Розділ 1791 — Розминка

Чорно-срібного Броньованого Кам'яного Демона і так було неможливо зупинити, але Мо Фань, по суті, підлив масла у вогонь. Здавалося, ніби все місто от-от рухне під колосальним тиском цієї масивної потвори, яка тепер виблискувала сліпучим золотом. Її нищівна аура рівня Правителя вирувала, мов шалена буря, перетворюючи годинникову вежу на самотній острівець, який будь-якої миті могли поглинути люті хвилі. Люди, що тримали там оборону, більше не контролювали власні життя.

— Хапаємо Ядро Бар'єра і тікаємо! — з блідим обличчям скомандувала Сє Цінхуа.

Усе це втратило будь-який сенс. Маленька іскра вже спалила всю долину. Тепер загасити це полум'я було просто неможливо. Сє Цінхуа втратила останню надію захистити Елементальну Столицю. Вона молилася лише про те, щоб Ядро Бар'єра не потрапило до лап цієї жахливої істоти. Якщо тварюка поглине Ядро, вони фактично власними руками створять наймоторошнішого кам'яного демона, який принесе країні ще катастрофічніші біди!

— Вчителько... — аж обімліла Вень Ся.

— Вень Ся, деактивуй бар'єр. Ти мусиш доставити Ядро Бар'єра в безпечне місце, ти мене зрозуміла?! — суворо наказала Сє Цінхуа.

— Вчителько, я не боюся смерті, — твердо відрізала Вень Ся.

— Твоя рішучість тут ні до чого. Ти справді хочеш побачити народження нездоланного кам'яного демона? Ми вже програли цю битву. Ти дозволиш монстру поглинути Ядро Бар'єра і зрівняти нашу провінцію із землею? Ми ніколи собі цього не пробачимо, якщо допустимо таке! — випалила Сє Цінхуа.

Вень Ся зціпила губи так сильно, що вони ледь не закровоточили. Вона й подумати не могла, що все дійде до такого.

Можливо, якби вони від самого початку відмовилися від ідеї встановлення бар'єра і зосередили всі сили на знищенні демонічних потвор, їхні люди та місто все ще б стояли, навіть ціною відмови від статусу Елементальної Столиці. Але тепер усі ці маги стали частиною Кам'яних Монстрів. Їхнє місто лежало в руїнах, а вони досі ламали голови, як врятувати магів, замурованих усередині кам'яних тіл.

Незупинний вогонь уже охопив усю долину... Це місто от-от мало перетворитися на попіл історії.

Апас, одягнена в коротку футболку, що відкривала живіт, стояла на даху відносно цілої будівлі. Холодний місяць висів просто над нею, і його крижане сяйво ідеально підкреслювало її шляхетну та звабливу фігуру. Очі кольору золотого пилу робили її вигляд ще більш містичним!

— У цих потвор немає єдиного ватажка. Навіть якщо я змушу цю штуку підірвати саму себе, інші Кам'яні Монстри все одно пертимуть на годинникову вежу, — пробурмотіла Апас, ніби розмовляючи сама із собою.

— Навіть не думай змушувати його підірватися, Апас! — пролунав голос Мо Фаня через Контракт.

— Ти що там витворяєш? — огризнулася дівчина.

— Годі базікати, використовуй усе, що маєш, аби допомогти мені. Інакше, якщо я здохну, тобі теж капець, — відрізав Мо Фань.

— Навіжений! — вишкірилася Апас.

Апас максимально зосередилася. Її золотисті очі відбили крижане місячне сяйво, наче це було єдине джерело світла в поглинутому темрявою місті, і сфокусувалися на Золотому Броньованому Вольфрамовому Демоні!

Золотий Броньований Вольфрамовий Демон схопився за голову й видав агонізуючий вереск, ніби його душа щойно отримала нищівний удар.

Його налиті кров'ю очі раптом забігали. Коли погляд Апас став іще грізнішим, люта аура цієї істоти рівня Правителя раптово випарувалася.

Його тіло стало холодним і безжиттєвим. Воно несподівано заціпеніло, а масивні ручиська просто обвисли вздовж тулуба.

