Розділ 1815 — Не просто наставниця з магії

Лінлін відкрила свою електронну карту і помітила, що острів Світанку все ще був позначений як ранчо для приручення.

Це означало, що інформацію про цю локацію не оновлювали понад десять років. Безпері Птахи, за якими ніхто не доглядав, захопили острів Світанку і перетворили його на свій розплідник.

— Спроба створити приватне величезне ранчо для приручення — це вкрай небезпечна затія, — промовила Цзян Шаосюй.

Родина Цзян Шаосюй мала військове коріння, тому вона чудово знала, наскільки складно приручати демонічних звірів.

Якщо в їхній країні й існували масштабні програми з приручення, то це, найімовірніше, була Програма приручення Небесних Орлів. Інші подібні ранчо облаштовували далеко за межами безпечних зон на випадок, якщо станеться якась катастрофа.

Приручення демонічних звірів було надзвичайно прибутковою справою. Зрештою, у світі налічувалася лише обмежена кількість викликачів, а їхні викликані звірі вважалися приватною власністю. Деякі демонічні звірі чудово годилися на роль їздових тварин для бойових магів, а ще допомагали їм у боях. Проте навіть наймирніший демонічний звір міг влаштувати справжню криваву різанину на людських територіях, якби залишився неприрученим.

Військова система приручення Небесних Орлів була надзвичайно розвиненою, та навіть вони повстали проти своїх вершників під час навали Білих Магічних Соколів. Солдати були змушені негайно перебити їх усіх до одного. Інакше їм довелося б битися ще й із власними демонічними звірами!

— Двадцять років тому деякі керівники містечка Вангуй інвестували в острів Світанку. Вони планували використати його, щоб перетворити містечко на поважне місто вздовж східного узбережжя. Коли іноземний купець збанкрутував і втік, уряд, який його активно підтримував, зіткнувся з фінансовою кризою. Вони приховали правду, щоб Радники згори нічого не дізналися, і просто покинули острів Світанку напризволяще! — розповіла Тан'юе.

— Ох уже ці можновладці... — Чжао Ман'яню так і кортіло вилаятися, але він стримався, зваживши на кількість дівчат довкола.

— То тих посадовців якось покарали? — поцікавився Мо Фань.

— А як їх покараєш? Ті чиновники не були дурнями. Минуло вже десять років. Їх давно перевели на інші посади в інші місця, і вони продовжують зловживати владою. Яке їм діло до добробуту цього містечка? Новий мер обіймає посаду лише два роки. Спочатку він думав, що острів Світанку — це просто занедбаний клапоть суші, але коли він відправив туди команду для обстеження, усіх до єдиного вбили. Мер просто отетерів! — зітхнула Тан'юе.

— Цьому меру страшенно не пощастило, — зауважив Мо Фань.

Чиновники Вангуй десятирічної давності залишили по собі просто добіса величезну халепу. Вони приховали правду, щоб це не вдарило по їхніх кар'єрах, і за цей час організували собі переведення в інші регіони. А коли на їхнє місце прийшли нові люди, вони збагнули, що ця проблема вже перетворилася на цілий острів демонічних звірів!

За десять років Безпері Птахи могли розмножитися безліч разів. Покинуте ранчо, вочевидь, стало ідеальним середовищем для цих створінь. Тепер острів Світанку був, по суті, розсадником Безперих Птахів. Десять років тому вони могли бути лише зграйкою пташенят, але тепер перетворилися на ціле плем'я чи орду!

— Вид Безперих Птахів, який обрав той купець, вирізнявся найвищими темпами розмноження та росту. Острів Світанку був ізольованим і багатим на ресурси, що дозволило Безперим Птахам самостійно сформувати ціле плем'я, — вела далі Тан'юе.

— То виходить, справжня загроза для містечка Вангуй — це не та отруйна тварюка, а саме ці Безпері Птахи? — уточнила Лінлін.

Тан'юе кивнула. У ресторані були сторонні, тому вона не мала нагоди розповісти їм усю правду одразу.

— Насправді ми виявили цю проблему близько місяця тому. На жаль, Союзу Примусу вкрай важко впоратися з цим самотужки. Поки що нам нічого не залишається, окрім як спостерігати за островом. Отруйна тварюка — це лише дрібна неприємність, що виникла через масове розмноження Безперих Птахів. І нам справді варто розібратися з нею якомога швидше, — пояснила Тан'юе.

