Розділ 48 — Розділ 48: Росомаха, який приземлився не в тому місці

— Кхе-кхе!

Здоровань, якого Оріон Кросс протягнув по землі, відкашлявся, виплюнувши повний рот крові. Він насилу підвівся й подивився на Оріона.

— Ти той, про кого говорив П'єтро?

— Саме так. Що тобі від нього потрібно?

Оріон злегка насупився, дивлячись на чоловіка перед собою.

Спочатку він думав, що той, хто напав на П'єтро, буде принаймні якимось суперлиходієм. Але зрештою з'ясувалося, що чоловік перед ним, окрім трохи більшої за звичайну фізичної сили, не мав жодних надздібностей. У нього навіть ножа чи пістолета із собою не було.

І він збирався викрасти людину за таких обставин? Він що, думав, ніби досі живе в Середньовіччі?

— Ми повинні зупинити Рейвен… Кхе! Урятувати їх…

Здоровань був увесь залитий кров'ю, проте повільно підвівся із землі.

— Схоже, у тебе непогана сила волі. Після таких серйозних травм ти все ще можеш стояти на ногах.

Оріон підняв брову.

— Я зазнавав травм у сто разів тяжчих за ці. Це дрібниці.

Здоровань знову відкашляв кров'ю. Здавалося, він ось-ось знепритомніє.

— Отже, ця Рейвен, про яку ти говориш… Це Рівен, Вигнанниця з Ноксусу, чи барон Рівендер із Плеті?

Оріон відступив на крок, щоб уникнути бризок крові, й запитав.

— Ні та, ні інший. Вона, як і ти, мутант.

Сказавши це, здоровань безсило впав на землю.

— Я не мутант, — пробурмотів Оріон.

Потім він помахав агентам Щ.И.Т.у, які прибули слідом за ним.

— Допоможіть йому. Не дайте йому померти!

Мутант. Знайоме й водночас незнайоме слово.

Хоча Оріон Кросс не міг бути цілком упевненим, найімовірніше, у цьому світі взагалі не існувало мутантів.

Зрештою, навіть Невидима Леді з Фантастичної четвірки потрапила сюди із сусіднього паралельного всесвіту.

Тож цей чоловік перед ним… Невже ще один невдаха, який випадково опинився не там, де потрібно?

— А-а-а!

Жінка-лікар, яка надавала допомогу здорованю, раптом скрикнула й різко випросталася.

— Що сталося?

Один з агентів вихопив пістолет, спрямував його на здорованя й запитав.

— Він… він вихопив адреналін і ввів собі всю дозу!

— Кожна хвилина зволікання робить майбутнє ще небезпечнішим.

Увівши адреналін, здоровань глибоко видихнув, підійшов до Оріона й заговорив.

— Я можу тобі допомогти, але чи не міг би ти хоча б спочатку назвати своє ім'я?

Оріон примружився.

— Логан. Я прибув із майбутнього, на п'ятдесят років уперед.

— Із майбутнього на п'ятдесят років? Ти впевнений, що не із сусіднього всесвіту?

Оріон ледь усміхнувся, остаточно переконавшись, хто стоїть перед ним, і поставив зустрічне запитання.

— Що ти маєш на увазі?

— У цьому світі немає мутантів.

Оріон поплескав Росомаху по плечу.

— Брате, ти не туди потрапив.

— Зараз не час для жартів! — насупився Росомаха.

— Зараз 2008 рік. Ти сказав, що прибув із майбутнього на п'ятдесят років уперед. Отже, виходить, що ти з 2058 року?

Оріон дістав телефон і показав Логану дату.

— Ні, я з 2023 року… Як таке можливо?!

Обличчя Росомахи спотворилося від здивування.

— Кітті! Кітті! Поверни мене назад!

Він тривожно озирнувся й почав голосно кликати Тіньову Кішку.

Він приніс із собою останню надію мутантів, але тепер опинився не в тому світі. Невже мутантам судилося загинути?

— Не панікуй. Якщо й далі так волатимеш, то налякаєш дітей, які тут неподалік…

Дзінь-дінь!

— Гм?

Оріон дістав телефон і побачив повідомлення від Стародавньої.

[Стародавня: Якщо хочеш, щоб ці двоє дітей раніше пробудили свої здібності, можеш ненадовго відвести їх у сусідній світ.]

Побачивши повідомлення, Оріон озирнувся на П'єтро та Ванду й ухвалив рішення.

До переломного моменту в кіновсесвіті Marvel — появи Залізної людини — залишалося трохи більше місяця. А коли це станеться, звідусіль почнуть вилазити всілякі монстри й дивакуваті типи.

Спочатку ці брат і сестра могли залишатися в Соковії та жити під «захистом» ГІДРИ аж до подій «Ери Альтрона» у 2015 році.

Але тепер вони перебували в Нью-Йорку.

Оріон Кросс не міг перетворитися на няньку, яка щоразу прибігатиме на допомогу, щойно його покличуть. Зрештою, їм усе одно доведеться здобути власну силу.

У такому разі…

— Гаразд, припини вити. Я можу повернути тебе назад.

Оріон ляснув Росомаху, який відчайдушно кликав Тіньову Кішку, а потім повернувся до Ванди й П'єтро.

— Хочете отримати надздібності?

— Звісно, хочу! Якби в мене були Священна гармата та Юумі, мене б сьогодні не спіймав цей дядько!

П'єтро невдоволено глянув на Росомаху й кивнув.

— А ти, Вандо? — Оріон подивився на дівчинку.

— Я хочу силу.

На юному вродливому обличчі Ванди читалася рішучість.

— Тоді ходімо. Знайдемо відповідне місце.

Оріон поплескав П'єтро по плечу, узяв Ванду за руку й попрямував до виходу зі школи.

— Зачекайте на мене!

Побачивши, що Оріон іде, Росомаха поспішив наздогнати його.

Уся група залишила школу. Саме в цей момент прибула Скай.

Вона кинула погляд на Росомаху, який був увесь залитий кров'ю, і запитала:

— Я чула, на вас напали. З вами все гаразд?

— З нами все добре. Але раз ти вже тут, допоможи заблокувати камери поблизу.

Хоча Оріон не боявся викриття, якщо можна було уникнути зайвих неприємностей, то чому б цим не скористатися?

— Гм? Зрозуміла.

Скай закотила рукав, двічі торкнулася маленького наручного годинника, а потім подивилася на Оріона й кліпнула очима.

— Готово. Що збираєшся робити?

— Можеш іти додому й готувати вечерю. А ми…

Оріон усміхнувся.

— Вирушаємо у світ мутантів!

Він міцніше стиснув руку Ванди, а навколо нього здійнялися зоряні іскри. Магія міжвимірного переходу огорнула всю групу.

Кінець розділу 48.