Розділ 1804 — Турнір Молодих Магів

Біломіткові Вовки пороззявляли пащі й повисовували язики. Вони хаотично махали лапами, намагаючись знайти хоч якусь опору, немов собаки, які не вміють плавати, раптом упали в глибоке озеро.

Мо Фань задоволено вишкірився, спостерігаючи за вовками, що безпорадно борсалися в повітрі.

— Ану донизу! — Мо Фань змахнув пальцем, повертаючи звичний порядок у цій зоні.

Біломіткові Вовки ще не встигли оговтатися від зміни гравітації, як раптом почали стрімко падати. Від жаху шерсть на них стала дибки.

Зграя вовків посипалася дощем, важко гепаючись об землю лапами догори. Звідусіль почулося жалібне скавчання.

Старий Вовк, що спостерігав за цим здаля, аж очі витріщив.

«Якого біса вони там коять? Невже влаштували якесь Мегападіння?!»

— Гаразд, можеш відправити їх назад і видати заслужену винагороду, — наказав Мо Фань Сніговому Вовку Летючого Струмка.

Енергію елемента виклику можна було використовувати для підживлення викликаних звірів, що Мо Фань і мав на увазі під винагородою. Біломіткові Вовки могли застосувати її для зміцнення кігтів і загального розвитку. Попри пережиті знущання, вовки були на сьомому небі від щастя. Вони радісно висолопили язики, ніби закликаючи господаря кликати їх щоразу, коли йому знову знадобляться боксерські груші для тренувань. Жодної вовчої гордості!

Мо Фань залишився вкрай задоволений результатами експерименту. Він зміг краще зрозуміти практичне застосування елемента хаосу. На жаль, прогрес у цій стихії йшов надто повільно. От якби йому вдалося опанувати Вихор Хаосу — це було б просто ідеально!

Мо Фань покинув тренувальний майданчик. Він збирався повернутися додому й трохи подрімати, але дещо привернуло його увагу. Хлопець звів очі на Кантонську телевежу, що сяяла розкішними вогнями.

— Трясця, я ж реально повівся на його хитрощі. Клянуся, я витягну його звідти за барки і приріжу просто на очах усього Кантону! — вилаявся Мо Фань. Він миттю розвернувся й покрокував назад до вежі.

Маленька Полум'яна Белль спантеличено кліпала оченятами. Вона вирішила, що Мо Фань збирається купити ще курячих крилець, тому радісно злетіла йому на голову й задоволено замугикала.

Деяким людям судилося вічно ходити в злиднях, бо вони постійно вкладали всі гроші у власний розвиток. Мо Фань був ідеальним прикладом: поки він не досягне своїх цілей, усі зароблені статки слугуватимуть лише цеглинами на шляху його культивації, хоч би які суми це були!

Спочатку він сподівався, що, покинувши телевежу, викине з голови відверту рекламу Фен Чжоулуна. Гадав, що заспокоїться і спише все на звичайні побрехеньки, але щойно він дійсно заспокоївся, то просто не міг перестати думати про елемент землі з чотирма додатковими ефектами!

Місто Фейняо...

У центрі міста тривав відбірковий Турнір Молодих Магів. Учасники з різних міст і провінцій з'їжджалися до головних міст своїх регіонів. Майже щороку цей турнір збирав безліч видатних талантів і, не враховуючи Світового студентського турніру, привертав найбільшу увагу в країні.

Турнір слугував впливовим майданчиком, де здібні маги могли заявити про себе. Після початку кризи на узбережжі його статус зріс ще більше. Переможці майже напевно отримували престижні посади в місті Фейняо.

Порівняно з іншими головними містами регіонів, Фейняо вважалося новим містом, яке щойно почало стрімко розвиватися. Воно подолало шлях від звичайного міста третього рівня до ключового бастіону, порту й фортеці на південно-східному узбережжі. Очевидно, що воно конче потребувало свіжої крові.

Му Нінсюе запросили стати суддею на фінальних боях, оскільки місто Фаньсюе входило до північного району Фейняо. Вона не змогла знайти жодної вагомої причини для відмови, адже це був фінал, і Фейняо цілком щиро запросило на цю роль саме її.

Термін «Молодий Маг» був досить розмитим.

Зі Світовим студентським турніром усе було прозоро: учасники мали бути студентами, а тим, хто навмисно затягував із випуском, вхід було заборонено.

Натомість Турнір Молодих Магів був відкритий для всіх віком до сорока років!

— Невже гора Фаньсюе не виставила жодного представника на турнір? Незабаром у Фейняо влаштується чимало поважних людей та впливових організацій. Якщо ваша гора Фаньсюе не покаже гідного результату на такому впливовому турнірі, вам буде складно мати вагоме слово на майбутніх важливих засіданнях, — уїдливо мовив до Му Нінсюе Лі Куан із клану Далі, якого також запросили суддею.

Клан Далі та гора Фаньсюе були давніми суперниками у Фейняо.

Місто стрімко розвивалося, і обидві фракції раптово опинилися в центрі національної уваги. Гора Фаньсюе прибрала до рук найкращу ділянку в північному районі — порт і транспортний вузол, — не кажучи вже про поклади руди поблизу. Багато відомих кланів, і навіть уряд та Магічна Асоціація, дивилися на це із заздрістю. Му Нінсюе вже не вперше стикалася з тиском із боку різних організацій під час розбудови міста Фаньсюе. Однак їй вдалося зміцнити позиції, навіть коли всі намагалися підставити їй підніжку. Вона об'єднала зусилля з кланом Дунфан із Ханчжоу та шанхайським кланом Му, щоб нарешті утвердитися як самостійна фракція.

З іншого боку, клан Далі був підрозділом льодяного клану Му. Льодяний клан Му панував по всій країні й займав провідні позиції серед найвпливовіших родин. Звісно, вони не збиралися відмовлятися від такого ласого шматка, як Фейняо. Їхня основна база була в столиці, тож Фейняо виявилося поза зоною їхнього прямого впливу. Тому вони надавали колосальну підтримку клану Далі, що базувався у Фейняо.

Вони прагнули, щоб клан Далі знищив конкурентів з гори Фаньсюе й прибрав до рук однойменне місто. На жаль для них, гора Фаньсюе більше не була тією маленькою фракцією, якою здавалася раніше. Голос гори Фаньсюе на міських зібраннях Фейняо мав таку саму вагу, як голос радника!

Люди з клану Далі посіли аж три місця серед десяти найкращих учасників турніру, тоді як від гори Фаньсюе туди не пробився жоден. Усе місто вже гуло про це.

— Бої за вихід у десятку ще не завершилися, — незворушно відповіла Му Нінсюе.

— Гадаю, ваші шанси були б реальними, лише якби ви, лідерко гори Фаньсюе, самі вийшли на арену. Інакше навряд чи хтось із ваших людей зможе пробитися в десятку. Вам доводиться тягнути все на власних плечах, попри статус лідера. Ви нічим не відрізняєтеся від тих наївних голів дрібних угруповань. Людські можливості не безмежні. Ви не зможете вічно робити все власноруч, — Лі Куан усміхався так, ніби вони просто вели світську бесіду, але насправді між ними вже летіли іскри!