Розділ 1785 — Людина, що варта половини армії

Мо Фань стояв посеред вовчої зграї на центральній площі, з усмішкою дивлячись на Чорно-срібного Кам'яного Демона.

Чорно-срібний Кам'яний Демон був аж оскаженілий від люті. Він думав, що це дуель один на один, а цей тип нізвідки Викликав понад десять вантажівок вовків! Хіба людина не мала б бути чеснішою, викликаючи демонічну потвору на дуель?

— Апас, виходь.

Мо Фань використав Контрактний Виклик, щоб викликати Апас, яка вже доволі довго спала у своєму Контрактному Просторі.

Апас вийшла з місячно-білої Брами Виклику. Вона підсвідомо потягнулася, розминаючи тіло після глибокого сну, і вдихнула свіже повітря, сповнене запахом багнюки та каміння.

Апас виглядала як юна дівчинка, проте її тіло було звабливішим за більшість дорослих жінок. Якби не обставини, в яких вони опинилися, Мо Фань би всерйоз накинувся на цю маленьку зміїну красуню, що навмисно кокетливо демонструвала свої принади перед ним, і хорошенько б її провчив!

ПЛЯСЬ! Мо Фань ляпнув маленьку зміїну красуню, що спокійно підтягувалася, по сідниці. Його неабияк здивувала її пружність.

— Покидьку, я з тебе шкуру здеру і пущу на чоботи! — обличчя Апас густо спалахнуло. Вона ще ніколи не бачила такого збоченого господаря. І якого біса він бив так сильно? Її права половинка сідниці, мабуть, аж почервоніла!

— Годі дуріти, бачиш того велетенського кам'яного монстра? Залишаю його на тебе. У мене є термінові справи. Якщо добре впораєшся, я куплю тобі той пуховик із гусячого пір'я, про який ти так мріяла! — пообіцяв Мо Фань.

— Ти серйозно? — круглі очі Апас миттєво запалали блиском.

— М-м, якщо дозволиш ляпнути ще й по лівій... — протягнув Мо Фань.

— Здохни, збоченцю!

— Я пішов! Не підведи мене, інакше не отримаєш нічого, — відповів Мо Фань, залишаючись абсолютно незворушним.

Мо Фань пішов, залишивши Апас за головну.

Тепер у нього було одинадцять Білих Вовків, що Поглинають Місяць, і всі вони були на рівні Командира. На додачу до них, кількість Біломіткових Вовків та Величезних Білих Вовків сягнула двохсот сімдесяти. Якщо дозволити їм битися самим по собі, більше половини з них здохне ще до світанку.

Проте оскільки Апас була поруч, вона мала зберегти чисельність його Викликаних Звірів завдяки своєму майстерному керівництву, що дозволяло йому зі спокійною душею розібратися з останнім Чорно-срібним Кам'яним Демоном.

Апас було добіса нудно сидіти в Контрактному Просторі, але їй було заборонено виходити, поки діяв Наказ про Заборону Елементів. Тепер, коли місто занурилося в хаос через вторгнення Кам'яних Монстрів, а під її командуванням опинилася ціла зграя вовків, вона могла з легкістю вирізати цих потвор, щоб розвіяти нудьгу!

Апас була природженим лідером. Її очі вже випромінювали могутнє сяйво спадкоємиці Медузи ще до того, як вона зиркнула на Чорно-срібного Кам'яного Демона, що височів перед нею, наче гора.

— Істота, яка поглинає людей, щоб стати сильнішою? Це означає, що в її тілі мають бути Фрагменти Злиття Душ, — пробурмотіла сама до себе Апас. На її щоках повільно з'явилися дві чарівні ямочки. — Не можна, щоб цей жаднюга Мо Фань про них дізнався!

Чорно-срібний Кам'яний Демон міг бути сильним, але він не міг впоратися з одинадцятьма Білими Вовками, що Поглинають Місяць, одночасно. Крім того, ці вовки також володіли надзвичайною здібністю свого родоводу — Збиранням Місяця!

Це було схоже на родовід Снігового Вовка Летючого Струмка. Сила Снігового Вовка Летючого Струмка суттєво зростала, коли його оточував лід. Це також давало йому доступ до більшої кількості Крижаних Заклять та здібностей.

