Розділ 1776 — Маленька іскра

Час невблаганно спливав. Звідусіль безперестанку лунали крики агонії. Тепер мало хто з магів міг самотужки протистояти демонічним потворам у центрі міста. Тим часом кількість Кам'яних Монстрів та Кам'яних Генералів невпинно зростала. Вони цілеспрямовано полювали на самотніх магів, щоб еволюціонувати в Гранітних Звірів. Їхній зріст коливався від п'ятнадцяти до тридцяти метрів — як у будинків від трьох до майже десяти поверхів.

Гранітні Звірі виявилися напрочуд міцними. Їхня сіро-біла шкіра виблискувала, наче якась руда, а нерівні кам'яні нарости на руках, ногах і спині робили їхній вигляд ще більш лякаючим.

За останню годину чисельність Гранітних Звірів стрімко зросла. Вони почали чинити колосальний тиск на оборону годинникової вежі.

— Іншого виходу немає, за пів години нам доведеться відкликати людей з мурів. Увесь цей час ми мусимо тримати оборону! — рішуче заявила Сє Цінхуа.

Вень Ся та Мо Фань стояли поруч із головнокомандувачкою міста. Сє Цінхуа була не лише військовим командиром, а й старійшиною Магічної Асоціації, тож і солдати, і Маги Брунатного Каменя беззаперечно підкорялися її наказам.

Цей наказ фактично означав, що вони віддають решту міста на поталу і зосереджують усі сили в центрі. Кам'яні Монстри та Багняні Монстри-Перевертні невпинно перли з провалля. Якщо зняти лінію оборони з мурів, ці потвори отримають повну свободу і зможуть безперешкодно полювати по всьому місту.

У місті перебували маги з багатьох інших організацій, але їм бракувало дисципліни та сили військових чи Магічної Асоціації. Здебільшого це були маги на кшталт Тао Цзін, Чжоу Дунхао та Лінь Ціхуей, яким узагалі бракувало практичного досвіду. Було також чимало магів Початкового рівня, які були ще слабшими. Якщо відмовитися від захисту міського периметра, усі ці беззахисні люди гарантовано перетворяться на корм для Кам'яних Монстрів!

Це буде вже не людське місто, а обитель Кам'яних Монстрів...

— Ви підпалюєте ліс, щоб урятувати село. Може, селу поки що й нічого не загрожує, але щойно весь ліс спалахне, воно опиниться в суцільному пеклі! — Мо Фань був категорично проти такого плану.

Звісно, місто вважалося бойовою фортецею, тож їм не доводилося перейматися цивільними. Будівлі в місті теж можна відбудувати за короткий час, але як щодо магів, яких поглинули ці тварюки?

Якщо орда Кам'яних Монстрів набере достатньо сили, щоб змести бар'єр, усі до єдиного стануть їхньою частиною. Хто тоді рятуватиме поглинутих магів?!

— Ти взагалі хто такий? Якийсь шмаркач, що не тямить у військовій справі, не має права тут відкривати рота! — насупилася Сє Цінхуа. Як хтось смів відкрито перечити її наказам, коли саме вона тут головнокомандувачка!

— Не має значення, хто я; ваше рішення штовхає всіх у палаюче море, і всі вони здохнуть, якщо ви не зможете приборкати це полум'я, — попередив її Мо Фань.

— Вчителько, я теж вважаю, що ми не можемо дозволити монстрам прорватися в місто. Багняні Монстри-Перевертні лише зростатимуть, поглинаючи дедалі більше людей. Їх там так багато... — спробувала підтримати його Вень Ся.

— Мовчати! Думаєш, у нас є час на пошуки кращого плану? Мені не потрібні ваші лекції про те, що це рішення неідеальне чи нерозумне. Маєте кращий план — викладайте негайно, і я відразу зміню наказ... а якщо ні, то заткніться! Дослідницький Союз уже підтвердив, що життю поглинутих людей нічого не загрожує. Ми зосереджуємо всю вогневу міць на захисті Ядра Бар'єра. Щойно бар'єр буде повністю зведено, ми негайно почнемо рятувальну операцію! — жорстко відрізала Сє Цінхуа.