Люди на годинниковій вежі були абсолютно спантеличені, побачивши, як Золотий Броньований Вольфрамовий Демон раптом завмер на місці, наче створіння без душі.

Що тут узагалі сталося?

Чому Золотий Броньований Вольфрамовий Демон, чиєї аури було б достатньо, щоб зруйнувати ціле місто, раптом повністю завмер?

Очі Золотого Броньованого Вольфрамового Демона різко розплющилися. З них вирвалося жахливе темно-червоне сяйво.

У його погляді більше не було тієї дикої люті. На диво, очі випромінювали справжні емоції — гордість і безжальність, притаманні могутній людині.

Він повільно підняв руку. Як носій Елемента Демонізації, Мо Фань був чудово знайомий із відчуттям колосальної сили, що переповнює тіло, але керувати стометровою махіною йому довелося вперше. Його очі тепер знаходилися на рівні дахів хмарочосів. Будівлі та вулиці здавалися йому дитячими іграшками. А люди були дрібними, мов мурахи!

— Що це за зловісна сила у твоїй крові та душі?! — голос Апас раптом перервав його думки. Вона звучала помітно стривожено.

Апас аж тремтіла від жаху на даху своєї будівлі. Вона наштовхнулася всередині тіла Мо Фаня на щось таке, від чого в неї аж мороз пішов по шкірі. Здавалося, вона випадково зазирнула в пекло, де якийсь адський демон от-от мав зірвати свої кайдани!

Мо Фань чудово розумів, про що говорить Апас. Проте, якби він із самого початку знав, що демон усередині нього нікому не дозволить захопити його тіло, йому б не довелося вживляти себе в цю потвору, наче якусь мікросхему!

Елемент Демонізації!

Спочатку Мо Фань гадав, що Апас перехопить його свідомість, або ж Чорно-срібний Броньований Кам'яний Демон просто поглине його. Але коли він опинився всередині тіла потвори, він не лише зберіг власний розум, а й спроба монстра абсорбувати його обернулася тотальним крахом!

Погляд Медузи Апас у поєднанні з гнівом Елемента Демонізації просто розірвав душу Чорно-срібного Броньованого Кам'яного Демона на шмаття, залишивши лише аномально міцне тіло, яке тепер повністю підпорядковувалося Мо Фаню!

Мо Фань почувався так, ніби щойно заліз у кабіну гігантського меха-воїна. Золотий Броньований Вольфрамовий Демон став ним, а він став Золотим Броньованим Вольфрамовим Демоном!

Мо Фань хижо вишкірився. Кам'яне обличчя демона синхронно повторило цю ж усмішку. Люди на годинниковій вежі просто аж заціпеніли від подиву. Вони всерйоз замислилися, чи не ввижається їм усе це.

Кам'яний демон розвернувся й постав лицем до гігантської армії Кам'яних Монстрів. Його погляд жадібно обвів потвору за потворою.

Золотий Броньований Вольфрамовий Демон обхопив один кулак іншою долонею й гучно хруснув кісточками.

Він потягнув шию в боки й розім'яв її по колу, видаючи гучний тріск каміння. Частини його нового тіла все ще здавалися трохи жорсткими після нещодавньої еволюції.

Солдати та маги на годинниковій вежі просто обімліли, спостерігаючи за цими викрутасами Золотого Броньованого Вольфрамового Демона.

Невже ця жахлива істота рівня Правителя зараз на повному серйозі проводить розминку спиною до них, перш ніж почати руйнувати місто?

Золотий Броньований Вольфрамовий Демон видав оглушливий рев. Він зробив величезний крок уперед, розвів руки, а потім з усього розмаху вгатив велетенським кулаком по Кам'яних Генералах.

Цей удар супроводжувався потужним ураганним поривом!

Усе, що опинилося на шляху цього кулака, розлетілося на друзки. Уздовж траєкторії удару утворилося провалля завдовжки в половину міста. Незліченна кількість Кам'яних Генералів була просто зметена й миттєво перетворена на попіл!