Розділ 1798 — Кат, Привид!

Загін магів Священного Суду в синіх мундирах летів над Альпами. Заметіль ущухла. Сонячне проміння відкидало їхні тіні на засніжені схили гір.

— Там унизу людина? — озвався один із магів Священного Суду з гострим зором.

Загін знизив висоту й виявив, що на землі справді лежав чоловік. Він упав обличчям донизу, тож маги поки не могли розгледіти його обличчя.

— Це може бути Холодний Принц! — вигукнув хтось.

Їхній командир підійшов ближче й обережно перевернув тіло.

Це було обличчя юнака. Воно було неймовірно блідим, без жодної краплинки крові. Тіло до краю задубіло від холоду, а очі залишалися розплющеними, порожньо вдивляючись у небо.

— Це Холодний Принц! — підтвердив той самий маг, який його помітив.

— Він... мертвий? — приголомшено пробурмотів командир.

Маги Священного Суду стали в коло. Вони перевірили околиці й ретельно оглянули труп.

Це й справді був Холодний Принц. І аж ніяк не якась підставна лялька, адже зняти Печатку, яку Священний Суд накладав на своїх бранців, було просто неможливо.

Проте тепер він перетворився на звичайнісінький труп!

Якби маг Священного Суду не помітив його, Холодний Принц залишився б таким же непомітним, як дрібне звірятко, що замерзло насмерть в Альпах. З настанням ночі його тіло замело б снігом, а вже наступного дня воно почало б гнити під білим покривом.

— Чорна Церква доклала стільки зусиль, аби його врятувати, то чому ж тоді?.. — розгублено простягнув один із магів.

— Спершу заберімо його назад, — відрізав командир.

Женевське озеро...

Рибальський місток тягнувся паралельно променям вранішнього сонця. На ньому сидів чоловік, незворушний і нерухомий, мов жива статуя.

На місток ступила жінка в білому вовняному пальто. Вона озирнулася довкола, перш ніж зупинити погляд на рибалці.

— Ти чудово впорався, — промовив чоловік.

— Це все завдяки Асурі, — рівним тоном відповів Салан.

— Асура занадто загордився і перестав виконувати накази. Він міг накликати на нас купу проблем. Ідеально, що ти використав його, аби позбутися Холодного Принца, — зауважив рибалка.

— Я не розумію. Навіщо було вбивати Холодного Принца, якщо мені наказали витягти його звідти? — поцікавився Салан.

— Людина, яка провела майже рік у катівнях Священного Суду, більше не становить для нас жодної цінності. Холодний Принц та Асура... доведеться підшукати їм заміну. Маєш когось на прикметі, Салане? — запитав чоловік.

— Залишаю це на тебе, — відрізав Салан.

— Ось інформація про Суддю, який викликав Хелу, а також імена його наближених, — рибалка простягнув теку.

— Зрозумів, — Салан узяв теку й рушив геть.

Рибалка залишився на місці. Він навіть не глянув услід Червоному Кардиналу. Поверхня води пішла брижами — риба клюнула на наживку, та чоловік навіть не поворухнувся, щоб підсікти її.

Сонячне світло пробивалося крізь крони дерев обабіч вулиці, виграваючи на строкатій бруківці. Салан крокував вулицею у своєму білому вовняному пальто. Він ідеально зливався з натовпом привабливих та модних містянок.

— Наставнику, — жінка в довгому синьому в'язаному кардигані підійшла й узяла Салана попід руку.

Салан не зронив ані слова у відповідь.

Вони йшли разом, мов дві близькі подруги. Час від часу вони привертали до себе чоловічі погляди, але кому б спало на думку, що жорстокий Червоний Кардинал Чорної Церкви отак просто прогулюватиметься гамірною вулицею мегаполіса? Вони не ховалися в підземеллях, у моторошному замку в гущавині лісу чи в храмі культистів, розписаному химерними символами.

— Немає потреби стежити за тим рибалкою. Він лише посильний. Це не Верховний Понтифік, — промовив Салан. Здавалося, він чудово розумів, що саме турбувало Синього Кажана.

— Верховний Понтифік наказав тобі вбити Холодного Принца, і ти це зробив. Лише ти міг витягти його з темниці Священного Суду, а потім прикінчити. Понтифік боявся, що Холодний Принц зіллє важливу інформацію, тож ти мав би заслужити його довіру, позбувшись Принца. То чому ж він досі використовує посередника? — запитала Синій Кажан.

— Тепер, коли Холодний Принц мертвий, ніхто не знає його справжньої особистості. Можливо, ми й заслужили його довіру, але йому немає жодного сенсу накликати на себе зайві підозри, — відповів Салан.

— Це правда, що ніхто не знає, ким є Верховний Понтифік? — не втрималася Синій Кажан.

Салан холодно всміхнувся.

«Ніхто не знає, хто такий Верховний Понтифік?

Невже Верховний Понтифік наївно вірить, що тепер він у цілковитій безпеці лише тому, що Холодний Принц мертвий?

Цей виродок, який уявив, ніби може смикати за ниточки весь світ, ховаючись десь за хмарами, одного дня здохне точнісінько так само, як і решта покидьків у цьому світі!»

— Головний Екстрадитор уже покинула місто? — поцікавився Салан.

— Так, усе минуло точно за планом, без жодної заминки. Слідчі Священного Суду не запідозрили рід Касасів. Зрештою, крім них, там перебували ще й делегації Альпійського університету та люди Ізіші. Проте виникла одна потенційна загроза, — швидко відзвітувала Синій Кажан.

— Кажи, — наказав Салан.

— Му Бай. Головний Екстрадитор бачила Му Бая, і він її впізнав. Це ще не означає, що її розкрили, але якщо вони якимось чином пов'яжуть її з Му Хе, то можуть про щось здогадатися. Зрештою, Головний Екстрадитор технічно досі залишається сестрою Му Бая, — доповіла Синій Кажан.

— Рішення! — вимогливо випалив Салан.

— Перший варіант — створити для Головного Екстрадитора нову особистість. Проте нишпорки Священного Суду зараз пильно стежать за всіма, хто нещодавно там побував. Будь-яке зникнення, раптова смерть чи різкі зміни в житті миттєво привернуть увагу, — відповіла Синій Кажан.

— Поки що ми не можемо змінювати їй особистість, — констатував Салан.

Дехто з клану Касасів усе ще був живий, тож Головному Екстрадитору доводилося тимчасово залишатися поруч із Герром Касасом.

— Тоді Му Бай мусить померти. Наразі він перебуває на горі Фаньсюе і вже досяг рівня Верховного Мага. Усі наші люди зараз мають величезні труднощі з проникненням до Китаю, не кажучи вже про Катів. У мене є пропозиція. Ми можемо доручити Головному Екстрадитору власноруч усунути цю загрозу. Му Бай ще не підозрює, ким насправді є Янь Цю. Вона виманить його і позбудеться... — запропонувала Синій Кажан.

— Якщо Му Бай загине від рук Головного Екстрадитора, це буде рівнозначно тому, щоб роздзвонити всім навколо, ким вона є. Не забувай, як здох Ху Цзінь, — холодно відрізав Салан.

— Пробачте... Я цього не врахувала, — понурила голову Синій Кажан.

— Натрави на нього Привида, — наказав Салан.

— Пр... Привида! — Синій Кажан здригнулася, почувши це ім'я. Мороз пробіг її шкірою.

— Використай вбивство Мо Фаня як прикриття... — задумливо додав Салан.