Розділ 1789 — Тільки не знову наживка?

— Я просто кажу правду! Моя найсильніша здібність — Скам'яніння, але ти тільки поглянь на цю штуку! Воно вже камінь, як я маю перетворити його на камінь ще раз? Моя Ментальна Магія також абсолютно марна проти Елементальних Духів! — безпорадно пояснила Апас. Вона чудово розуміла, що Мо Фань їй анітрохи не вірить.

Ці дві причини, які навела Апас, не були позбавлені сенсу. Навіть якби Мо Фань використав Контракт, щоб силоміць змусити її битися проти її волі, вона б робила це абияк. Мало того, що це не принесло б жодної користі, так ще й могло б пошкодити сам Контракт!

Апас, можливо, навіть сподівалася, що Мо Фань використає Контракт, аби змусити її підкорятися. Це пошкодило б Контракт, а отже, її душа не зазнала б серйозної шкоди, навіть якби вона в майбутньому силоміць його розірвала.

— Мо Фаню, моя наставниця більше не протримається, — стурбовано нагадала Вень Ся.

— Дай мені трохи часу, — Мо Фань почухав потилицю. Як це він не може змусити цю малу демоницю виконувати його накази? Схоже, раніше він був до неї надто добрим, і тепер їй геть бракує манер. — Не марнуймо часу. Кажи прямо, як мені переконати тебе підставити нам плече?

— Розірви Контракт! — миттєво відрізала Апас.

— Вень Ся, боюся, я нічого не можу вдіяти. Будемо сподіватися, що ще колись побачимося. Повторю те саме: доки стоять гори... — Мо Фань важко зітхнув.

— Усе гаразд, ти й так багато для нас зробив. — Вень Ся теж не стала наполягати. Хоча вона й гадки не мала, наскільки могутньою була ця юна дівчина, раз Мо Фаню не вдалося вмовити її допомогти, місту залишалося лише прийняти свою долю.

Вень Ся не стала більше затримуватися. Чорно-срібний Броньований Кам'яний Демон уже рушив до годинникової вежі. Її наставниця Сє Цінхуа тримала там оборону і, вочевидь, з останніх сил відбивалася від лютого потоку демонічних потвор.

Апас провела поглядом розчаровану Вень Ся, а потім глянула на Мо Фаня, який тепер просто розлігся на землі, відпочиваючи. Вона скривила губи й мовила: — І де ж твоє почуття справедливості? Хіба Елементальна Столиця не варта того, щоб пожертвувати заради неї Контрактом?

— Хіба ти сама щойно не казала, що гадки не маєш, як розібратися з Чорно-срібним Броньованим Кам'яним Демоном? — відповів запитанням на запитання Мо Фань.

Апас огризнулася: — Може, сама я і не впораюся, але в мене є план!

— І який же? — поцікавився Мо Фань.

— Це місто обходить мене найменше. Я анітрохи не засмучуся, навіть якщо його зрівняють із землею! — відрізала Апас.

— Що ж, раз ми нічого не можемо вдіяти, нам краще забиратися звідси. — Мо Фань звівся на ноги. Він відчув, що тіло досі тремтіло.

Він і справді виклався на повну. Він отримав серйозні поранення. Якщо Чорно-срібний Броньований Кам'яний Демон вдарить його ще раз, він гарантовано здохне. І навіть якби він захотів ризикнути життям, Апас точно була б проти. Якщо її господар здохне, її душа зазнає катастрофічної шкоди, що буде рівноцінно її власній смерті.

Тому Апас опинилася у скрутному становищі. Вона хотіла, щоб Мо Фань отримав тяжкі поранення, бо так йому й треба за те, що поводиться з нею, як із рабинею, проте зовсім не бажала, щоб він здох!

— Ти що, не збираєшся ще трохи зі мною поторгуватися чи хоча б поспостерігати за ситуацією довше? — Апас аж запанікувала, зрозумівши, що Мо Фань серйозно налаштований піти.

— Тут більше немає на що дивитися, — Мо Фань дав знак Апас, щоб вона допомогла йому йти.

— Ох. — Апас на автоматі підставила плече, допомагаючи Мо Фаню рівно стояти.

Тієї ж миті Мо Фань блискавично простягнув до неї руку.

Апас шоковано скрикнула. Вона подумала, що Мо Фань знову збирається до неї лізти з приставаннями, але, люто зиркнувши на нього, помітила, що він тримає в руці сяючий брунатний предмет.

— Ти! — розлючено вказала на Мо Фаня Апас; її палець аж сіпався.

— У нашій країні батьки зазвичай забирають у дітей червоні конверти на свята. Тому я конфіскую ці кристали, які ти тут назбирала. Б'юся об заклад, я зможу загнати їх за шалені гроші, раз шляхетна спадкоємиця Медузи так ними дорожить, — хитро примружився Мо Фань і сховав шматочки кристалів у свою Просторову кишеню.

