Розділ 5 — Розділ 5. Пробивання зірок — наче Бінарна Керол

Від потужного удару Керол полетіла вниз під кутом сорок п'ять градусів, обертаючись у повітрі, наче йо-йо, аж поки практично не перетворилася на клубок.

Що ж до винуватця, який завдав їй удару, то він полетів в іншому напрямку й майже миттєво зник без сліду.

— Крі не пішли?!

Капітан Марвел, Керол, яка прийшла до тями посеред падіння, відразу запідозрила саме це.

Щойно вона знищила флот крі й змусила відступити того, хто стояв за нападом, як одразу ж потрапила в засідку. Невже це справді могло бути простим збігом обставин?

Однак Керол пригадала, що удар, який щойно в неї влучив, зовсім не був схожий на енергетичну атаку. Це був суто фізичний удар.

Відчуття було таким, ніби їй у голову врізався метеорит.

— Невже це справді був метеорит?

Керол струснула волоссям.

— Ні, ця штука, здається, вилетіла із землі. Метеоритом вона бути не могла…

— Спершу треба припинити падати.

Керол, яка й досі стрімко перекидалася в повітрі, подивилася на землю, що невпинно наближалася. З обох її долонь вирвалося яскраве енергетичне сяйво.

Вона збиралася використати віддачу від енергетичного імпульсу, спрямованого в землю, щоб зупинити своє падіння.

Бабах!

Та Керол і не підозрювала, що саме в ту мить, коли палаюча енергія, випущена з її рук, мала досягти землі, вона раптом зникла в повітрі.

Це дивне явище застало Керол зненацька.

Так, вона справді могла самотужки прорватися крізь цілий космічний флот. Але це було можливим завдяки абсолютній перевазі в силі.

Що ж до бойового досвіду, то на Галі Керол неодноразово зазнавала поразок.

— Немає часу!

Спостерігаючи, як випущена нею енергія знову й знову безслідно зникає, Керол зрозуміла, що більше не зможе загальмувати падіння за допомогою віддачі.

В останню мить їй залишалося лише підняти обидві руки й захистити голову.

Бабах!

Від страшенного удару колись рівна й доглянута галявина перетворилася на довгу траншею.

Оріон Крос, який саме доїдав останній шматочок смаженої курки, завмер на місці. Курка випала з його рук і впала на землю.

— Хто вкрав мою навичку?! «Велике падіння зорі»?!

— Стривай. Як вона взагалі сюди потрапила?!

Оріон Крос отямився й негайно підвівся, прямуючи до кінця траншеї.

Хоча все сталося лише за мить, він усе ж устиг побачити, що впала саме людина, а не метеорит, супутник чи щось подібне.

— Це та жінка, про яку ти говорив? Та, що може зрівнятися з Одіном?

Гела стояла поруч з Оріоном Кросом і разом із ним дивилася на постать, яка повільно вибиралася з траншеї. Вона поставила запитання, не відводячи погляду від незнайомки.

Усередині цієї жінки ховалася жахлива енергія.

— Е-е, ні, не вона. Інша.

Оріон Крос поглянув на завдання, яке щойно несподівано активувалося, і похитав головою.

— Її можна назвати вискочкою, яка розбагатіла за одну ніч.

Він пригадував, як представники Marvel заявляли, що в кінематографічному всесвіті найсильнішою супергероїнею на той момент була Капітан Марвел у Бінарній формі. І жодних винятків!

Це означало, що якщо брати до уваги виключно бойову силу, то навіть Давня мала б посісти друге місце.

На жаль, як і сказав Оріон Крос, зараз Капітан Марвел Керол була лише «вискочкою, яка раптово розбагатіла».

Якби вона справді зійшлася в бою з Давньою, чиї знання були безмежними, мов море, а досвід і методи — незліченними, то результат такого протистояння залишався б непередбачуваним.

Що ж до завдання…

[Серія завдань Капітана Марвел: перемогти Керол Денверс у Бінарній формі.]

Та ну його!

— Ти крі?

Керол повільно підвелася з траншеї, струснула довгим світлим волоссям і насторожено подивилася на Оріона Кроса.

Здавалося, ця людина, яка стояла перед нею, знала її.

Після того як щось із силою, порівнянною з ударом комети, збило її з висоти десяти тисяч метрів і жбурнуло об землю, вона все ще залишалася живою, могла рухатися й ясно мислити.

Імовірно, на Землі зараз лише ця людина могла витримати щось подібне.

— Якого біса?

Оріон Крос завмер, не розуміючи, як вона взагалі дійшла висновку, що він крі.

Однак Керол більше нічого не сказала. Не вагаючись, вона змахнула правою рукою й випустила енергетичну хвилю.

Бабах!

— Хіба не трохи неввічливо одразу ж після знайомства відкривати вогонь? Чи ви, жінки, усі любите діяти саме так? Спочатку битися, а вже потім ставити запитання просто під час бою?

Оріон Крос опустив Священний щит Аспекту, який тримав у правій руці, кинув погляд на Гелу, що спокійно спостерігала за виставою збоку, і промовив із роздратуванням.

— Я лише хотіла побачити колір твоєї крові.

Керол здивовано подивилася на щит у руці Оріона Кроса. Він повністю заблокував одну з її енергетичних хвиль.

Після цього вона підстрибнула, вибралася з траншеї й приземлилася перед Оріоном Кросом і Гелою.

Колір крові був найпростішим способом відрізнити крі від інших.

Чи варто їй битися з чоловіком, який стояв перед нею?

Керол перевела погляд на Гелу й повільно стиснула кулаки.

— Немає потреби перевіряти. Я народився на Землі й усе життя був землянином.

Оріон Крос увіткнув спис у землю, кинув поруч щит, сів на нього й подивився на Керол.

— Чому ти така насторожена? Ми ж не нападали на тебе першими. Навпаки, це ти вдерлася на нашу територію.

Оріон Крос не знав, що саме він збив Капітана Марвел із неба. Керол, своєю чергою, навіть не здогадувалася, що невідомий предмет, який атакував її, кинув чоловік, що тепер сидів перед нею.

— Маєш рацію.

Керол злегка кивнула, а потім сама сіла поруч з Оріоном Кросом.

Вона вказала на сяйво сили Аспекту, що огортало його тіло.

— Але відколи земляни навчилися робити таке? Чому я нічого про це не знала?

Раніше вона вважала, що єдина на Землі отримала надздібності внаслідок певного збігу обставин. Проте тепер раптом зустріла ще одного такого індивіда. А можливо, навіть двох.

— А мені здається, що земляни теж не повинні без розбору жбурляти в інших енергетичні хвилі.

Оріон Крос закотив очі.

Капітан Марвел ще й мала нахабство дорікати йому? Та хіба вона сама не була найбільшою читеркою серед усіх?

— Справедливо.

Керол скривила губи й поглянула на Гелу, яка весь цей час мовчки стояла осторонь.

— То хто ви такі насправді? І що це за місце?