Розділ 1803 — Миттєвий Стрибок і Левітація

БУМ!

Вогняний Кулак із вибухом врізався в землю, підпаливши клапоть шерсті Третього Вовка.

Вовк несамовито застрибав від болю, охоплений вогнем. Він хутко покотився по землі, щоб збити полум'я. Та щойно підвів голову, як побачив, що просто на нього мчить блискавка.

Третій Вовк блискавично відскочив убік, ухиляючись від Громового Удару. На його подив, під час падіння розряд раптом змінив кут і вдарив точнісінько туди, куди вовк відстрибнув. Здавалося, ніби він сам стрибнув просто під блискавку. Залишся б він на місці — нічого б не сталося!

Третій Вовк ледь не розридався. Він був істотою рівня Командира, відомою своєю неймовірною спритністю та швидкістю, то чому ж йому так важко ухилятися від цих простеньких заклять?

Невже в цих заклять є власні очі? Як вони вгадують, куди він побіжить?

— Досить, можеш повертатися, — промовив Мо Фань, вирішивши, що тренувань на сьогодні вистачить. Він задоволено відправив Білого Вовка, що Поглинає Місяць, назад до Простору Викликаних Звірів.

Третій Вовк відчув неймовірне полегшення і стрімголов кинувся назад до свого лігва.

Це було просто жахливо. Його господар був занадто могутнім. Чому він вибрав саме його, коли там було ще з десяток інших Білих Вовків, що Поглинають Місяць?!

— Якщо навіть Білі Вовки, що Поглинають Місяць, не можуть ухилитися від цих заклять, то багатьом магам вітру це теж буде не до снаги! — пробурмотів собі під ніс Мо Фань.

Мо Фань був надзвичайно задоволений результатами тренування. Він не лише переконався в неймовірних властивостях елемента хаосу, а й вивчив один невеличкий трюк, практикуючись на Білому Вовку.

Елемент хаосу виявився дечим схожим на елемент тіні. Він міг накладати на ціль Печатку Порядку!

Печатку тіні зазвичай використовували для відстеження, тоді як Печатка Порядку працювала так, ніби на ворога чіпляли магніт. Коли Мо Фань застосовував свої елементальні закляття і накладав на них цей магнетизм, вони буквально фіксувалися на цілі. Навіть якщо супротивник змінював позицію чи намагався ухилитися, Печатка Порядку все одно притягувала магію до нього!

Ця здатність мала величезне значення. Якби Мо Фань хотів змінити траєкторію закляття вручну, йому довелося б неабияк зосередитися й прораховувати, куди саме відстрибне ціль, перш ніж змусити магію переслідувати її. Натомість із цією здібністю йому вистачало двох простих Печаток, щоб закляття самостійно гналися за ворогом...

Це нагадувало різницю між автоматичною та механічною коробками передач. Ситуація в бою змінювалася блискавично. Єдина помилка могла коштувати йому поразки. Тому Мо Фань не завжди мав час і сили вираховувати ідеальну точність своїх заклять. Зрештою, він не вмів концентруватися на трьох речах одночасно, як Гайді.

Однак із Печаткою Порядку Мо Фань був упевнений, що зможе миттєво підвищити точність своїх атак до максимуму. Йому більше не доведеться остерігатися ворогів із надзвичайною спритністю.

— Якщо ця магія здатна маніпулювати траєкторією заклять, цікаво, чи може вона маніпулювати чимось іще? — раптом осяяла Мо Фаня геніальна ідея.

Хлопець заплющив очі. Його тіло почало випромінювати те саме химерне світіння.

Маленька Полум'яна Белль якраз доїла курячі крильця, і її почало хилити на сон. Вона підлетіла до Мо Фаня, плануючи подрімати на його плечах. Малеча вже й думати забула про те, що господар наказував їй старанно тренуватися.

Вона теж володіла елементом простору, і її контроль над ним був справді видатним. Літати в неї виходило просто чудово.

Підлітаючи до Мо Фаня, вона випадково перетнула зону темряви довкола нього, що нагадувала сонячне затемнення. Зненацька Маленьку Полум'яну Белль почало тягнути вгору. Вона й схаменутися не встигла, як опинилася на висоті понад десять метрів над господарем.

