Розділ 1807 — Знесемо тебе вниз

Гора Фаньсюе була закритою для широкого загалу, тому величезний натовп мусив зібратися біля підніжжя, немов на якийсь бунт.

Неможливість на власні очі побачити поєдинок стала справжніми тортурами для цих людей, які до нестями жадали дізнатися результат. На щастя, ніколи не варто недооцінювати згуртований натовп. Зрештою вони відшукали кількох щасливчиків із перепустками на гору Фаньсюе, які погодилися вести пряму трансляцію двобою!

Му Нінсюе не намагалася нічого навмисно приховувати. Вона просто не терпіла, коли її територією вешталося занадто багато сторонніх. Тому вона зовсім не заперечувала проти того, щоб ті, хто мав перепустку на гору Фаньсюе, транслювали дуель.

Відеокамери не могли чітко зафіксувати магічні закляття; на екрані вони перетворювалися лише на сліпучі білі спалахи. Проте більшість цілком влаштовувала й така розмита картинка. Зрештою, мало хто з них по-справжньому розбирався у складних магічних плетіннях. Людям було достатньо розуміти загальну картину: хто домінує, хто отримав рану, а хто зрештою зазнав поразки!

Людська природа часом буває вкрай химерною. Коли людям не давали подивитися на видовище, вони ставали надзвичайно тривожними й нетерплячими, з легкістю поширюючи плітки та роздуваючи ситуацію до абсурду. Як наслідок, і гора Фаньсюе, і місто Фаньсюе зараз просто кишіли народом. Усі з нетерпінням чекали на розв'язку.

— Дуель такого рівня вже привертає стільки уваги? Двобій між Мо Фанем та Цзу Сянтянем викличе ще більше божевілля! — промовила Му Нінсюе, відсуваючи штору. Зі своєї кімнати вона бачила крихітні фігурки, що скупчилися на гірській стежці. Натовп щільним кільцем оточив підступи до гори Фаньсюе.

— Нінсюе, ти готова? — запитала Шао Юй, стоячи поруч із нею. — Цей Хе Яо добіса сильний. Ані Бай Хунфей, ані я не змогли його здолати.

— Спершу мені треба перевдягнутися. Не очікувала, що він припреться саме сьогодні, — відказала Му Нінсюе.

— М-м, може, нехай почекає годинку-дві? Терпіти не можу його пихатість, — озвалася Шао Юй.

— Мені вистачить і десяти хвилин, — відповіла Му Нінсюе, прямуючи до гардеробної. Спочатку вона планувала присвятити день медитації у своїй кімнаті, тому була вбрана в простий домашній одяг, абсолютно не придатний для бою.

Му Нінсюе вважала, що немає сенсу навмисно морозити цього чоловіка. Раз уже вона прийняла виклик, не було жодної потреби марнувати час одне одного. До того ж такі супротивники траплялися вкрай рідко. Це точно мала бути гідна дуель!

На горі Фаньсюе була страшенно величезна арена для дуелей. Від самого початку її спроєктували спеціально для такого майстра руйнувань, як Мо Фань. Тут проводилися лише поєдинки найвищого рівня між Просунутими магами. Зрештою, сама лише активація захисного бар'єра коштувала шалених грошей.

До арени вели лише два шляхи. Один — із зони, призначеної для ключових членів гори Фаньсюе, а інший — від будинку Мо Фаня. Наразі Му Нінсюе мешкала саме там. Тим часом Хе Яо привели до арени іншою дорогою. Його супроводжував Бай Хунфей.

— Чому тут майже нікого немає? Ви що, вирішили провести все за зачиненими дверима, щоб уберегти свою репутацію? — Хе Яо озирнувся і не побачив жодного глядача, навіть із місцевих.

— Такі правила для кожного, хто приходить до нас із викликом, — спокійно відповів Бай Хунфей.

Бай Хунфей усе ще тримав злобу на Хе Яо після своєї поразки на Турнірі Молодих Магів. Його страшенно дратував цей самовдоволений вираз обличчя. Довівши гостя до місця, він лише недбало склав долоні докупи:

— Почувайся як удома!

