Розділ 1770 — Чорно-срібний Кам'яний Демон

Вень Ся виявилася напрочуд швидкою і майстерно володіла Земною Хвилею. Вона вміла маніпулювати рівним і похилим рельєфом, щоб збільшувати швидкість, ніби взула черевики з нульовим тертям об землю. Здавалося, ніби вона осідлала вітер, ковзаючи по хвилях.

Контроль Мо Фаня був видатним, і він на льоту вчився в досвідченішої магеси Землі, намагаючись не відставати. Він теж ковзав по поверхнях, але, на відміну від Вень Ся, яка спритно ухилялася від атак Кам'яних Монстрів і легко перестрибувала перешкоди, Мо Фань більше нагадував новачка, який уперше став на ковзани. Мало того, що він дико розмахував руками, намагаючись втримати рівновагу, так ще й дорогою невпинно врізався у сміттєві баки, стовпи, рекламні щити та ятки!

Мо Фань невпинно гнався за жінкою, миттєво застосовуючи на практиці щойно здобуті навички. Він добряче потовкся, ще навіть не діставшись центру міста.

З провулка раптом вискочив Кам'яний Монстр, який щойно сформувався.

Це був багняний монстр-перевертень, який щойно успішно влаштував засідку на свою жертву. Було видно, як багнюка все ще стікає по тілу Кам'яного Монстра, твердіючи під впливом повітря. Проте нетерпляча потвора вже кидалася на перехожих на вулиці.

— У мене немає часу на тебе! — випалив Мо Фань. Він пригнувся і майстерно прослизнув просто поміж ніг Кам'яного Монстра.

Реакція Кам'яного Монстра була дещо сповільненою. Поки він нахилився, Мо Фаня і слід прохолов. Коли тварюка розвернулася і нарешті помітила його, хлопець був уже за сотню метрів звідти.

— Повертай, повертай, повертай, клятий ти шматок каменя!

Вулиця мала дев'яностоградусний поворот прямо перед гірською стіною. Мо Фань спробував маніпулювати землею за допомогою контролю над магією Землі, щоб ідеально увійти в дрифт на повороті, як це робила Вень Ся. На жаль, деяких речей неможливо навчитися, просто спостерігаючи за іншими, і ніякі крики тут не допоможуть. Цей ефектний маневр вимагав колосального досвіду у використанні Земної Хвилі.

Грюк!

Мо Фань не встиг вчасно вдарити по гальмах і з усього розмаху врізався в стіну. У нього аж золоті зірочки перед очима закружляли.

Кам'яні Монстри продовжували його переслідувати. Мо Фань швидко витер кров, що хлинула з носа, і миттєво використав іще одну Земну Хвилю, щоб змитися звідти.

М-м, так, Мо Фань навчився рухатися по прямій за допомогою Земної Хвилі, але йому досі було добіса складно входити в повороти, не кажучи вже про те, щоб бігати по стінах і дрифтувати на дев'яносто градусів, як Вень Ся!

Вень Ся насупилася, діставшись центру міста. Тут було чимало будівель, здебільшого зведених із каменю. На півдні розкинувся галасливий ринок, а на півночі тягнулися звичайні комерційні вулиці.

Сучасне місто зазвичай складалося б зі сталі, бетону та армованого скла, але в центрі Дінчена був лише бетон. Поблизу не було видно жодного клаптика зелені.

Будівлі перекривали більшу частину краєвиду попереду, але вона все одно бачила химерних багняних істот, що звивалися в різних місцях. Кілька Кам'яних Монстрів безжально руйнували все навколо себе. Це виглядало так, ніби зграя бандитів вдерлася до багатого маєтку: вони перевертали скрині та ящики догори дриґом, шукаючи Ядро Бар'єра.

Вторгнення демонічних потвор у місто було критично небезпечним. На щастя, Дінчен більше нагадував бойову фортецю, куди пускали лише магів. Інакше кількість загиблих невинних людей була б просто катастрофічною.

