Розділ 64 — Розділ 64: Вдихнув вихлопні гази цілого міста

— Їхня криза? Вони самі її собі створили.

Оріон Крос відкинувся на дивані й невимушено заговорив:

— Дозволь поставити тобі запитання. Якби свого часу всіх учених, які відкрили ядерне ділення, стратили за наказом тогочасної влади, а атомних бомб сьогодні не існувало, яким, на твою думку, був би світовий порядок?

— Мир у всьому світі? Це лише фантазія критиків. Без ядерного стримування, можливо, Третя світова війна вже давно почалася б.

Нік Ф'юрі самовпевнено всміхнувся, насміхаючись над власними словами.

— Мабуть, цей приклад не надто вдалий. Дозволь наведу інший...

Оріон Крос потер підборіддя й на мить замислився.

— Уявімо країну, де воюють холодною зброєю. Раптом хтось винаходить порох і навіть створює вогнепальну зброю. Але король, боячись заради стабільності втратити контроль над країною, наказує знищити всю вогнепальну зброю та порох. Як гадаєш, що станеться далі?

— Ти говориш про династію Цін? Історія вже довела, до чого це призводить.

Нік Ф'юрі трохи розгубився.

— Але яке все це має відношення до кризи в тому світі?

— Ти досі не зрозумів? Мутанти — це те саме, що вогнепальна зброя. Коли можновладці того світу дізналися про існування такої зброї, їхньою першою реакцією стало бажання її знищити!

— Згодом вони створили роботів під назвою «Вартові», спеціально призначених для пошуку та знищення мутантів із геном X.

— Знаєш, чим усе закінчилося?

Оріон Крос глузливо всміхнувся й продовжив:

— Виявилося, що ген X може раптово пробудитися в будь-кого. А щойно це станеться, смерть одразу візьме цю людину на приціл. У неї навіть не буде можливості щось пояснити.

— Це набагато страшніше за концентраційні табори.

Почувши опис Оріона, Нік Ф'юрі мимоволі здригнувся.

Це було не те саме, що расове винищення, яке влаштували нацисти. Принаймні азіат чи латиноамериканець не міг раптово перетворитися на єврея.

Але з мутантами все інакше. Ген X міг пробудитися в будь-кого.

Навіть якщо він не пробудився в тебе, це могло статися з твоїм сином чи донькою.

А коли Вартові ставали достатньо могутніми, людство вже не могло їх контролювати.

— Стривай. Ти намагаєшся мене про щось попередити?

Нік Ф'юрі нарешті збагнув, до чого веде розмова, і дивно подивився на Оріона.

— Саме так. Нарешті допетрав!

Оріон Крос полегшено зітхнув і навіть поплескав Ніка Ф'юрі в долоні.

Коли Тоні Старк повернеться, на Землі почнеться епоха потрясінь. Тоді звідусіль почнуть вилазити всілякі монстри та виродки.

Оріон Крос зовсім не хотів, щоб у вирішальний момент йому довелося тягнути на собі купу бездарних товаришів по команді.

— ...

Нік Ф'юрі трохи занімів від почутого.

— А чому б тобі просто не сказати, що ти маєш на увазі?

— Якщо на Землю впаде метеорит, а я його розтрощу, але потім хтось вимагатиме від мене відшкодувати економічні збитки, завдані уламками метеорита, і я поб'ю цю людину так, що вона залишиться напівкалікою, ти матимеш якісь заперечення?

Оріон Крос поставив запитання.

— Жодних заперечень.

Нік Ф'юрі на мить завмер, а потім кивнув.

— Якщо інопланетяни вторгнуться на Землю, і я битимуся з ними, майже завершивши бій, але хтось раптом запустить у мій бік атомну бомбу «Малюк», а я після цього візьму голову людини, яка віддала такий наказ, і засуну її в унітаз, ти матимеш якісь заперечення?

— Н-ні... жодних заперечень.

— А якщо після того, як я кілька разів урятую світ, хтось спробує проштовхнути закон, який заборонить супергероям діяти без наказів можновладців, а я відправлю цих людей на поживу пекельним демонам або темним володарям з інших вимірів, то й тут усе гаразд, правда?

— Усе гаразд.

Що довше Нік Ф'юрі слухав, то сильніше відчував, що щось тут не так.

— Стривай. Ти бачив майбутнє? За допомогою своєї подруги-чарівниці та її Каменя Часу?

— Вона не стала б просто так позичати мені цю штуку.

Оріон Крос усміхнувся й похитав головою.

— Але я бачив набагато, набагато більше, ніж вона.