Маленька Полум'яна Белль спантеличено кліпала оченятами. Вона збагнула, що щось не так, лише досягнувши цієї висоти. Вона спробувала відшукати Мо Фаня і побачила, що він стоїть точнісінько під нею.

Вона з усіх сил намагалася спуститися, але натомість злетіла ще вище. Маленька Полум'яна Белль не на жарт розлютилася. Полум'я, що огортало її крихітне тіло, було на межі вибуху!

— Можеш спускатися, я просто проводив експеримент! — розвеселився Мо Фань, знову потішившись реакцією своєї улюблениці.

Він скасував маніпуляцію порядком простору довкола неї. Щойно гравітація запрацювала як слід, малеча хутко приземлилася йому на плече. Тим часом темне кільце піску, що ширяло в повітрі навколо Мо Фаня, безсило обсипалося на землю.

Маленька Полум'яна Белль здавалася вкрай спантеличеною і чекала від Мо Фаня пояснень.

— Я просто зміг змінити порядок гравітації на протилежний, — пояснив хлопець.

Маленька Полум'яна Белль кивнула так, ніби зрозуміла лише половину зі сказаного.

Мо Фань і не сподівався, що вона збагне суть. Це було все одно, що бурмотіти до самого себе.

Мо Фань справді змінив напрямок сили тяжіння. Існувало безліч способів маніпулювати природним порядком речей, і йому знадобиться час, щоб поступово в усьому розібратися. Що ж до практичності, то порівняно зі Зламом Траєкторії та Печаткою Траєкторії, Зворотна Гравітація теж була напрочуд потужним інструментом!

Тепер він мав аж два елементи, здатні впливати на гравітацію. Першим був елемент землі, який міг акумулювати магію землі з довкілля, щоб змінювати щільність ґрунту й посилювати тяжіння. Другим був елемент простору, що концентрував силу тяжіння в певній точці шляхом просторового стиснення, що також посилювало гравітацію.

Магія хаосу не створювала жодної енергії. Вона могла лише маніпулювати природним порядком речей.

Наприклад, гравітація має тягнути донизу, але під впливом магії хаосу її напрямок можна змінити на протилежний — угору. Тоді все, що опиниться під дією Маніпуляції Порядком: Зворотної Гравітації, почне левітувати!

— Старий Вовку, ану виходь! — гукнув він.

Мо Фань нарешті викликав Снігового Вовка Летючого Струмка.

Вовк уже розслабився, гадаючи, що його пронесло, але Мо Фань усе-таки витягнув його замість боксерської груші. На щастя, він заздалегідь розпитав Третього Вовка і дізнався, що експеримент стосувався переважно базових і середніх заклять, які не завдадуть йому особливої шкоди.

— Накажи кільком Біломітковим Вовкам теж вийти сюди, — сказав Мо Фань Сніговому Вовку Летючого Струмка і почав відкривати Браму Виклику.

Сніговий Вовк Летючого Струмка виконав наказ. Він закликав до себе близько десятка Біломіткових Вовків. Ці вовки відзначалися неабиякою покірністю й беззаперечно виконували всі команди, коли їхній ватажок був поруч.

— Накажи їм стати колом навколо мене і не рухатися, — скомандував Мо Фань.

— Аву-у-у!!

Сніговий Вовк Летючого Струмка завив і, наче суворий армійський інструктор, наказав тринадцяти Біломітковим Вовкам зайняти свої позиції.

Мо Фань широко вишкірився, побачивши, як вони вишикувалися.

— Миттєвий Стрибок!

Мо Фань застосував просунуте закляття простору, і його тіло огорнуло сріблясте сяйво.

Коли срібляста Зоряна Галактика розвіялася, мов зоряний пил, Мо Фань буквально розчинився в повітрі!

Біломіткові Вовки не встигли й кліпнути, як раптом помітили силует Мо Фаня, що виник у зовсім іншому місці просто між ними. Однак територія, на якій з'явився хлопець, зазнала несподіваних змін!

— Левітація!

Біломіткові Вовки раптом втратили ґрунт під ногами, і їх відірвало від землі.

Зазвичай, втративши рівновагу, істота має впасти на землю, проте вони, навпаки, почали підійматися в повітря. Мо Фань установив на цій ділянці новий порядок!

Здавалося, якась невидима велетенська сила тягнула їх угору. Біломіткові Вовки перелякано заскавчали, злітаючи в небо!