Бай Хунфей не збирався прислуговувати цьому типу. Він просто розвернувся й пішов геть.

Хе Яо це зовсім не обходило. Чекати було цілком нормально, враховуючи, що він перебував на чужій території. Він був готовий простояти тут хоч до самого заходу сонця, аби лише Му Нінсюе не скасувала поєдинок.

Зовсім скоро всі дізнаються, що Му Нінсюе з гори Фаньсюе зовсім не така крута, як про неї базікають!

Хе Яо терпляче чекав на арені, навіть не намагаючись бродити довкола.

Він сподівався, що тут будуть хоч якісь глядачі, які вестимуть пряму трансляцію, але гора Фаньсюе суворо заборонила вхід на свою приватну землю всім стороннім.

Кожній людині подобається бути в центрі уваги, але він був не проти, щоб усе відбулося без свідків. Зрештою, гора Фаньсюе не зможе просто відхреститися від власної поразки. Якби вони справді спробували це зробити, їм би більше не знайшлося місця у місті Фейняо!

Дуель за зачиненими дверима. По суті, це означало лише одне: вони до нестями боялися, що натовп побачить їхню ганьбу, якщо вони програють.

— Га? Що тут хтось робить? — несподівано пролунав голос від входу.

Хе Яо вирвався зі своїх роздумів і глянув туди. Він побачив доглянутого юнака, від якого так і віяло крижаним холодом.

— Ану хутчіш тягни сюди Му Нінсюе, — відрізав Хе Яо.

— Шукаєш Му Нінсюе? А ти взагалі хто такий? Що тобі від неї треба? — юнак, який уже збирався йти, зупинився й обернувся, почувши ці слова.

— Хм, то ось як гора Фаньсюе приймає гостей? Чи, може, ви, бовдури, зрозуміли, що вам світить абсолютний розгром після того, як побачили мою силу, і тепер вирішили просто покепкувати з мене? Я думав, що гора Фаньсюе вища за такі жалюгідні витівки! — скипів Хе Яо.

«Хіба не ваш же хлопець привів мене сюди й сказав чекати на Му Нінсюе?! А тепер припирається ще якийсь тип і питає, якого біса я тут стирчу! Не дивно, що вони не хочуть пускати глядачів на цю дуель!»

— Ти не належиш до ключових членів гори Фаньсюе. Я й так не став питати, якого біса ти забув на цій приватній арені. Ти що, нариваєшся на неприємності? — огризнувся юнак, побачивши таку неприкриту пихатість.

— Я прийшов кинути виклик Му Нінсюе! У нас із нею дуель! Ти, шматок лайна, ану бігом тягни її сюди! У мене вже уривається терпець на цій вашій сміттєвій горі! — Хе Яо оскаженів іще більше, вирішивши, що цей тип навмисно тягне час!

«Му Нінсюе розіграла таку розкішну виставу, зухвало прийнявши його виклик перед усім натовпом, а сама влаштувала поєдинок за зачиненими дверима й навіть не зволила з'явитися. Вона ще й прислала якогось ідіота, щоб той молов нісенітниці й крав його час. Вона взагалі не сприймала його всерйоз!»

Почувши ці крики, обличчя юнака потемніло від люті.

Юнак, який до цього стояв біля самого входу, повільно вийшов на арену і розстебнув куртку, продемонструвавши тренувальну футболку під нею.

Він щойно покинув Кімнату Усамітнення. Планував просто трохи попрактикувати свої закляття, аж раптом, на своє превелике здивування, натрапив на цього неадеквата!

— По-перше, Му Нінсюе — лідерка гори Фаньсюе, і не кожне нікчемне сміття має право викликати її на дуель. Гадки не маю, як ти взагалі сюди пробрався, але дуже скоро я накажу комусь знести тебе з цієї гори!

— По-друге, біль, якого ти зараз зазнаєш, назавжди вб'є у твою макітру одну просту істину: таким, як ти, не дозволено ганьбити ім'я гори Фаньсюе!

— І наостанок: я тобі не шматок лайна, моє ім'я — Му Бай!

Сказавши це, Му Бай зупинився просто навпроти Хе Яо. У його очах палахкотів гнів і відверта зневага!