Розділ 23 — Розділ 23: Прибуття до Камар-Таджу

— Директор Ф'юрі вже домовився з Китаєм. Нашій групі дозволили в'їзд.

Колсон дістав із холодильника літака кілька пляшок напоїв і поставив їх перед Оріоном Кроссом та іншими.

— Сер, дозвольте запитати, навіщо ми туди вирушаємо?

Це був транспортний квінджет Щ.И.Т. На ньому не встановили озброєння, зате було чимало розважального обладнання.

Якщо не зважати на все інше, то П'єтро саме сидів на своєму місці й грав у комп'ютерну гру.

— Нік Ф'юрі тобі не сказав?

Оріон Кросс узяв сік, зробив ковток і запитав у відповідь.

— Він лише сказав, що я можу побачити речі, які зруйнують моє світосприйняття.

Згадавши загадковий телефонний дзвінок Ніка Ф'юрі, який пролунав кілька хвилин тому, Колсон мимоволі відчув пригніченість.

— О? А що ще він сказав?

Оріон підняв брову. Схоже, хоча Нік Ф'юрі й не прийшов зустрітися з ним особисто, він усе одно постійно стежив за ситуацією.

— Він також нагадав, що всі записи цієї операції мають бути цілком засекречені й не повинні потрапити до жодних офіційних архівів.

Колсон дістав із холодильника банку холодної кави, повернувся на своє місце й почав знімати з себе всі засоби зв'язку та запису, крім пристрою для зв'язку з Ніком Ф'юрі. Він також видалив дані, які вже встигли записати ці пристрої.

— Ти розмовляєш китайською? Якщо ні, то згодом можуть виникнути чималі труднощі й непорозуміння.

Оріон усміхнувся й запитав.

— Так. Мова, якою розмовляє найбільше людей у світі, є обов'язковим предметом для агентів.

Колсон кивнув і відповів Оріону китайською.

— Чудово, — кивнув Оріон.

— А якщо цього все одно буде недостатньо, у мене є навушники для синхронного перекладу. Вони розпізнають діалекти й місцеві вислови з різних регіонів Китаю.

Колсон нахилився, відкрив валізу, дістав кілька комплектів пристроїв і подивився на Ванду та П'єтро.

— А ви, малечо, хочете такі?

Колсон помітив, що Оріон, схоже, дуже добре ставиться до цих двох дітей, хоча знав їх зовсім недовго.

Ще під час очікування транспортного квінджета він попросив штаб-квартиру перевірити інформацію про дітей.

Через війну їхні батьки нещодавно загинули, залишивши обох дітей самотніми, безпорадними й позбавленими будь-якої підтримки.

Хоч Колсон і був агентом, він не був бездушним. Тож цілком міг зрозуміти вчинки Оріона.

— Дякую, пане, — чемно подякувала Ванда, узявши навушник.

— Дякую, лисий дядьку! Я саме збирався заздалегідь вивчити кілька китайських фраз!

П'єтро підійшов, узяв навушник, відразу надягнув його, а потім відкрив комп'ютер і збуджено почав шукати фільми китайською мовою.

— ...

Посмішка на обличчі Колсона застигла. Він підсвідомо торкнувся голови.

— У мене просто трохи висока лінія росту волосся. Я не лисий...

...

На відкритий майданчик десь у Гімалаях повільно приземлився квінджет.

Спочатку Камар-Тадж був лише невеличким віддаленим селищем.

Але коли одна людина осягає Дао, навіть кури й собаки підносяться до небес.

Відтоді як кілька століть тому Древня успадкувала титул Верховної Чарівниці, Камар-Тадж стрімко перетворився на головний центр магічного світу. Навіть три Санктуми в Нью-Йорку, Лондоні та Гонконзі, залишені Аггамоттою ще в давнину, затьмарювалися величчю Камар-Таджу.

Крім того, у звичайному світі Камар-Тадж також був туристичним місцем із досить розвиненою економікою.

Можна навіть сказати, що якби не надзвичайно своєрідне географічне розташування Камар-Таджу, він цілком міг би стати світовим економічним центром того ж рівня, що й Нью-Йорк, Лондон та Гонконг.

— Агенте Колсоне, ви вірите в магію?

Вийшовши з літака, Оріон поставив це запитання.

— Е-е... сер, зараз не Середньовіччя. Ми живемо в епоху, яка вірить у науку.

Колсон завмер, почувши це, й відповів майже автоматично. Потім, ніби раптом про щось здогадавшись, обережно запитав:

— Сер, тільки не кажіть, що ви приїхали сюди шукати Гоґвортс — школу чарів і чаклунства?

— Щось на кшталт того.

Оріон спокійно кивнув.

— Але це місце набагато могутніше за Гоґвортс.

Якщо говорити точно, то називати Камар-Тадж школою магії було цілком правильно.

Просто, на відміну від магічних шкіл у світі Гаррі Поттера, у Камар-Таджі не надавали особливого значення походженню чи кровним лініям. Тут важливішими були доля та природна схильність до магії.

Крім того, магія, яку передавали в Камар-Таджі з покоління в покоління, призначалася не лише для збереження знань. Її головним призначенням був захист Землі від вторгнень з інших вимірів.

— Це...

Колсон кинув погляд на Ванду та П'єтро, які, схоже, зовсім не здивувалися почутому, а потім із суперечливим виразом обличчя промовив:

— Вибачте, сер. Я вже не дитина. Мені досі важко повірити в щось на кшталт магії.

Оріон усміхнувся.

Колсон вважав, що Ванда й П'єтро вірять у магію лише тому, що вони ще діти. Насправді ж обоє вже особисто стикалися з нею.

— Ви вважаєте, що магія суперечить науці? — запитав Оріон.

— А хіба ні? — Колсон завмер і перепитав.

— Хіба суть науки не полягає в тому, щоб пояснювати логіку та закони, за якими функціонує все суще?

— Мовою цього місця це називають «Дао».

— Якщо магія також підпорядковується певній логіці й законам усередині Всесвіту, то чим вона відрізняється від того, що ви вважаєте наукою?

До того часу, коли Оріон закінчив говорити, Колсон уже глибоко замислився.

Схоже... у його словах справді був сенс.

Якщо магія теж підпорядковувалася логіці й законам та її можна було перевірити, то сама магія цілком відповідала визначенню науки.

— Причина, через яку ви зараз не вірите в існування магії, полягає лише в тому, що ви не знаєте її законів. Можливо, сьогодні ви зможете розширити свій світогляд.

Оріон, який ішов попереду, зупинився перед звичайними дерев'яними дверима.

Тук-тук-тук.

Щойно він тричі постукав, просто в повітрі раптом виникло мерехтливе кільце світла, яке миттєво помчало до них.

Оріон Кросс знав, що це таке, тому навіть не намагався ухилитися. Колсон же перелякався. Коли він нарешті зрозумів, що відбувається, було вже надто пізно.

Шурх!

Портал накрив усіх чотирьох, і група Оріона опинилася всередині тихої, просторої та світлої кімнати.

— Ви повернулися.

Позаду всіх пролунав чийсь голос.

— Хто там?!

Колсон, який уже міцно стискав руків'я пістолета на поясі, почувши голос, поспіхом вихопив зброю, розвернувся й наставив її на джерело звуку.

Відвідуйте сайт і читайте більше романів, щоб допомогти нам швидше публікувати нові розділи. Щиро дякуємо!