Розділ 28 — Розділ 28: Сутичка на М’ясницькому мосту

Під М’ясницьким мостом у Білджвотері, у темній і сирій дерев’яній хатині, догори дриґом зі стелі звисав чоловік із виглядом запеклого пройдисвіта.

Неподалік від нього молода жінка з вогненно-рудим волоссям бавилася щойно здобутим трофеєм — колодою гральних карт.

— Непогано, капітане. Нарешті ти мене спіймала.

Чоловік, підвішений догори ногами, зовсім не виглядав наляканим. Його голос залишався невимушеним і безтурботним.

— Не зазнавайся. Я закинула вудку за більшою здобиччю. За твоїм напарником.

Руда жінка скоса глянула на нього й усміхнулася.

Такою була її угода з морською відьмою. Вона мала спіймати двох людей в обмін на звільнення своїх підлеглих.

БА-БАХ!

Сталося дещо несподіване.

Щойно руда жінка закінчила говорити, дах дерев’яної хатини раптово обвалився, і згори всередину провалилося кілька людей.

— Чорт забирай! Я ж наказала нікому більше не наближатися до цього місця!

Побачивши це, руда жінка розгнівалася й інстинктивно вихопила два пістолети, закріплені на поясі.

Однак наступної миті вона сховала зброю й пробурмотіла:

— Чужоземні маги?

— Дякую, Вчителю Древня.

Коулсон досі не міг оговтатися. Він не очікував, що вони з’являться просто в повітрі, і мало не вирішив, що зараз упаде й розіб’ється на смерть.

— Нема за що.

Древня розвіяла щит серафимів, який тримала в руці, й подивилася на господарку цього приміщення.

— Це липке повітря… Ми біля моря?

Оріон Кросс із легкою відразою підняв ногу й поглянув на плями плісняви на підлозі.

— Я збирався знайти якесь зручне місце, щоб почати. Не думав, що опинюся в такій клятій дірі.

— Схоже, ще один маг, який бавився з телепортаційною магією. То що ти збираєшся з ними робити?

Чоловік, підвішений до стелі, усміхнувся й запитав руду жінку. Він поводився зовсім не так, як належало б поводитися полоненому.

— Двері там.

Руда жінка глибоко вдихнула, вказала на двері й звернулася до групи Оріона Кросса:

— Вихід там. Можете йти.

— Оце так милосердя імператриці Білджвотера! Яка ж іронія. Чому б тоді й мене не відпустити?

Чоловік, підвішений догори ногами, знову відкрив рота, щоб познущатися з неї, але цього разу руда жінка просто проігнорувала його.

— Дякую.

Древня кивнула рудоволосій жінці, а потім подивилася на Оріона Кросса.

У цьому світі саме Оріон Кросс, природно, був їхнім лідером.

Оріон знизав плечима й попрямував до дверей.

— Тоді ходімо. Знайдемо місце, де я зможу спочатку…

БА-БАХ!

Двері розлетілися на друзки від потужного удару ззовні.

— Та скільки можна?! Невже мені не дадуть спокійно закінчити хоча б одне речення?

Оріон безпорадно обтрусив дерев’яні тріски зі свого одягу й промовив це з роздратуванням.

Щойно Оріон Кросс прибув у цей світ, контракт надвимірної магії автоматично перейшов у підготовчу стадію.

Мало того, що навколишнє середовище було жахливим, так тепер іще хтось вирішив йому завадити.

Невже ці люди не розуміли, що розпорошення уваги на надто багато справ серйозно знижує ефективність?

Особливо коли Оріон Кросс займався надзвичайно важливою справою, у якій не можна було припуститися жодної помилки.

— Відпустіть його, і ніхто не постраждає!

Бородатий чоловік, який увірвався до приміщення, спрямував на Оріона Кросса величезну рушницю й голосно закричав.

— Ви тут і далі розбирайтеся між собою. Джоне Доу, відійди вбік. Ми йдемо.

Оріон поплескав по стволу зброї, спрямованому на нього, і звернувся до бороданя.

— Мене не звати Джон Доу. І…

Грейвз-Розбійник владно перегородив Оріону дорогу.

— Навіть не думай кликати підмогу!

— О Грейвзе, дурню ти нещасний! Вони не з нею!

Твістед Фейт, Майстер Карт, який висів на стелі, безпорадно затулив обличчя руками.

Спочатку ситуація була один на один або навіть давала перевагу двом проти одного. Але в одну мить усе перетворилося на шістьох проти двох — якщо, звісно, рахувати й тих двох дітей.

— Невже?

Грейвз завмер, насупився й уже збирався опустити рушницю та відійти вбік.

— Саме так. Ми не разом.

Міс Фортуна струснула вогненно-рудим волоссям, а потім раптово повернула голову й непомітно підморгнула Оріону Кроссу, грайливо спокусливо.

До того ж вона навмисно зробила так, щоб Твістед Фейт, який висів неподалік, побачив цю сцену.

— Стій! Грейвзе, зупини їх!

Твістед Фейт миттєво прокрутив у голові цілий ланцюжок подій.

Чоловік перед ним, безперечно, був колишнім коханцем імператриці Білджвотера. Дізнавшись телепортаційну магію, він спеціально прибув сюди, щоб зустрітися з нею.

Щойно вони навмисно вдали, що не знайомі одне з одним, аби він та його люди могли піти й покликати підмогу.

— Стривай. То яку з твоїх версій мені слухати?

Грейвз остаточно розгубився. Щойно Твістед Фейт наказував йому відпустити цих людей, а тепер вимагав їх зупинити. Що взагалі відбувалося?

— Яка морока…

На тілі Оріона Кросса спалахнуло зоряне світло, і в його руці з’явився щит.

Не гаючи часу, він замахнувся й ударив ним Грейвза по голові. Той усе ще перебував у розгубленості й навіть не встиг зреагувати.

ДЗЕНЬ!

ГЕП!

Бідолашний Розбійник повалився біля входу, навіть не встигнувши зробити жодного пострілу.

— Як компенсацію за те, що я втрутився, можна попросити кілька чистих кімнат? Це ж не проблема?

Оріон повернув голову й подивився на Міс Фортуну.

— Звісно, жодних проблем. Усі твої витрати в Білджвотері можеш записати на мій рахунок.

Міс Фортуна дістала з-за спини мотузку, підійшла до непритомного Грейвза, зв’язала його й відкинула вбік.

— Якщо тобі потрібно терміново відпочити, нагорі є кілька сухих кімнат.

— Чудово.

Почувши це, Оріон Кросс негайно розвернувся й попрямував нагору.

Контракт надвимірної магії вже досяг критичної стадії. Особливо після того, як він перетворився на Втілення Війни, — швидкість просування раптово значно зросла.

Невдовзі контроль над короною на голові Ауреліона Сола, Зорековаля, опиниться в його руках.

Відвідуйте сайт і читайте більше романів, щоб допомогти нам швидше оновлювати розділи. Щиро дякуємо!