Розділ 1808 — Чому вони несуть ноші?

Му Нінсюе закінчила перевдягатися. Для боїв вона віддавала перевагу темнішому вбранню. Шао Юй спустилася слідом за нею до дуельної арени. Попри власну вроду, поруч із Му Нінсюе вона щоразу почувалася сірою мишкою, особливо коли та причепурювалася. Завдяки своєму божественному темпераменту Му Нінсюе доводила до досконалості будь-який образ — чи то розкішно вбраної маленької принцеси, чи то чарівної жінки в спортивному костюмі. Навіть жінки мліли від її краси, а більшість із них до нестями їй заздрили...

— Чому я відчуваю магію? — Му Нінсюе раптом помітила енергетичні пульсації, що долинали з арени.

— Може, той тип розминається, — припустила Шао Юй.

— Не схоже. Рівень енергії надзвичайно високий, — зауважила Му Нінсюе.

Дівчата рушили далі. Біля самого входу вони випадково натрапили на Бай Хунфея.

Потужні вибухи теж привернули його увагу. Му Нінсюе не стала розпитувати, що там коїться, коли побачила такий самий спантеличений вираз на його обличчі.

Ще до того, як вони зайшли всередину, на арені вже метушилося кілька молодих слуг гори Фаньсюе. У хмарі пилу, що досі не розвіялася, вони підіймали із землі тяжко пораненого чоловіка.

— Цей пихатий Хе Яо посмів покалічити когось із наших? Я ж просто попросив його почекати тут хвилинку. Яке нахабство! — вилаявся Бай Хунфей.

У повітрі кружляли кристалики льоду, повільно осідаючи на землю. Зрештою всі помітили в куряві ще одну постать. Це був юнак у біло-синьому спортивному костюмі, чий норов скидався на непорушний льодовик.

— Знесіть цей шматок лайна з гори й перекажіть усім, хто хоче кинути нам виклик, що це найлегше покарання для тих, хто наважиться вдертися на гору Фаньсюе без дозволу! — холодно відрізав Му Бай. Він розсіяв магію льоду, навіть не обдарувавши Хе Яо зайвим поглядом.

У Хе Яо було розтрощено чимало суглобів. Його очі широко розплющилися й налилися кров'ю. На обличчі, окрім люті, застигла абсолютна недовіра!

Він програв. Він програв цей бій!

Хе Яо ніколи не сприймав гору Фаньсюе всерйоз. Він був свято переконаний, що лише Му Нінсюе мала б хоч якісь шанси проти нього, і аж ніяк не очікував, що якийсь випадковий тип, якого прислали тягнути час, володітиме такою жахливою силою!

Протягом усього двобою Хе Яо відчував колосальний тиск. Лише після кількох обмінів ударами він отримав тяжкі рани. У всій країні налічувалося лиш кілька молодих магів, яких він вважав гідними супротивниками, але цей юнак, здавалося, був на кілька років молодшим за нього...

— Му... Му Бай! — Хе Яо не міг викинути з голови це ім'я, поки його виносили з арени. Чому він ніколи раніше про нього не чув?

Шао Юй, Бай Хунфей, Му Нінсюе, а також Му Ліньшен і Му Чжуоюнь, які щойно прийшли, стояли на арені з абсолютно отетерілими обличчями.

Му Бай обернувся і збагнув, що позаду нього зібралася ціла делегація. Він звернувся до Му Ліньшена:

— Дядьку Ліньшене, схоже, наша охорона трохи розслабилася. Хай той тип і здавався трохи здібним, він не мав би так легко прослизнути на нашу територію.

— Тр... трохи здібним, — Му Ліньшен лише плямкнув губами. Він почав сумніватися, чи справді того побитого чоловіка звали Хе Яо.

— Му Баю, ти вже завершив усамітнення? — спокійно поцікавилася Му Нінсюе.

— Так. Думав трохи тут розім'ятися, але якогось біса натрапив на того ідіота, — пирхнув Му Бай.

