Розділ 1830 — Вибух азарту, Зла Зірка!

Вони дісталися Гаю Небесних Кокосів. Нічне небо було повністю сховане за велетенським листям. Довкола панувала суцільна темрява без жодного проблиску світла.

Мо Фань видерся по стовбурах аж до самої крони. Листя виявилося напрочуд великим і міцним, що легко витримувало його вагу, погойдуючись під ногами, немов гойдалка-балансир.

Мо Фаня цілком влаштовувало те, що він мав тверду опору під ногами. Проте йому доводилося бути вкрай обережним на ділянках, де листя росло не так густо: варто було наступити туди занадто сильно, і він міг би просто провалитися вниз.

Чень Шо попереджав Мо Фаня, що Зла Зірка віддає перевагу відпочинку саме в кронах дерев, але хлопець так і не помітив Імператора Демонічних Птахів-Скатів, уважно оглянувши все довкола.

Подекуди листя нашаровувалося одне на одне. Мо Фань звів очі вгору й невдовзі розгледів два зазубрені чорні крила, що злегка виступали під кутом у сорок п'ять градусів.

Імператор Демонічних Птахів-Скатів мав тіло справжнього ската. Коли він повільно розправив крила, місячне світло нарешті впало на його силует. Здавалося, ніби нічне небо слугувало для нього персональною сценою. Його тіло відбивало холодний сріблястий блиск!

Мо Фань був трохи приголомшений зовнішністю цього створіння. Демонічні Птахи-Скати виглядали грізно, але такі тварини, як скати-манти та кажани, зазвичай належали до найпотворніших і наймоторошніших видів. Тож цілком природно, що Птахи-Скати, які поєднали в собі риси обох видів, мали б підпадати під ту саму категорію. Проте це правило абсолютно не стосувалося створіння, яке зараз розправляло гострі крила над деревами. В очах Мо Фаня цей звір мав бездоганні вигини та лінії, а шкіра здавалася неймовірно гладенькою. Він більше скидався на еталонний космічний корабель із наукової фантастики!

— То це і є Зла Зірка... — пробурмотів Мо Фань.

Виглядав він просто неймовірно круто!

Мо Фань не вирізнявся красномовністю чи глибокою освіченістю. Це було єдине слово, яке спало йому на думку в такій ситуації. Створіння виглядало просто добіса круто!

Коли Мо Фань уперше побачив Демонічних Птахів-Скатів, його неабияк здивувала унікальна зовнішність цього виду. Хто ж знав, що вигляд їхнього володаря буде ще досконалішим. Тільки уявіть: якби це створіння промчало чи зависло над гамірним мегаполісом, воно б миттю викликало вибух захоплених та отетерілих криків!

На біса взагалі марнувати час на приручення звичайних Демонічних Птахів-Скатів, які скидалися на покручів кажанів і мант? Лише Імператор Демонічних Птахів-Скатів був вартий його уваги!

— Апас, мені страшенно сподобалася ця пташка. Ти маєш повалити її для мене, зрозуміла? — схвильовано випалив Мо Фань. Він не зводив очей зі Злої Зірки.

Круто, як же круто! Тільки таке створіння було гідне такого красеня-генія, як він! Сніговий Вовк Летючого Струмка з білосніжною шерстю, шляхетним родоводом крижаної долини та ідеальним поєднанням сили й грації раптом видався йому звичайним тхором, що борсається в снігу, порівняно з Імператором Демонічних Птахів-Скатів, який скидався на металевий бойовий винищувач!

Спершу Мо Фань зовсім не горів бажанням жертвувати собою, виходячи сам на сам з істотою рівня Нижчого Правителя, але тепер він просто жадав зробити цього звіра своїм новим скакуном. У нього миттю з'явилася шалена мотивація для бою з цією потворою!

Це було схоже на те, ніби богиня, про яку він так довго мріяв, нарешті постала перед ним у плоті. У нього одразу ж виникло непереборне бажання підкорити її! Кров уже пульсувала в скронях від азарту!

