Розділ 53 — Розділ 53: Мутанти та Вартові

Розділ 53: Мутанти та Вартові

— Як і очікувалося, гроші справді роблять усе набагато простішим. Якщо я хочу кудись потрапити, мені спочатку потрібно знайти координати, а потім відкрити портал.

Сидячи на борту приватного літака Чарльза, Оріон Кросс зробив ковток охолодженого соку, а потім передав склянку Ванді, яка сиділа поруч.

Від Магнето вони дізналися, куди, найімовірніше, попрямувала Містик. Це був Париж, де саме обговорювали закон про реєстрацію мутантів.

У початковій часовій лінії Росомахи Містик убила Траска — людину, яка запропонувала цей закон, — саме під час цієї зустрічі.

Однак після вбивства Траска Містик схопили, а її ДНК отримали вчені. Це призвело до створення Вартових через тридцять років, а ще через п'ятдесят років — до масового винищення мутантів.

До речі, тут була цікава закономірність. Хоча правила подорожей у часі у фільмах «Месники: Завершення» та «Люди Ікс» відрізнялися, події обох історій відбувалися у 2023 році.

— Отже, у майбутньому ці люди схопили Рейвен і використали її здібності для створення зброї? Роботів? А потім навіть побудували концентраційні табори?

Ерік, він же Магнето, слухав пояснення Росомахи, і його обличчя поступово ставало холодним, мов лід.

Він був євреєм і колись особисто пережив подібний жах. Тому Росомасі навіть не потрібно було докладно все пояснювати — Ерік і без того чудово розумів, про що йшлося.

До того ж ті, хто колись був його соратниками, — Енджел, Азазель, Емма та Баньші — усі загинули неприродною смертю через масові вбивства, експерименти та жорстокі розтини.

— Саме так. І причина всього цього — ти. Ти змінив Рейвен!

Чарльз дивився просто на Еріка й промовив ці слова.

— Я?!

Ерік розсміявся. Його очі почервоніли, і він підвівся, прямуючи до Чарльза.

— Енджел.

— Азазель.

— Емма.

— Баньші.

— Усі наші брати й сестри-мутанти загинули!

— Їх тестували, піддавали експериментам і безжально вбивали!

— Де тоді були ти й Генк?!

— Ховалися!

— Ви могли їх урятувати, але покинули напризволяще!

Що дужче лютував Магнето, то сильніше починав нахилятися й скручуватися весь літак.

— Чудово. Невже кожен літак, на який я сідаю, обов'язково має потрапити в халепу?

Оріон Кросс дістав серветку й витер пляму від соку з одягу Ванди. Він безпорадно подивився на двох чоловіків, які сварилися неподалік.

— Думаю, ти міг би стати хлопцем моєї сестри. Зрештою, ми обоє вже дорослі.

Побачивши цю сцену, П'єтро раптом висловив свою думку.

— П'єтро!

Ванда кинула на брата сердитий погляд, але потім її очі злегка заблищали.

— Чому мені здається, що ти просто шукаєш виправдання, аби в майбутньому гуляти й розважатися скільки заманеться?

Оріон Кросс підняв брову, миттєво розгадавши маленькі хитрощі П'єтро.

І справді, сучасні діти дорослішали надто рано.

— Еріку!

Генк, який керував літаком, голосно закричав. На цей момент він уже не міг контролювати повітряне судно.

Однак у пасажирському салоні двоє чоловіків, які водночас любили й ненавиділи один одного, продовжували запекло сперечатися. Невже вони могли так просто зупинитися?

— Будь ласка, зупини їх!

Зрозумівши, що вмовляння не допомагають, Генк міг лише звернутися до Оріона Кросса.

— Не потрібно. Не хвилюйся. Просто пристебни ремінь безпеки. Він же навряд чи захоче померти разом з усіма нами, правда?

Відповідаючи на прохання Генка, Оріон не став втручатися. Натомість він витягнув ремінь безпеки Ванди, а потім і свій власний та пристебнувся.

— Сподіваюся, що так.

Генк відчував, що в нього ось-ось розболиться голова. Проте, кинувши погляд на двох чоловіків у салоні, він зрозумів, що залишається лише покластися на долю.

---

Того ж дня. Париж

У будівлі Національної асамблеї доктор Траск стояв перед представниками різних країн і починав свою промову.

— Вітаю всіх! Війна закінчилася. Але тепер на нас чекає інший, ще могутніший ворог.

— Ваші армії виявляться марними, а ваші держави будуть безсилими перед ним.

— Щоб протистояти цій новій війні, вам потрібна нова зброя.

— Я називаю її Вартовими.

— Вартові здатні виявляти та визначати місцеперебування мутантів за геном X.

— Їхня система генетичного наведення може захоплювати цілі на відстані до пів кілометра.

— І доки вони не виявлять ціль, яку можна ідентифікувати, вони не нападатимуть на звичайних людей.

— Якщо я активую пристрій тут, він узагалі ніяк не відреагує.

Промовляючи це, доктор Траск дістав із кишені невеликий пристрій розміром із долоню й натиснув перемикач.

Пі-пі-пі!

Ляпас реальністю прилетів миттєво. Маленький пристрій одразу почав подавати тривожний сигнал.

— Якщо тільки... тут немає мутанта.

Траск тримав детектор і повільно проводив ним перед присутніми. Коли пристрій опинився навпроти однієї людини, сигнал досяг максимальної гучності.

— Запевняю вас...

Чоловік, на якого вказував Траск, повільно підвівся. А потім на очах у всіх перетворився на дивну жінку з темно-синьою шкірою.

— Ви мене добряче розлютили!

— Не рухатися!

— Не стріляти! Схопіть її!

У залі спалахнули паніка й хаос.

Містик кинулася вперед, мов вовк серед овець, і почала одного за одним виводити з ладу всіх присутніх. Єдиним, хто залишився на місці, був доктор Траск — людина, яка запропонувала цей закон. Він тримав детектор і приголомшено дивився на неї.

— Ти помреш.

Містик підняла пістолет, що лежав неподалік, і спрямувала його на доктора Траска. Її руки злегка тремтіли.

Вона вперше збиралася когось убити. Але не збиралася шкодувати про це, адже вже прочитала текст запропонованого закону.

Він був надто жахливим.

— Рейвен, зупинися.

У цю мить із дверей пролунав голос, від якого рухи Містик завмерли.

Це прибули Оріон Кросс та решта його супутників.