— Не хвилюйся. Поки я обіймаю свою посаду й існує Щ.И.Т., нічого подібного не станеться.

Нік Ф'юрі серйозно подивився на Оріона Кроса й дав йому обіцянку.

З його нинішньої точки зору, ініціатива зі створення Месників іще навіть не була реалізована. Принаймні майбутні учасники команди не повинні були мати жодних обставин, які стримували б їх. Інакше хто взагалі погодився б приєднатися?

— Е-е... Гаразд.

Оріон Крос не надто переймався обіцянкою Ніка Ф'юрі. Навпаки, йому здавалося, що той власноруч накликав на себе страшенну біду.

Що це взагалі означало — «поки я обіймаю свою посаду й існує Щ.И.Т.»?

Невже цей хлопець теж таємно читав сценарій майбутнього? Невже він знав, що згодом піде у відставку, а Щ.И.Т. буде розпущено?

— Гм... Зі Старком справді все гаразд?

Перш ніж піти зі своїми людьми, Нік Ф'юрі ще раз невпевнено перепитав.

— Він мертвий. Його вже не врятувати. Чекай на тіло.

Оріон Крос саме збирався піднятися нагору й повернутися до своєї кімнати. Він нетерпляче махнув рукою.

Повернувшись до спальні, Оріон вимкнув світло, відчинив вікно й сів на ліжку, схрестивши ноги.

Тепер він збирався спробувати поглинути природну енергію вастаїшай'реїв.

П'ять хвилин потому.

— Кхе-кхе-кхе!

Оріон Крос сперся на підвіконня й почав несамовито кашляти.

Поглинання природної енергії провалилося.

— Якого біса?! Невже я щойно вдихнув вихлопні гази цілого міста?

Оріон подивився на чорний отруйний газ, який викашлював один клубок за іншим, і на мить утратив дар мови.

Справді, намагатися опановувати щось на кшталт Режиму мудреця посеред сталевого мегаполіса — це просто шукати собі неприємностей.

Усе навколо було просякнуте автомобільними вихлопами та частинками PM2.5. Навколишнє середовище вже було майже знищене. Звідки тут узагалі могла взятися природна енергія?

— Невже мені доведеться шукати прадавній ліс?

Ця думка щойно виникла в його голові, як Оріон одразу ж відкинув її.

У цю епоху навіть справжні прадавні ліси зазнали шкоди, тож природної енергії там залишилося небагато.

Замість того щоб марнувати час в основному світі, краще знайти вимір, де навколишнє середовище ще не знищене.

Іонія, Перша Земля, була найкращим вибором Оріона на цей момент. Ба більше, єдиним можливим вибором.

Однак через контракт з Ауреліоном Солом він міг перебувати там лише пів дня за один раз, тож поспішати з переходом не було потреби.

За цей час краще було як слід збільшити магічну силу його міжвимірної магії. Це також дозволило б йому довше залишатися там.

Стук-стук-стук.

Нарешті відкашлявши міські вихлопні гази, Оріон уже збирався прополоскати рот і лягти спати, коли хтось постукав у двері його спальні.

— Е-е... Ми хотіли б отримати зарплату наперед і орендувати одне з торгових приміщень.

Невидима жінка Сьюзен стояла біля дверей разом із Містик Рейвен. Щойно Оріон відчинив двері, вона відразу заговорила.

— Ви двоє хочете відкрити магазин?

Оріон Крос трохи здивувався. Невже ці дві білявки із сусідніх всесвітів так швидко об'єдналися?

— Так. Ми все обговорили й вирішили відкрити ресторан барбекю.

— Ми хочемо поступово інтегруватися в цей світ, а для цього рано чи пізно доведеться спілкуватися з іншими людьми.

— До того ж ми не хочемо й надалі отримувати від тебе зарплату, яка значно перевищує обсяг виконаної нами роботи...

Сьюзен і Рейвен серйозно дивилися на Оріона Кроса, очікуючи на його відповідь.

— Непогана ідея.

Оріон Крос потер підборіддя й кивнув. Після їхніх слів він і сам замислився над тим, що просто отримувати фіксовану зарплату від Щ.И.Т. і нічого особливого не робити — не надто цікаво.

— Я згоден. Ідіть до Скай і самі виберіть торгове приміщення.

— Чудово!

Сьюзен і Рейвен дали одна одній п'ять, зачинили двері й побігли до кімнати Скай на іншому кінці коридору.

— Заснувати компанію? Цікаво, що можна було б монополізувати...

Повернувшись до своєї кімнати, Оріон Крос сперся на подушку й почав міркувати.