Вень Ся більше не наважувалася суперечити. Вона перевела погляд на Мо Фаня. Той відкрив був рота, але теж промовчав.

Це правда, що кращого плану в них не було, але вони обидва чудово розуміли: щойно цей механізм запустять, вороття вже не буде!

— Вень Ся, тобі не варто слухати цього панікера, такі як він лише створюють зайвий хаос своєю недалекоглядністю. Тобі слід мати більше віри в Ядро Бар'єра. Щойно бар'єр активується, ці Кам'яні Монстри перестануть бути для нас проблемою! — самовпевнено випалив капітан Магів Брунатного Каменя, Лу Бінь.

Мо Фаню аж закортіло тицьнути Лу Біню середній палець. Цей тип що, серйозно вирішив повикаблучуватися своєю зверхністю в такий момент?

Мо Фань усвідомлював, що не має жодного права приймати рішення замість них. Його здогадки про те, що цей вид є якимось злим Елементальним Духом, також не мали підтвердження. Йому залишалося лише чекати й спостерігати за розвитком подій.

Вень Ся відпустили. Помітивши похмурий вираз обличчя Мо Фаня, вона винувато промовила: — Вони просто хочуть переконатися, що місто буде успішно збудовано, так само, як і я.

Вень Ся вірила, що вони мусять з усіх сил захищати Ядро Бар'єра, навіть якщо в центрі бракує людей, але підхід Сє Цінхуа та Лу Біня був куди радикальнішим. Вони стягували всіх Бойових Магів та Магів Брунатного Каменя до центру, прирікаючи решту міста на страждання без військової підтримки та захисту Магічної Асоціації.

Незважаючи на те, що всі в місті були готові до бою, здебільшого це були Мисливці, студенти, вільні маги та члени відомих кланів чи організацій. Без підтримки армії та Магічної Асоціації всі вони просто перетворяться на гарматне м'ясо для Кам'яних Монстрів!

— Залишається сподіватися, що моє чуття мене підводить, що ці Кам'яні Монстри не настільки небезпечні, як я думаю, і що бар'єр виявиться достатньо міцним, щоб нас захистити... — важко зітхнув Мо Фань.

Зрештою, він із самого початку не мав бажання в це вплутуватися. Якого біса він узагалі так переймається наслідками? Приймати рішення — це робота тутешнього керівництва. Йому треба просто діяти в межах власних можливостей!

— Вони всі сподіваються протриматися до півночі. Щойно бар'єр активується, вони перейдуть від оборони до наступу і врятують усіх постраждалих. Не хвилюйся, Печатку теж знімуть у цей час... — сказала Вень Ся.

— М-м, я розумію. Тоді чекаємо півночі, — Мо Фаню не залишалося нічого іншого, окрім як погодитися.

Мо Фань не пішов. Він сів у зручному місці, звідки міг бачити далеко навсібіч.

Він бачив, як у темряві метушаться масивні силуети. Гучний гуркіт руйнувань не вщухав ані на мить, лунаючи з усіх боків.

Мо Фань пройшов крізь безліч битв — як набагато похмуріших, так і менш інтенсивних. Тому він міг приблизно передбачити розвиток подій на полі бою. Чи чекають на них іще гірші проблеми? Чи опиняться вони в критичній ситуації? Чи, можливо, світло світанку все ж прогляне крізь цю темряву?

Мо Фань не намагався наврочити цій особливій Елементальній Столиці, і він не був настільки впертим, щоб сліпо вірити лише власним висновкам. Просто його інтуїція невблаганно била на сполох після того, як він особисто зітнувся з цими злими Елементальними Духами й оцінив розстановку сил.

Навіть маленької іскри вистачило б, щоб спалити дотла цілу долину, що вже казати про таке люте й нестримне полум'я!