Розділ 12 — Розділ 12. Нік Ф’юрі, король брехні

— На ньому міститься велика кількість різноманітних загадкових речовин, схожих на кров якоїсь високорозвиненої форми життя.

— Ці речовини надзвичайно швидко розкладаються на вуглеводи. Ми не можемо зупинити цей процес!

— Доповідаю: ми зазнали невдачі. Речовини на мечі неможливо вилучити, і вони вже повністю розсіялися.

Почувши від учених, що аналіз завершився невдачею, Александер Пірс, нинішній директор Управління стратегічного реагування, забезпечення та логістики (Щ.И.Т.), який віддалено нагадував майбутнього президента Трампа, повернувся до людини, що стояла поруч.

— Агенте Ф’юрі, ви здобули незліченну кількість заслуг і повною мірою продемонстрували свої здібності перед Світовою радою безпеки…

Тут Александер Пірс ненадовго замовк.

— Я вже старий і незабаром відійду від справ на передовій. Можливо, саме ви успадкуєте мою посаду, старий друже.

— Гадаю, ви ще можете пропрацювати років двадцять чи тридцять, — напівжартома відповів Нік Ф’юрі.

Він не знав, що його начальник уже почав переходити зі світу світла у світ тіней. Не знав він і того, що цей чоловік був членом Гідри.

На той момент Ф’юрі все ще відчував легке хвилювання через майбутнє підвищення.

Однак серед цього хвилювання він помітив дещо дивне. Його начальник, здавалося, був аж надто задоволений.

— Ні, я вже втомився. Майбутнє належить вам.

Тепер Александер Пірс виглядав як доброзичливий старший наставник, який підтримує молодшого колегу.

Промовивши це, він рушив назустріч ученому, який виходив із приміщення з Олімпійським мечем у руках.

Забравши вченого залізний меч, загорнутий у білу тканину, Пірс раптом запитав:

— Ніку, звідки у вас цей меч?

— Є якісь результати аналізу?

Нік Ф’юрі не відповів прямо, а натомість перевів розмову на іншу тему.

— Звіт буде готовий найближчим часом.

Пірс глибоко подивився на Ніка Ф’юрі, після чого замовк.

Через п’ять хвилин Пірс отримав від агента роздрукований документ і почав його переглядати.

— Цей меч належав Гелі, — раптом промовив Нік Ф’юрі.

— Гелі?

— Богині смерті зі скандинавської міфології.

— Агенте Ф’юрі, ви жартуєте?

Пірс повільно опустив документи й повернув голову, серйозно дивлячись Нікові просто в око.

— Якщо Драконяча Перлина може існувати насправді, то чому не може існувати й Гела?

Нік Ф’юрі всміхнувся й поставив зустрічне запитання.

Ці слова відразу занурили Александера Пірса в мовчання.

Приблизно пів хвилини він приголомшено дивився перед собою, а потім опустив голову й почав швидко перегортати документи.

Драконяча Перлина.

Як член Гідри, він надто добре знав цю назву.

— Згідно з результатами досліджень, генетична послідовність власника залишків крові на цьому мечі повністю відрізняється від людської. Судячи з цієї дивовижної послідовності, ця істота мала б володіти багатьма незвичайними властивостями, — промовив Александер Пірс.

— Якими саме? — запитав Нік Ф’юрі.

— Довголіття, надзвичайна життєздатність і м’язи, здатні накопичувати більше енергії.

Александер Пірс перегорнув наступну сторінку.

— Але в нас надто мало даних для порівняння. Це все, що ми наразі знаємо.

— Гела — богиня смерті зі скандинавської міфології. Тож немає нічого дивного в тому, що її меч забруднений кров’ю богів, — спокійно відповів Нік Ф’юрі.

Він уже вирішив, що приховуватиме існування Оріона Кроса від усього світу, так само як раніше приховав існування Капітана Марвел — Керол.

Заради цього він без вагань вирішив використати Гелу як прикриття.

Адже найпереконливіша брехня зазвичай складається з дев’яти частин правди й лише однієї частини вигадки.

А Нік Ф’юрі був справжнім майстром у цій справі.

— Тут написано, що під час випробувань дослідницьке обладнання на одну коротку мілісекунду зазнало впливу потужного електричного струму. Напруга становила щонайменше вісімсот тисяч вольт. Частину обладнання було пошкоджено, — продовжив уголос читати документи Александер Пірс.

— Гела — зла королева підземного світу. Тож немає нічого дивного в тому, що вона могла битися з Тором, богом грому, — продовжував відверто брехати Нік Ф’юрі.

Насправді в цю мить Нік Ф’юрі й сам був потай приголомшений.

Як і слід було очікувати від Зевса, колишнього царя олімпійських богів! Навіть після того, як олімпійський пантеон відійшов у минуле, на мечі все ще залишився слід його сили.

Звісно, Нік Ф’юрі не знав, що системний інвентар Оріона Кроса мав функцію «збереження свіжості».

Якби предмети всередині не перебували в стані, близькому до зупиненого часу, голова Геліоса та Олімпійський меч уже давно б повністю згнили.

Звідки б тоді на мечі взявся хоча б найменший слід сили?

— Ви маєте рацію. Але яка прикрість, — погодився Пірс з аналізом і припущеннями Ніка Ф’юрі, водночас важко зітхнувши.

Яка прикрість!

Александер Пірс був просто розбитий.

Адже вже на самому початку звіту зазначалося, що меч перетворився на цілком звичайну залізну зброю, яка більше не містила жодної сили чи надприродної енергії.

Якби меч зберіг свою колишню могутність, то Пірс міг би одним стрибком піднятися на вершину влади.

Адже Червоний Череп свого часу використав Драконячу Перлину, щоб стати суперлиходієм, здатним протистояти Капітану Америці.

Якби Александер Пірс отримав у своє розпорядження такий меч, він також міг би досягти неймовірних висот.

На жаль, історія не знає умовного способу.

— Ви уклали угоду з тією богинею смерті? — Пірс відкинув документи вбік і раптом запитав.

Серед агентів, які супроводжували Ніка Ф’юрі й допомагали Оріону Кросу прокладати інтернет-кабель, природно, було чимало шпигунів Гідри.

Тому Александер Пірс, якому щойно спала на думку ця ідея, відчув ще більше зацікавлення.

— Так. Але я не впевнений, чи є те місце входом до підземного світу, чи чимось іншим. Зараз я вже не можу туди потрапити, — відверто відповів Нік Ф’юрі.

Насправді Капітан Марвел Керол незабаром мала залишити Землю. Щойно це станеться, більше ніхто не зможе потрапити до тієї області.

Навіть якби Нік Ф’юрі привів до краю запечатаної зони всіх своїх агентів та вчених, вони все одно не змогли б виявити там абсолютно нічого.

Відвідуйте сайт і читайте більше романів, щоб допомогти нам швидше оновлювати розділи. Щиро дякуємо!