Істота рівня Нижчого Правителя!

Мо Фань рідко бився з монстрами рівня Правителя сам на сам. Тепер йому кортіло перевірити, чи вистачить йому власної сили, щоб протистояти істоті рівня Нижчого Правителя в чесному двобою!

— Продовжуй дивитися на нього, я спровокую його через твій погляд, — пролунав голос Апас у свідомості Мо Фаня.

Мо Фань зібрався з думками й чітко дотримувався вказівок Апас.

Імператор Демонічних Птахів-Скатів чудово усвідомлював присутність Мо Фаня. Він саме потягувався, розминаючи кістки й широко розправляючи крила.

Піддавшись на провокацію Апас, Зла Зірка змахнула крилами й шугонула у височінь. На відміну від звичайних птахів, Імператор Демонічних Птахів-Скатів просто перетворився на химерний промінь світла і стрімко злетів у нічне небо. Його крила залишалися нерухомо притиснутими до боків. З ракурсу Мо Фаня це виглядало так, ніби меч із трикутним вістрям, оповитий синьо-сріблястим сяйвом, нестримно врізався в непроглядну пітьму. Його величний вигляд укотре приголомшив юнака!

— Мо Фаню, ми готові! — гукнула Цзян Шаосюй знизу, від основи дерев.

— Починайте! Ця Зла Зірка все одно буде моєю! — озвався Мо Фань із твердим і палаючим поглядом.

Ця ситуація втілювала в собі всю справжню радість і суть пригод. Вона дозволила Мо Фаню на власні очі побачити чудеса природи та магію різних видів. Те, як Імператор Демонічних Птахів-Скатів здійнявся в небо, вразило Мо Фаня просто в серце, змусивши його шалено калатати. Це нагадувало те саме почуття кохання з першого погляду!

Знизу почувся гуркіт увімкнених механізмів, за яким слідувало тріскотіння електрики. Енергія Ментального елемента ринула крізь сітки й сконцентрувалася в одній точці, немов у громовідводі.

Суцільний розряд блискавки, без жодного відгалуження, вдарив просто в Імператора Демонічних Птахів-Скатів.

Імператор Демонічних Птахів-Скатів ширяв у небі. Проте Мо Фань помітив ланцюг між монстром та стрижнем у центрі сіток лише тоді, коли сліпучий спалах блискавки осяяв усе довкола. Ланцюг був настільки довгим, що сягав аж до хмар у нічному небі, залишаючись міцно прикріпленим до сітки. Він буквально сковував Імператора Демонічних Птахів-Скатів, не даючи йому вільно літати!

— Що це, в біса, таке?! — миттю випалив Мо Фань, звертаючись до Чень Шо.

Знизу ніхто не відповів. Ментальна магія продовжувала концентруватися в стрижні через сітки, а потім передавалася просто по ланцюгу!

Ланцюг розгойдувався на шквальному вітрі, видаючи мерзенний металевий брязкіт. Очевидно, Імператор Демонічних Птахів-Скатів не міг піднятися на ту висоту, якої прагнув. Він тягнув за собою в небо ланцюг, що розтягнувся на кількасот метрів. Звір усе більше нагадував повітряного змія, що ширяв у височині, от тільки замість нитки його утримував важкий металевий ланцюг!

— Мо Фаню, не переймайся цим! Дід сказав, що цей ланцюг утримує його тут, аби він не зірвав злість на жителях містечка... Просто хутчіш розмаж його, уже майже ранок! — озвалася Цзян Шаосюй.

Мо Фань похмуро насупив брови.

Чень Шо згадував, що металевий гравій — це те, чого Демонічні Птахи-Скати панічно боялися, але Імператор Демонічних Птахів-Скатів був прикутий ланцюгом саме з такого сплаву. Старий брехав, коли казав, що створіння просто віддає перевагу відпочинку в цій зоні — тварюка фізично не мала жодного шансу покинути це місце. Довжина ланцюга обмежувалася лише кількома сотнями метрів!