— Не дивно, що така старійшина, як ви, ганяється за якоюсь дрібною отруйною тварюкою. Виявляється, острів Світанку становить страшенно величезну загрозу для цього містечка, — відзначив Мо Фань.

— М-м, я мушу постійно наглядати за островом Світанку, але мої підлеглі не здатні впоратися навіть із дрібними проблемами. У мене від цього просто голова йде обертом! — Тан'юе потерла скроні.

— ХА-ХА, а я ще дивувався, чого ви така розлючена! — розреготався Мо Фань.

— Я вже провела невелике розслідування. До підняття рівня моря чисельність Безперих Птахів не була такою критичною. Але відколи море піднялося, вони почали розмножуватися божевільними темпами, ніби їх накачали якимось гормоном росту, — розповіла Тан'юе.

— Можливо, морська вода принесла їм певний ресурс, якого їм так бракувало, — припустила Лінлін.

— Я теж так думаю. Якщо я не зможу розв'язати цю проблему, доведеться доповідати про це Чжу Мену, — зітхнула Тан'юе.

Чжу Мен був сенатором, який відповідав за Стратегію Усунення Загроз. Він був ідеальним кандидатом для вирішення цієї ситуації. Однак Союз Примусу розписався б у власній некомпетентності, якби переклав на заклопотаного сенатора справу, з якою не зміг упоратися сам. Тан'юе ніяк не могла придумати спосіб розв'язати цю проблему. Якщо за наступні кілька тижнів у неї так і не з'явиться кращого плану, їй нічого не залишиться, окрім як скласти звіт. Вона не могла зволікати вічно.

От тільки щойно вона доповість про це, її негайно понизять на посаді!

Тан'юе не була з тих чиновників, які навмисно приховували правду. Вона була готова змиритися з пониженням. Вона просто не хотіла, щоб популяція Безперих Птахів на острові Світанку продовжувала зростати.

— Ви ж тільки нещодавно стали заступницею старійшини. Буде дуже прикро, якщо вас понизять, — мовила Лінлін.

— Це краще, ніж дозволити ситуації вийти з-під контролю, — зауважила Тан'юе.

— Ми планували відвідати острів Світанку, щоб відшукати Печатку Тотемних Звірів. Схоже, наш план теж полетів шкереберть через цю проблему, — Лінлін зиркнула на Цзян Шаосюй, яка виглядала такою ж безпорадною.

Від самого початку вони намагалися триматися подалі від неприємностей, але хто ж знав, що острів Світанку більше не був тим самим місцем, що раніше. Його вже окупували Безпері Птахи, яких так і не вдалося приручити!

— Пані Тан'юе, ваша проблема — це моя проблема. Покладіться на нас, — заявив Мо Фань, поплескавши себе по грудях.

— Дякую, але не думаю, що це буде легко. Я поділилася цим із вами лише тому, що останнім часом перебувала під страшенним тиском. Просто хотіла виговоритися. Тепер мені значно краще, — з полегшенням мовила Тан'юе.

Невдовзі Тан'юе пішла, оскільки мала ще купу справ.

Мо Фань бачив, що ця проблема мучила Тан'юе вже досить довго. Це явно позначилося на її норові та душевному стані. Він неабияк переймався за неї.

Провівши Тан'юе поглядом, Цзян Шаосюй штовхнула Мо Фаня в бік і прогарчала:

— Твоя макітра забита лише її бюстом. Перед поїздкою ти клявся шукати Тотемних Звірів, але щойно наткнувся на неї, як миттю втратив фокус. Між вами двома щось є?

— Вона була моєю наставницею з магії ще в старшій школі. Ти навіть не уявляєш, наскільки я захоплювався нею, коли тільки почав вивчати магію. Я також можу гарантувати, що в кожного хлопця на нашому потоці були про неї вологі сни. Для нас вона не просто наставниця з магії... Як її учень, я зобов'язаний допомогти їй із цією проблемою! — праведно виголосив Мо Фань.

— М-м, тут Мо Фань має цілковиту рацію, — кивнув Чжао Ман'янь, погоджуючись.

Чжао Ман'янь теж мріяв про таку вчительку. Тоді б йому не довелося покладатися на журнали, картинки чи комп'ютер, щоб задовольнити свої сексуальні фантазії!