— А-а-а, мерзотнику, я отрую тебе на смерть! — Апас кинулася вперед і вгризлася Мо Фаню просто в руку.

Мо Фаня це анітрохи не стурбувало, ніби його куснуло якесь цуценя.

— До речі, що це взагалі за штуки? Ти ж змушувала моїх вовків їх збирати. Вони якось пов'язані зі здатністю багняних монстрів-перевертнів так стрімко еволюціонувати після поглинання магів? — невимушено поцікавився Мо Фань, поки Апас усе ще висіла на його руці.

Апас до нестями кортіло просто відгризти Мо Фаню руку, але Контракт уже почав посилати їй суворі попередження. Їй не залишалося нічого іншого, окрім як проковтнути свою образу.

Її очі почали випромінювати крижане золотисте світло. Це було частиною істинної природи Апас як Медузи... проте її зміїний погляд швидко згас, оскільки її сила була абсолютно марною проти цього чоловіка!

Апас тепер страшенно шкодувала. Якого біса вона взагалі зв'язалася з Мо Фанем? Він, може, й був цікавим типом, але він був токсичнішим за самих Медуз!

— Віддай їх назад! — почала вимагати Апас, нарешті зібравшись із думками.

— Ти першою почала бешкетувати. Я забираю їх як покарання, — недбало відповів Мо Фань.

— Вони для мене дуже важливі! — заявила Апас.

— Чудово! Піди й розберися з тим Чорно-срібним Броньованим Кам'яним Демоном, і тоді я, можливо, подумаю про те, щоб їх повернути, — сказав Мо Фань.

Апас ледь зуби собі не зламала, так сильно їх зціпивши. Вона ж нарешті отримала перевагу! У Мо Фаня не було жодного способу змусити її битися за нього, але тепер їй довелося так швидко підбгати хвоста!

— Я ж казала, що не можу цього зробити. Можеш перевірити через Контракт, чи я брешу, — заявила Апас.

— Зате ти можеш контролювати його посіпак, — озвався Мо Фань.

— Контролювати Елементальних Духів надзвичайно складно! — заперечила Апас.

— Хріна лисого я повірю, що в тебе немає в рукаві ще якихось фокусів, — пирхнув Мо Фань.

— Я поки не можу ними скористатися, хіба що твоя Культивація зросте ще більше. Ти лише на початковій стадії Верховного рівня. Серед істот рівня Правителя ти слабший за немовля. Контракт досі обмежує мою силу. І чого ти від мене хочеш? — холодно гмикнула Апас.

— Ти сама сказала, що маєш план, — нагадав їй Мо Фань.

— Сказала! — Апас страшенно не хотіла цього визнавати, але все ж заговорила, згадавши про кристали, які привласнив Мо Фань: — Елементальні істоти також мають душі, особливо ті, що на вищих рівнях. Моя Ментальна Магія не те щоб повністю марна проти них, але мені потрібен провідник, аби вона змогла дістатися його магічного кристала...

— І як ти збираєшся це зробити? — невимушено поцікавився Мо Фань.

— Дуже просто. Ці створіння поглинають кожного сильного мага, який трапляється їм на шляху. Нам просто треба, щоб воно поглинуло цього провідника! — пояснила Апас.

— Он воно що. Чудово, тоді йди, нехай воно поглине тебе просто зараз. Щойно ти опинишся всередині його тіла, зможеш застосувати на ньому свою Ментальну Магію, — зрадів Мо Фань.

Апас крижаним поглядом втупилася в Мо Фаня, дивлячись на нього, як на закінченого дебіла.

— Я не можу дозволити йому себе поглинути. Енергія в моєму тілі надто колосальна. Якщо воно мене зжере, то перетвориться на жахливого монстра, здатного зрівняти із землею половину провінції. До того ж, застрягши в його багнюці, я буду лише напівпритомною, тож навряд чи зможу вільно користуватися магією, — огризнулася Апас, обрубавши цю ідею на пню.

— І що ж нам тоді робити? Від твоїх слів немає жодної користі! — пирхнув Мо Фань.

Апас продовжувала пильно витріщатися на Мо Фаня.

Мо Фань спантеличився, але через мить до нього раптом дещо дійшло. Він вирячив очі й тицьнув пальцем у себе: — Ти що, пропонуєш мені стати наживкою?!

— Ти не просто будеш наживкою, ти маєш дозволити йому себе поглинути! Наші розуми пов'язані, тому щойно воно зжере тебе, я теж буду впроваджена в тіло Чорно-срібного Броньованого Кам'яного Демона, наче комп'ютерний чіп! Нічого страшного, якщо ти вирубишся, я перехоплю контроль і розчавлю його розум! — пообіцяла Апас.