують.

— Тут плями крові. Схоже, це їхні, — зауважив Мо Фань, вловивши ледь помітний металевий запах.

Мо Фань та Чжоу Дунхао дочекалися, поки Багняні Монстри заберуться геть, перш ніж рушити кривавим слідом.

Кам'яні Монстри були елементальними істотами, тому вони ніколи не кровоточили. А отже, ці сліди належали Тао Цзін та іншим. Здавалося, вони отримали лише поранення від Кам'яних Монстрів, а не були поглинуті цими тварюками.

Минувши зону зі сталактитами, прохід почав звужуватися; не стільки в ширину, скільки у висоту. Мо Фаню та Чжоу Дунхао довелося пригнутися, щоб іти далі. Що глибше вони заходили, то більше на них тиснула гнітюча атмосфера.

— Хто тут?! — раптом долинув насторожений голос попереду.

— Це я, Мо Фань! Тао Цзін, це ти? — Мо Фань уже вловив аромат шампуню, яким завжди користувалася дівчина. Вона, вочевидь, його обожнювала. Нюх Мо Фаня неабияк загострився після часу, проведеного у компанії старого вовка.

— Я теж тут, Тао Цзін! Це Чжоу Дунхао, я ризикував життям, щоб тебе врятувати! — збуджено випалив хлопець.

— Тс-с! — Тао Цзін миттєво змусила його замовкнути.

Голос Чжоу Дунхао одразу ж привернув небажану увагу. У темряві майнула чорна тінь, несамовито крушачи каміння, ніби намагаючись проломити низьку стелю і пробратися до них.

Мо Фань зиркнув на Кам'яного Монстра й оглянув місцевість. Його вразила кмітливість Тао Цзін: вона сховалася там, куди Кам'яні Монстри просто не могли протиснутися, гарантуючи собі безпеку.

— Де решта? — поцікавився Мо Фань.

— Старшокурсники сказали, що підуть шукати вихід, але так і не повернулися, — похмуро відповіла Тао Цзін.

Вона була глибоко зворушена тим, що Мо Фань прийшов її рятувати, а її голос ледь помітно тремтів. Вона познайомилася з ним зовсім недавно, а цей хлопець не побоявся ризикнути життям і стрибнути в печеру заради неї!

— За вами хтось гнався? — запитав Мо Фань.

— Кам'яний Монстр, та сама потвора, з якою ми зіткнулися на вулиці раніше. У нас не було іншого вибору, окрім як стрибнути в печеру, щоб утекти. Ми весь цей час ховалися тут, бо Кам'яний Монстр чатував біля входу. Ми разом придумали план: я відволікатиму увагу потвори, а решта піде шукати вихід в іншому напрямку. Я гадки не маю, чи вдалося їм дістатися безпечного місця, — розповіла Тао Цзін.

— Сумніваюся. Хіба ти не помітила, скільки тут Кам'яних Монстрів? — Мо Фань вказав на кілька силуетів, що блукали неподалік.

— Ага, їх тут четверо зовсім поруч. Якби не мій елемент Тіні, ми б сюди навіть не дійшли, — гордо озвався Чжоу Дунхао. Раптом він про щось замислився і спантеличено подивився на Мо Фаня: — Дивно, я можу приховати свою присутність за допомогою елемента Тіні, але чому вони не помітили тебе?

Мо Фань просто втратив дар мови, дивлячись на цього безмозклого ідіота.

«Він що, реально вірив, що його елемента Тіні достатньо, аби сховатися від істот рівня Воїна? Якби Мо Фань не прикрив його своєю власною магією Тіні, ці чотири Кам'яні Монстри вже давно розмазали б його по стінках!»

— Що ти хотів цим сказати? Як Кам'яні Монстри пов'язані з моїми старшокурсниками? — насторожено запитала Тао Цзін.

— Ви натрапляли на щось схоже на Багняного Монстра? — поцікавився Мо Фань.

— Було таке! Ця штука намагалася накинутися на мене, але я заблокувала її магією, — відповіла Тао Цзін.

— Ті Кам'яні Монстри, яких ми бачили, — це результат їхньої трансформації. Вони здатні захоплювати тіла живих людей. Вони кидаються на кожну людину, яка трапляється їм на шляху, незалежно від статі. Якщо їхня атака успішна, вони перетворюють жертву на Кам'яного Монстра з видатною силою та міцним захистом, — повідомив їй Мо Фань.

— Га? — Тао Цзін ніколи не чула про таких химерних створінь. Вона підсвідомо перевела погляд на лютих тварюк, що нишпорили поруч, і промовила: — То ти хочеш сказати, що ці Кам'яні Монстри — це насправді мої старшокурсники? З ними все буде добре?

— Судячи з тієї жінки, яку ми врятували в місті, ці Багняні Монстри лише вселяються у своїх жертв. Вони прийдуть до тями після того, як ми здолаємо Кам'яних Монстрів. Наскільки мені відомо, їхньому життю ніщо не загрожує, — сказав Мо Фань.

Цао Цзюань та Су Цзіньду залишилися живими, хоч і були вкрай виснаженими. Іншими словами, вони могли врятувати людей, які стали жертвами Багняних Монстрів, просто розбивши їхні кам'яні оболонки!

Проте це зовсім не означало, що ці тварюки ніколи не вбивають людей!

— Спочатку ми витягнемо тебе звідси, — озвався Чжоу Дунхао.

— А як же вони? — Тао Цзін була надто доброю, щоб просто піти самій.

— У нас немає на них часу. Ми не можемо дозволити собі битися з Кам'яними Монстрами тут, адже гадки не маємо, скількох іще Кам'яних чи Багняних Монстрів ми цим привабимо. Спершу виведемо тебе, а потім розповімо військовим та Магічній Асоціації про те, що знайшли. Вони розберуться з рештою, — заявив Мо Фань.

— Д-добре.

Кам'яні Монстри не відзначалися високим інтелектом. Мо Фаню вдалося відволікти їх дрібним трюком. Після цього він вивів Тао Цзін із небезпечної зони.

Коли вони повернулися до зони зі сталактитами, Мо Фань помітив, що Багняні Монстри вже зникли. Поблизу також не було жодних слідів Кам'яних Монстрів. Він використав неперевершену здатність елемента Тіні до маскування й успішно привів Тао Цзін до виходу.

— Дідько б їх вхопив, ці ненадійні покидьки й справді кинули нас тут через десять хвилин. І як нам тепер туди вилізти? — вилаявся Чжоу Дунхао, побачивши, що ніхто не залишився їх чекати.

— Я зміню рельєф стіни. Підніматимемося повільно, — сказав Мо Фань.

— Згода!

Мо Фань застосував Земну Хвилю, щоб створити виступи на стінах, які дозволили їм дертися по камінню. Хоча подолати двісті метрів висоти було не так і просто, повільним темпом вони цілком могли впоратися.

Піднявшись метрів на п'ятдесят, вони почули знизу лютий крик. Вони побачили Кам'яного Монстра, який стрибав по стінах, мов велетенська мавпа. Відштовхнувшись від протилежної стіни, він стрімко наближався до них!

— К-кам'яний Монстр! — заверещав Чжоу Дунхао. Він почав несамовито перебирати кінцівками, намагаючись прискоритися.

— Так кортить здохнути? Пф-ф! — гмикнув Мо Фань, побачивши, що Кам'яний Монстр женеться за ними.

Ще кілька днів тому Мо Фаню було б вкрай важко протистояти цим Кам'яним Монстрам, але тепер він уже опанував свій зоряний візерунок. Ця потвора просто напрошувалася на смерть, лізучи прямо на нього!