Розділ 45 — Розділ 45: Місто, де технології та магія співіснують

— Що?

Вираз обличчя Тоні став дещо дивним. Але невдовзі він знову набув серйозного вигляду, подивився на Оріона Кросса й кивнув.

— Я вірю.

Байдуже. Він готовий сказати що завгодно, аби тільки вибратися звідси.

— Вибач, але слова, які розходяться з думками, не рахуються.

Оріон Кросс поглянув на індикатор виконання завдання. Він усе ще показував нуль відсотків.

— Та годі тобі!

Тоні безпорадно прикрив обличчя долонею.

— Брате, зараз двадцять перше століття. Ти ж не трирічна дитина. Може, не будемо грати в такі ігри?

— Саме так. До того ж тут є камера, і нас можуть виявити будь-якої миті. Якщо ти знаєш, як вибратися звідси, то просто скажи, — погодився Іньсен, який стояв збоку.

— Ви вважаєте магію казкою? Тоді як, на вашу думку, ми з моїм диваном опинилися тут?

Оріон Кросс недбало вказав на диван, що стояв на купі сміття.

Якби він прийшов сюди звичайним способом, навіщо йому було б тягнути із собою диван?

Щойно Оріон Кросс промовив ці слова, індикатор виконання завдання піднявся до трьох відсотків.

Але на цьому все й зупинилося. Далі показник не зростав.

— Схоже, доведеться показати вам щось справжнє.

Оріон Кросс розумів, що зараз найпростіший момент для виконання завдання. Щойно Тоні втече, він одразу візьметься за виготовлення броні «Марк». Тоді виконати це завдання буде практично неможливо, і йому залишиться хіба що сподіватися на наступне оновлення завдань.

Адже мета полягала не просто в тому, щоб змусити Тоні повірити в існування магії. Потрібно було, щоб він справді увірував у неї.

Аби змінити чиїсь переконання, людину необхідно поставити в безвихідне становище.

— І що ти збираєшся робити? Покажеш нам магічний фокус?

Тоні відступив на крок, сів на стілець і жестом запросив Оріона починати.

— Няв. Куди ми цього разу вирушаємо?

З-за спини Оріона Кросса випливла мила кішка, що лежала на книжці.

— Розгорни будь-яку сторінку.

Оріон Кросс махнув рукою. Книга Порогів стрімко перегорнула сторінки, а позавимірна магія активувалася, огорнувши все приміщення.

— Ти…

Гудіння!

Вони навіть не встигли нічого сказати, як Оріон Кросс успішно переніс їх до Рунтерри.

Усі троє опинилися в темному провулку.

— Не думав, що потраплю саме сюди. Схоже, мені сьогодні щастить.

Оріон Кросс поглянув на літальний апарат, що пролітав небом, і ледь помітно усміхнувся.

— Ти використав магію, щоб витягти нас із того пекла? Щиро дякую!

Після телепортації Іньсен зрозумів, що вони вже покинули печеру. Він радісно ступив уперед, схопив Оріона Кросса за руку, і його обличчя засяяло вдячністю.

— Зачекай!

Тоні тримав батарею, яка підтримувала його життя, і зробив кілька кроків із провулка. Він підвів голову й оглянув навколишній світ.

Будівлі виглядали неймовірно технологічними, але водночас було очевидно, що нічого подібного на Землі не існувало.

І річ була не лише в будівлях. Одяг перехожих також відрізнявся від того, що носили люди на Землі, а в декого навіть були механічні протези.

— Це… кіберпанк?

Як справжній фанат технологій, Тоні, звісно, знав про подібні вигадані світи. І побачене справді нагадувало кіберпанк.

— Щось на кшталт цього, але…

Оріон Кросс підійшов до Тоні, поплескав його по плечу й указав в інший бік.

— Це Пілтовер — місто, де співіснують магія та технології.

У майстерні неподалік виснажений маг вливав магічну енергію в якусь машину.

Побачивши цілком очевидні коливання магічної сили, Тоні, який завжди непохитно вірив у науку, раптом похитнувся у своїх переконаннях.

А крім того… Поєднання магії й технологій миттєво розпалило його цікавість до невідомих знань.

Різкий скрегіт, схожий на звук ножа, що шкрябає по склу, пролунав із глибини провулка, де щойно стояв Оріон Кросс. Він насупився й повернув голову на звук.

Жінка в масці притиснула до землі іншу жінку з коротким білим волоссям і зв’язала їй руки мотузкою.

Навколо стояло понад десяток кремезних чоловіків зі зброєю. Їхні тіла були модифіковані.

А той скрегіт щойно виник через те, що після нападу ноги біловолосої жінки ковзнули по землі.

Чому ковзання ніг по землі видавало такий звук?

Тому що називати їх ногами було б не зовсім правильно. Радше це були два гострі леза.

— Вибачте, але голова нашого дому вже в поважному віці й не може більше чекати. Ваше серце з Гекстеку стане доказом процвітання дому Ферросів.

Переконавшись, що Каміллу надійно знерухомлено, Афує дістала ніж. Вона збиралася вирізати з грудей жінки сяйливе серце з Гекстеку — символ влади та вічної молодості.

— Треба було зв’язати мені ноги, а не руки.

Раптом біля самого вуха Афує пролунав голос Камілли.

— Ні!

Але коли Афує нарешті зрозуміла, що відбувається, її тіло вже було розітнуте навпіл гострими лезами ніг Камілли.

— Цей ідіот зіпсував план нашого пана!

Інші чоловіки злякалися раптового спалаху жорстокості Камілли. Вони чудово розуміли: сьогодні живими звідси зможуть вийти лише представники однієї зі сторін.

— Прокляття! Спробуй ось це!

Один із чоловіків-кіборгів підняв масивну вогнепальну зброю, що мерехтіла синім світлом. Зціпивши зуби, він вставив у неї коштовний камінь і прицілився в Каміллу, яка щойно вбила Афує.

Побачивши це, Камілла звузила очі. Гак на її поясі вилетів у напрямку кута стіни, а сама вона кинулася ухилятися від пострілу.

Свист!

Коли повз промайнув спалах світла, спис, що мерехтів зоряним сяйвом, миттєво прошив тіло чоловіка-кіборга та його спільників, прибивши їх усіх до стіни. Вони замовкли й більше не рухалися.

— Вітаю. Нам потрібен провідник. Не допоможете?

Оріон Кросс підійшов до нанизаних на спис тіл, витягнув зброю, обернувся й звернувся до Камілли.