Розділ 32 — Розділ 32: Що станеться, коли міжвимірний бар’єр ослабне?

Після того як усі повернулися до своїх кімнат, вони почали розбирати місцеві сувеніри, привезені з іншого світу.

Окрім Оріона Кросса та Старшої, усі інші придбали чимало речей у Білджвотері. Щоправда, зрештою за все заплатила міс Фортуна.

Білджвотер був портовим містом, тому серед його місцевих товарів природно траплялися вироби, привезені з усіх куточків Рунтерри.

Саме тому Коулсон раніше був таким схвильованим.

Хоча він і не привіз нічого особливо рідкісного, сама можливість отримати стільки різноманітних предметів з іншого світу була більш ніж достатньою, щоб заслужити серйозну нагороду за свої досягнення.

У своїй кімнаті Оріон Кросс сидів, схрестивши ноги на дерев’яному дивані. Навколо нього кружляла астральна енергія.

— Схоже, це цілком можливо.

Оріон Кросс повільно розплющив очі.

Щойно йому вдалося успішно відчути предмет, який він залишив у Рунтеррі.

Луску. Ту саму луску з вигравіруваним ритуалом звернення до Галакронда, яку було вбудовано в Демонічну рушницю.

Це доводило, що завдяки позавимірній магії час і простір більше не мали для нього значення, якщо на певному предметі залишався відбиток його магічної сили.

Крім того, справжнім подарунком була саме ця луска.

Порівняно зі Священною рушницею та Демонічною рушницею, які разом мали лише дванадцять набоїв, звернення до Галакронда не мало обмежень щодо кількості використань.

До того ж ця луска вже не була такою, як та, яку він раніше подарував П'єтро й яка слугувала лише засобом зв’язку.

Оріон Кросс уже володів магічною силою, а в Рунтеррі магії теж не бракувало. Щойно набої Демонічної рушниці закінчаться, на сцену вийде луска.

Тоді, якщо хтось погодиться виконати ритуал звернення, він зможе один раз закликати силу Галакронда.

Водночас Оріону Кроссу передаватиметься додаткова магічна енергія як підношення, посилюючи його під час наступного перетворення на Галакронда.

Звісно, для перетворення на Галакронда була потрібна магічна сила сьомого рангу. Оріон Кросс лише починав свій шлях, тож навіть не уявляв, коли зможе досягти такого рівня.

Тук-тук-тук.

Саме в цю мить у двері раптом постукали.

— Заходьте, — сказав Оріон Кросс, повертаючись до реальності.

Дерев’яні двері відчинилися, і до кімнати увійшла Старша.

— Що сталося? Щось пішло не так?

Побачивши її несподівану появу, Оріон Кросс із цікавістю запитав.

— Твоя позавимірна магія послабила бар’єр між вимірами, — відповіла Старша.

— Міжвимірний бар’єр ослаб? То тепер іншим вимірам буде легше вторгнутися на Землю?

Оріон Кросс насупився й запитав.

— Ні.

Старша ледь похитала головою.

— Міжвимірний бар’єр не призначений для того, щоб зупиняти вторгнення з інших вимірів.

— Тоді скажіть прямо. Які саме наслідки це матиме?

Оріон Кросс підняв брову.

— Міжвимірний бар’єр схожий на сітку. Щоб проникнути з іншого виміру, потрібно розірвати цю сітку.

— Але тепер отвори в ній просто стали трохи більшими...

— Я й сама не знаю, що станеться. Можливо, взагалі нічого.

Закінчивши пояснення, Старша поклала на стіл Кільце Слінга.

— Цей предмет необхідний, якщо ти збираєшся навчитися створювати просторові портали.

— Тобто, якщо сказати простіше, дещо змінилося, але насправді жодної загрози немає?

Вислухавши її, Оріон Кросс підпер підборіддя рукою.

— Саме так, — кивнула Старша.

— Я...

Оріон Кросс урвав себе на півслові, а потім усміхнувся й похитав головою. Зрештою він міг лише пояснити поведінку Старшої, яка шукала проблеми там, де їх, можливо, й не було, її надмірним почуттям відповідальності за свої обов’язки.

— Я лише хотіла тебе попередити.

Старша однією рукою відкрила портал і залишила кімнату Оріона Кросса.

Наступного ранку Оріон Кросс щойно прокинувся, як у двері знову постукали.

Безпорадно зітхнувши, він відчинив їх і побачив Коулсона, який стояв зовні з усмішкою на обличчі.

— Пане, ви ж не збираєтеся залишитися тут назавжди й жити, наче аскет?

— Ви запрошуєте нас до Нью-Йорка?

Оріон Кросс поглянув на П'єтро та Ванду, які стояли позаду Коулсона, і відразу все зрозумів.

Як і належало досвідченому переговорнику й дипломату Щ.И.Т., Коулсон спочатку вирішив переконати цих двох дітей, а вже потім прийшов до Оріона Кросса.

— Саме так. Директор уже досить давно чекає на вас там, — усміхнувся Коулсон і кивнув.

— Повірте мені, ви неодмінно пошкодуєте, що запросили нас до Нью-Йорка, — усміхнувся Оріон Кросс, коли вони прямували до літака.

Звісно, причин відмовлятися в нього не було. Після переходу до виміру Рунтерри він зустрівся з міс Фортуною, Ґрейвзом і Твістед Фейтом, але жодна з цих зустрічей не запустила завдання.

Це означало, що на цьому етапі завдання могли активувати лише найважливіші постаті цього світу.

Принаймні поки що все виглядало саме так.

Що ж до його безглуздої системи, яка не мала ані найменшого натяку на інтелект, то Оріон не знав, чи отримає вона колись оновлення та зміниться в майбутньому.

— Пошкодуємо? Ви збираєтеся стати суперлиходіями й почати все руйнувати?

Коулсон зовсім не сприйняв його слова серйозно. Він вирішив, що Оріон просто жартує, і навіть не помітив, що П'єтро позаду нього тримав карту пам’яті й самовдоволено посміхався.

— Суперлиходіями? І який у цьому сенс?

Оріон Кросс скривив губи. Якщо йому справді щось знадобиться, він може просто попросити Ніка Ф'юрі.

— Тоді чому ми пошкодуємо?

Коулсон вирішив, що Оріон зневажає злочинну поведінку, і його серце знову сповнилося повагою до цього чоловіка.

— Дізнаєтеся, коли настане час.

Оріон Кросс піднявся на борт транспортного «Квінджета», який простояв тут цілу добу, сів на місце й ліниво потягнувся.

Ванда насилу донесла свою частину сувенірів з іншого світу, поклала їх у багажний відсік, а тоді сіла поруч з Оріоном Кроссом.

— А, до речі, ось, тримай. Пізніше поясню, як цим користуватися.

Раптом щось згадавши, Оріон Кросс кинув Ванді Кільце Слінга, яке дала йому Старша.

— Каблучка?!

Ванда поспіхом упіймала її. Опустивши голову й поглянувши на прикрасу, вона миттєво почервоніла. Дівчина швидко сховала каблучку до кишені й навіть не почула, що Оріон сказав далі.

Відвідуйте сайт і читайте більше новел, щоб допомогти нам швидше оновлювати розділи. Щиро дякуємо!