— Му Баю, ти хоч знаєш, кому щойно натовк писок? — озвався Бай Хунфей.

— А що, він якась шишка? — Му Бай кинув побіжний погляд услід чоловікові на ношах.

— Трохи є таке. Зрештою, вчора він став чемпіоном Турніру Молодих Магів Фейняо, — просвітив його Бай Хунфей.

— О, не дивно, що він щось таки вмів, — незворушно відказав Му Бай.

— ...

Усі миттю втратили дар мови. Проте шок, який вони відчули, був не меншим.

Спершу всі радо вітали Му Бая на горі Фаньсюе, адже він був членом їхньої родини.

Однак ніхто й подумати не міг, що він володіє такою жахливою силою. Му Нінсюе витратила на перевдягання трохи більше десяти хвилин, а Му Бай уже встиг організувати Хе Яо путівку на ношах.

— Му Баю, ти вчинив дуже необачно. Цей тип мав битися з Му Нінсюе. Він навіть кинув їй виклик перед усім натовпом під час гранд-фіналу турніру... — пояснив Бай Хунфей.

— То він не брехав? Це ти його сюди привів? — здивувався Му Бай.

— Я, — підтвердив Бай Хунфей.

— Овва. Я провчив його лише тому, що він молов всіляке лайно про гору Фаньсюе, — знизав плечима Му Бай.

— Забудьте, нехай буде так. Я від самого початку казала, що виклик приймає гора Фаньсюе, а не я особисто. Немає жодної проблеми в тому, що саме Му Бай вибив із нього дур, — втрутилася Му Нінсюе.

У цій ситуації їй більше нічого не залишалося.

Вона чудово знала межі сили Му Бая. Вони навіть провели дружній спаринг перед тим, як він пішов в усамітнення. Силу Хе Яо вона також могла приблизно оцінити.

— Тоді... що нам сказати людям, які чекають на результат? — стурбовано запитав Му Ліньшен.

— Просто скажіть їм правду, — відрізала Му Нінсюе.

Тим часом біля підніжжя гори Фаньсюе зібралося ще більше людей. Дехто, зважаючи на ідеальну погоду та мальовничі краєвиди, навіть притягнув випивку й закуски, влаштувавши справжні пікніки.

— Дуель має скоро початися. Є якісь новини від тих, хто на горі? — поцікавився Чжун Лі.

Почулося важке зітхання.

— Якби ж я знав, що Мо Фань — власник гори Фаньсюе, я б ще тоді попросився до нього. Чув купу пліток про те, як суворо вони відбирали новачків, коли це місце ще було суцільною дірою. Тоді ніхто навіть не думав подавати заявки, а тепер гора Фаньсюе вимахала до таких масштабів усього за кілька років. Зараз це одне з найприбутковіших місць у країні, куди просто неможливо втиснутися. Слухай, Гу Їн, тобі треба було діяти рішучіше й стрибнути до нього в ліжко. Тоді б наш Мисливський Загін Фен міг би відхопити собі солідну посаду, а не ночувати просто неба, як зараз, — пробурчав Сє Хао.

— Ти що, серйозно думаєш, що я дешева, як капуста на базарі? Чому б тобі самому не піти й не продати свою дупу? Навіть якби я хотіла себе запропонувати, це б спрацювало лише за умови, що я в його смаку. Ти взагалі дивився Турнір Молодих Магів? Ця Му Нінсюе вродлива, мов янгол! На її тлі я виглядаю як купа багна! — визвірилася на нього Гу Їн.

— Гаразд, годі вам. Давайте вже позлословимо, як завжди водиться. До речі, як гадаєте, хто сильніший? Хе Яо чи Му Нінсюе? Хоч би як там було, я все одно вважаю, що Хе Яо на цілу голову слабший за Мо Фаня, — озвався Сє Хао.

— Почалося! Дивіться, хтось із гори Фаньсюе спускається з новинами, — Чжун Лі протиснувся крізь натовп і побачив кількох людей, що йшли стежкою донизу.

— Дивно, а чого це вони несуть ноші?