Мо Фань важко дихав. На ньому висіла купа якогось дивного мотлоху. Він уже збився з ліку, у скільки предметів врізався дорогою!

— Зніми з мене Печатку, і я переб'ю цих тварюк замість тебе, — видихнув Мо Фань.

— Зняти Печатку — це те саме, що просто віддати Ядро Бар'єра цим потворам. Тут заборонена будь-яка енергія, окрім елемента Землі, особливо так близько до Ядра! — миттєво відрізала Вень Ся.

— І що ти збираєшся робити? Думаєш, зможеш знищити їх усіх самими лише закляттями Землі? Зараз по місту нишпорить ціла орда багняних монстрів-перевертнів, що полюють на своїх жертв! Кількість Кам'яних Монстрів лише зростатиме, і ці створіння на цьому не зупиняються, вони також можуть... — Мо Фань раптом затнувся на півслові.

Вень Ся збентежилася. Вона запитала: — Що ти хотів сказати?

Мо Фань їй не відповів. Він із суворим обличчям вказав пальцем уперед.

Оскільки було темно, Вень Ся та Мо Фань, дивлячись з висоти, підсвідомо вирішили, що дві чорні тіні попереду — це якісь високі комерційні будівлі. На їхній превеликий подив, ці «будівлі» раптом почали рухатися, піднімаючи товстезні й міцні ноги. Їхні кроки залишали на землі гігантські тріщини і навіть зрівнювали сусідні будинки із землею!

Вень Ся на мить аж остовпіла.

Кам'яний Монстр заввишки понад п'ятдесят метрів?

Найвищий Кам'яний Монстр, з яким вони стикалися досі, сягав лише чотирьох метрів — приблизно заввишки з одноповерховий будинок. Звідки такі велетенські істоти взялися в добре захищеному центрі міста? Як вони прорвалися крізь мури? Як солдати й Маги Брунатної Землі взагалі могли їх пропустити?

— Сама бачиш, вони здатні безперервно еволюціонувати. Мало того, що багняні монстри-перевертні перетворюються на Кам'яних Монстрів після того, як накидаються на людей, так ці Кам'яні Монстри ще й атакують магів, щоб їх пожерти. Кожен поглинутий маг збільшує їхній розмір і силу... Дідько, скількох магів узагалі зжерли ці два Чорно-срібні Кам'яні Демони, щоб вимахати до таких розмірів? Людей усередині них, мабуть, вистачило б, щоб скласти людську піраміду! — випалив Мо Фань.

Ці небезпечні та руйнівні створіння з'явилися за такий короткий час. Одному богу відомо, що вони накоять, якщо їх не зупинити!

— Вони перетворюють енергію магів на свою власну. Дослідницький Союз вивчав їх, але ми виявили багняних монстрів-перевертнів надто пізно, — зізналася Вень Ся.

— Я так і думав. Люди, яких ми врятували, були надзвичайно виснаженими, ніби з них висосали всю енергію до краплі, — озвався Мо Фань.

— Ходімо зі мною, ми не можемо дозволити цим двом потворам дістатися Ядра Бар'єра. — Вень Ся, схоже, знала якийсь прихований прохід і повела Мо Фаня у віддалений район.

— Гей, навіть не думай втягувати мене в цю халепу! Я просто з доброти душевної хотів попередити тебе про загрозу, щоб армію не заскочили зненацька, тож давай швидко знімай з мене Печатку. Я присягаюся, що не використовуватиму інші стихії, поки Ядро Бар'єра не буде повністю встановлене. До того ж, якщо ці тварюки справді доберуться до Ядра Бар'єра, хтозна, чи не зможуть вони еволюціонувати ще далі за рахунок його енергії. Тоді нам доведеться перейматися не якимись там Кам'яними Монстрами, а справжнісіньким Кам'яним Демоном-Імператором. Мені досі потрібні інші елементи, щоб втекти, рятуючи власне життя... тобто, щоб захистити вразливих мешканців міста! — швидко виправився Мо Фань.