Білі Вовки, що Поглинають Місяць, працювали за тим самим принципом. Холодний місяць, що висів у нічному небі, був здатен зробити їх значно сильнішими.

Зорі були тьмяними, але місячне сяйво холодно лилося на місто. Воно наділило Білих Вовків, що Поглинають Місяць, колосальною силою, особливо їхні Кігті, що Поглинають Місяць. Щойно вони накопичували достатньо місячної енергії, то могли одним змахом прорвати товсту броню Чорно-срібного Кам'яного Демона!

Бій піде як по маслу, щойно їм вдасться проломити захист Чорно-срібного Кам'яного Демона. Прямолінійний Чорно-срібний Кам'яний Демон був наче соковитий шматок м'яса, що чекав, поки його пустять на фарш!

Вень Ся та її людей перехопили біля житлового району. Вони ніяк не могли наблизитися до Чорно-срібного Кам'яного Демона.

— Як обстановка? — темний силует раптом з'явився за спиною Вень Ся, аж перелякавши жінку, яка була повністю зосереджена на ситуації попереду.

— Чому... чому ти тут? — запитала Вень Ся.

— Та тварюка на центральній площі точно здохне. Я тут, щоб розібратися з четвертим. Хіба я не обіцяв тобі, що ліквідую їх усіх? — усміхнувся Мо Фань.

— Ті білі вовки — твої Викликані Звірі? — не втримався від запитання заступник лейтенанта Хоу.

— Брате Мо Фаню, ти що, переніс сюди цілу вовчу долину? Чому мені здається, що твоя Орда Виклику за силою не поступається половині армії? — озвався Фан Ді.

Описати цю вовчу зграю як половину армії було зовсім не перебільшенням, оскільки армія не складалася суцільно з Середніх магів. Кількість Просунутих магів теж була обмеженою. Білі Вовки, що Поглинають Місяць, на рівні Командира вже були еквівалентні кільком десяткам Просунутих магів, не кажучи вже про сотні Біломіткових Вовків!.. Середні маги і створіння рівня Воїна не були рівноцінними, так само як і Просунуті маги та істоти рівня Командира. Порівнюючи їх із якістю міської армії, співвідношення між ними було приблизно один до п'яти!

Щоб здолати одного Кам'яного Монстра, потрібно було майже п'ять Середніх магів, але Біломіткові Вовки Мо Фаня могли розправитися з ними самотужки. Отже, Орда Виклику Мо Фаня і справді була такою ж потужною, як половина армії!

Проте всі знали, що Орда Виклику стрімко висмоктує енергію мага, тому тривалість її дії була не надто довгою. Світанок і справді настав би, якби ці Викликані Звірі змогли й далі битися!

— Я просто роблю все, що в моїх силах, — відповів Мо Фань.

— Брате Мо Фаню, я просто в захваті від тебе, — зізнався заступник лейтенанта Хоу, відчуваючи певний сором. Він насміхався з Мо Фаня, називаючи його просто молодим шмаркачем, але виявилося, що він сам був лише незначним посіпакою порівняно з ним. Він був слабшим навіть за Викликаного Звіра цього юнака!

— Поговоримо пізніше; як тут справи? Б'юся об заклад, ця штука найпроблемніша з усіх, еге ж? — Мо Фань подивився на Чорно-срібного Кам'яного Демона в житловому районі.

Чорно-срібний Кам'яний Демон не вирізнявся якимись колосальними розмірами, але його блискучий чорний панцир був воістину непробивним. Шкода, що Мо Фань не розвивав навичку Скверни Темряви, інакше його магія Тіні могла б проломити захист цієї потвори.

— Хіба ти не можеш використати ту саму магію Тіні, щоб прикінчити його? — запитала Вень Ся.

Мо Фань похитав головою і відповів: — Це буде складно. Моїй Матерії Темряви потрібен час, щоб проникнути в ціль, подібно до магії Рослин, яка вимагає від мага посадити насіння і дати йому вкоренитися, перш ніж воно розповсюдиться на території. Моя магія Тіні працює за тим самим принципом. Як гадаєш, за таких обставин ці тварюки дадуть мені такий шанс?